The study presents species-specific morphological traits and metric parameters of mature male and female Сapillaria anatis (Nematoda, Capillariidae) nematodes. The capillariids were obtained by examinations of caeca of 205 domestic ducks (Anas platyrhynchos dom.), reared at poultry farms of Poltava, Sumy and Kyiv Regions of Ukraine. Noted sexual dimorphism was significant by seven morphometric parameters, with measurements of females being larger by 12.40–29.69 % than those of males. In addition to species-specific traits, other diagnostic characters were proposed in male and female С. anatis. In males, such taxonomically important features are morphological specifics of pseudobursa, spicule and ornamentation of spicule sheath. In identification of females, morphology of the vulvar area and eggs in uterus should be considered. Eleven metric parameters are suggested for better differential diagnostics of С. anatis.

На стрептококову інфекцію хворіє значна кількість свиней у більшості господарств України. Також дану інфекцію реєструють у інших країн світу, завдаючи тваринникам великих економічних збитків. Стрептококоз вважається однією із основних зоонозних хвороб свиней, яка часто супроводжується менінгітом, септицемією або артритом, а також є небезпечною для людини. Тривалий час фахівцям вдавалося контролювати цю інфекцію досить успішно, але останні кілька років через проблему антибіотикорезистентності бактерій до лікувальних препаратів ця інфекція стає все більш масштабнішою. Враховуючи важливість і небезпеку збудника стрептококової інфекції для свиней, ця проблема є досить актуальною у свинарстві. Етіологічним чинником даної інфекції є Streptococcus suis (S. suis). Це грампозитивні, аеробні або факультативно-анаеробні бактерії. Більшість стрептококів мають капсули, не утворюють спор і не можуть рухатися. Структура стрептококового антигену складна, складається з трьох основних компонентів, а саме групоспецифічного антигену, типоспецифічного антигену та антигену ядерного білка. Високопатогенні властивості має гемолітичний стрептокок β-типу. Відповідно до різних характеристик капсульного антигену, бактерії класифікують на 35 серотипів. Серотип 2 S. suis зазвичай виділяється від клінічно хворих поросят і вважається найбільш вірулентним підтипом даного мікроорганізму. Патогенність даного збудника для тварин пов'язана з її основними патогенними факторами, такими як капсула, токсин і ферменти. Збудник S. suis широко поширений, найбільш сприйнятливими стрепотокової інфекції є новонароджені поросята, поросята в період лактації та супоросні свиноматки, а найбільш стійкими є дорослі свині. Інфекція досягає піку в період відлучення, а сприйнятливість поросят до S. suis зменшується зі збільшенням віку. Крім свиней, S. suis зрідка інфікує собак, котів, гризунів, велику рогату худобу, овець, коней. S. suis також може інфікувати людей, і це стало серйозною ендемічною загрозою для здоров’я населення. Основними шляхами передачі інфекції є аліментарний і респіраторний. Люди заражуються під час контакту з хворими тваринами та при роботі з продукцією тваринництва. У заражених тварин часто розвиваються такі симптоми, як пневмонія, вологий дерматит, менінгіт, перитоніт, остеомієліт, артрит, фарингіт, гнійна пневмонія. Спалахи захворювання, що спричинені S. suis, зазвичай реєструються впродовж ріку, сезонність не встановлена.

З кожним роком актуальність захворювань паразитарної етіології, які діагностують у продуктивних та домашніх тварин зростає. Цьому сприяють низка факторів та причин, однією з яких є збільшення популяції комах-переносників філяріатозних інвазій на тлі підвищення середньорічних температурних показників довкілля. Відповідно, наразі відбувається стрімке поширення дирофіляріозу в Україні. Не варто нехтувати актуальністю такого гельмінтозу серед населення. В Україні дирофіляріоз – єдиний трансмісивний гельмінтоз, що передається людині лише після укусу кровосисних комах. Дослідження проводили протягом 2021 року в умовах ветеринарних клінік Сумської області та лабораторії кафедри епізоотології та паразитології Сумського національного аграрного університету. Для постановки діагнозу враховували дані клінічного огляду, результати лабораторних аналізів. Кров для лабораторних досліджень відбирали з ліктьової вени. Для підтвердження діагнозу на дирофіляріоз використовували проби крові від собак з клінічними ознаками захворювання. В результаті проведених досліджень ми з’ясували, що основну частину виникнення захворювань паразитарної етіології у домашніх непродуктивних тварин, зокрема собак, реєстрували впродовж весняно-осіннього періоду. Частина захворювань паразитарної етіології становила 19 %, зокрема 7,8 % – протозоози та 11,2 % – гельмінтози, зокрема й дирофіляріоз. Чіткої породної сприйнятливості до інвазування збудниками D. repens та D. immitis ми не відмітили. Дирофіляріоз був актуальним для великих та середніх за розмірами собак незалежно від їх породи. В результаті досліджень висока сприйнятливість до нематодозу була виявлена у собак старших вікових груп, вік яких становив понад три роки (21,7 %). Собаки у віці від 9 до 13 років мали максимальну сприйнятливість до зараження дирофіляріями (38,4 %). Як препарат першого вибору для лікування інвазованих тварин ми застосували вітчизняний протипаразитарний засіб Брованол плюс. Одночасно у схему лікування було введено гепатопротектор карсилін. Ці препарати виявили 100 % терапевтичну ефективність. Для профілактики захворювання рекомендовано проводити дослідження на наявність мікродирофілярій у тварин із початку травня до середини жовтня.

Сумський національний аграрний університет ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ІНФІКУВАННЯ ЗАБІЙНОЇ ПТИЦІ МІКРООРГАНІЗМАМИ CAMPYLOBACTER SPP. У статті представлено дані щодо розповсюдження бактерій роду Campylobacter spp. серед забійної птиці та в продуктах забою на основі отриманих даних надано науковообгрунтований підхід контролю кампілобактеріозної інфекції. Визначено рівень контамінації кампілобактеріями вмісту сліпих кишок забійної птиці, видовий склад ізолятів та їх біологічні властивості. Із вмісту сліпих кишок бройлерів ізолювали C.jejuni та C.coli. Витримування птиці на передзабійній голодній дієті забезпечує зниження рівня інфікування кампілобактерями вмісту сліпих кишок забійної птиці на 7,2 %.

Spraying of the sweet cherry plantations with the biodestructor Ekostern and preparation Urea against Coccomyces hiemalis Higg. was carried out in the autumn 2016-2018. The highest technical efficiency (79.5 %) was achieved when applying Ekostern – 2.0 l/ha. The leaves affection was spot was the least – 6.9 % with the disease development intensity 1.1%. The larger amount of the affectioned leaves was detected in the variants with the combined use of Ekostern (1.0 l/ha) and Urea (25.0 kg/ha) (8.3 and 1.5 % respectively) as well as Urea – 50.0 kg/ha (11.8 and 2.8%). Owing to the fallen leaves mineralization the mass of the substrate on which the Coccomyces hiemalis Higg causative agent hibernated appeared to reduce as a result of which the resource of the primary infection sources and the disease spread intensity were limited in the springtime period. The researched preparation Ekostern concerning the sweet cherry leaves destruction activity exceeded the reference preparation Urea by 1.4 times. Under the combined application of Ekostern and Urea with half standards of cost these means technical efficiency decreased by 1.2 times as compared to the Ekostern separate application and in comparison with the full hectare Urea standard was higher by 1.2 times. As a result of the leaves treatment with Ekostern this mean inhibitory influence on the pathogene reproductive function displayed itself that expressed itself in limiting the fruiting bodies (apothecia) formation. Their number was less as compared to the control in all the variants. Urea in concentration of 5 % displayed the lowest effectivity, the preparations Ekostern (2.0 l/ha) without adding Urea and in the combination with it with the half standards of costs did the highest effectivity (83.3 %). Their efficiency was 1.5-1.7 times higher in comparison with the reference.