The article presents screening of Facebook and Instagram news pages for the degree of media literacy of modern recipients in the perception and further dissemination of information about COVID-19. We state that in most cases modern recipients do not check the information obtained from media sources (as confirmation, we present the results of an electronic survey). Nowadays most respondents do not pay attention to the information provided and are ready to repost the material on their social media pages. The data obtained confirm this thesis: 45.8 % partially 23.7 % fully do not check the information from media sources, therefore, almost two thirds of respondents trust the facts presented in media. We associate low media literacy with the rapid globalization of modern media, due to which the flow of information is uncontrolled, especially in Internet communication. Another reason for low media literacy is the "skill" of journalists to mislead recipients through bright headlines. It is proved that a bright headline, compositionally organized as an interrogative or exclamatory sentence, has a greater impact than a narrative construction. According to our survey, headlines with lexical manipulative resources are the most popular (44 %), while headlines with phonetic manipulative means are less affected by the recipient. Most of the interviewed recipients are still ready to check the factuality of the information in a media text (we emphasize that we have deliberately selected fake news). Some recipients (22 %) pay attention to fake news because of a bright headline (or trusting a verified media resource) and are ready to repost the news without verification. Due to the resonance of the news related to COVID-19 journalists have used not only objective but also fake news as a tool to influence the recipient. The questionnaire clearly indicates that media literacy of modern recipients is influenced by the political orientation of a media source, as well as the recklessness of recipients to verify the facts and trust any information obtained from official sources and interpreted in media.

The author in terms of stylistic perspective analyzes the scientific activity of Ukrainian linguist V.M. Rusanivsky. The texts of famous linguist are considered in the context of evolutionary episteme. Attention is focused on linguistic ideas of V.M. Rusanivsky about development of literary language, its stylistic representation and personalities, precedent for Ukrainian literary language and culture.

This article identifies the peculiarities of the lexicographic analysis of new words and phraseological units in the modern Ukrainian mass media, considers the place of media lexicography in modern linguistics and also gives the principles of presentation of new phraseological units in the innovative dictionary entitled "New Media and the Phraseological Units of the Ukrainian Mass Media". The authors also present a detailed description of the dictionary's structure, reveals stages of collection and processing the material and the principles of work with the media texts – printed, digital, advertising and radio genres. Specific attention is paid to the functional principle as the main principle of work with the media texts, since it made possible to monitor the developments in the modern Ukrainian language through mass media. Samples of dictionary articles and the detailed lexicographic descriptions are given. Also the directions of work have been suggested for lexicographists and linguists regarding work with the media texts, collecting and processing the material, which will be the basis for new dictionaries of new lexical and phraseological units.

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди СУТНІСТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ ПРИНЦИПУ АВТОНОМІЇ ВОЛІ В МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ Анотація. У статті розкрито сутність принципу автономії волі, визначено його місце в регулюванні міжнародних правових відносин. Доведено особливість і важливість цього принципу, заснованого на тому, що законодавство багатьох держав, окремі міжнародні документи дозволяють сторонам міжнародного приватного договору обирати застосовуване до нього право. Обґрунтовано, що принцип автономії волі заснований на прояві диспозитивності в регулюванні міжнародних приватних відносин. Автономію волі розглянуто як складник застосовного права та принцип міжнародного приватного права. Констатовано, що автономія волі сторін закріплюється у правових системах різних держав для регулювання договірно-правових відносин, пов'язаних з іноземним правопорядком. Зазначено, що згідно з принципом автономії волі, сторони можуть самостійно обрати право, що яке застосовуватиметься до їх договірних ві-дносин. При цьому можливим є вибір не лише національного правопорядку, а й правопорядок, що є обов'язковим на визначеній частині території держави. Ключові слова: принцип, автономія волі, приватноправові відносини, правопорядок, правові системи держав, міжнародне приватне право.

No abstract