The EU Member States Export Competitiveness and ProductivityThe growing number of players in world trade increases competition among countries. It has also a significant implication for the EU member states that are differently dependant on international trade. The object of the paper was to evaluate the export competitiveness and productivity of the EU member states in 2000−2015 using the Factor Analysis and the Data Envelopment Analysis (DEA) method. The results of trade analyses confirmed that the level of the export competitiveness was different in the individual EU member states and that it had also been changed during the monitored period. However, the original hypothesis about the level of export productivity was not confirmed. The results of the DEA analysis pointed more to economic convergence in the trade area between the new and old EU member states than to export productivity. The development of the EU trade was influenced by globalisation processes accompanied by trade liberalisation, but also the EU integration process.Keywords: export growth, external competitiveness, European Union, Factor Analysis, Data Envelopment Analysis, productivity JEL Classification: C67, C82, E61, F10, F14, F23, O11, O52 ÚvodV souvislosti s poklesem obchodních překážek v mezinárodním obchodě a rostoucí fragmentací výroby, internacionalizací a transnacionalizací ekonomických činností (Cihelková et al., 2009;Kunešová et al., 2014;Rojíček, 2010a; Rojíček, 2012 apod.), ale i v důsledku šíření nových technologií (Baláž et al., 2010) dochází k poklesu jednotkových a celkových transakčních nákladů. Vlivem těchto faktorů se zvyšuje objem produkce, což vyvolává dojem růstu produktivity práce. Současně s tímto vedou globalizační procesy k růstu konkurence na světovém trhu, což vyvolává nevídaný tlak na všechny účastníky ekonomických procesů, a státy se tak nemohou otázce konkurenceschopnosti a konkurenčních výhod vyhnout. V podmínkách Evropské unie (EU) jsou výnosy z rozsahu ovlivňovány řadou pozitivních efektů vyplývajících z jednotného trhu. Jedná se zejména o optimální využití evropských přímých zahraničních investic a využívání vnitřních komparativních výhod, efektivní uplatňování investičních stimulů, transferové ceny, používání společné měny euro a jednotné platební oblasti SEPA apod. Na druhou stranu zde dochází k významnému rozvoji vnitrofiremního obchodu, v rámci něhož jsou ve značné míře směňovány pouze dílčí části finálního výrobku. To v konečném důsledku *1 Lenka Fojtíková (lenka.fojtikova@vsb.cz), Michaela Staníčková (michaela.stanickova@vsb.cz), Vysoká škola báňská -Technická univerzita Ostrava, Ekonomická fakulta.

Abstract. Today, more and more countries incorporated into international trade are causing higher competition in the world market. The paper is focused on the sectoral structure of the European Union (EU) exports in the 2000-2015 period. The purpose of the paper is to identify the main sectors in which the EU member states are the most competitive and to find out changes in the sectoral structure of the EU exports which occurred in the monitored period. The trade analysis was carried out with regard to the Revealed Comparative Advantage (RCA) index. The results of the analysis showed a different structure, as well as a number of Standard International Trade Classification (SITC) divisions, in which the EU member states achieved the RCA in their exports. While the differences in the number of sectors in which the EU member countries achieved the RCA were not found among the «old» and «new» EU member states, they were obvious among big and small EU member states. During the whole period, the largest number of SITC divisions with the RCA was recorded in Denmark, Spain and Italy. Ленка Фойтікова кандидат економічних наук, доцент, факультет економіки, Остравський технічний університет, Острава, Чеська Республіка Тенденції виявлених конкурентних переваг країн-членів Європейського Союзу Анотація. Сьогодні все більше і більше країн, залучених до міжнародної торгівлі, впливають на збільшення рівня конкуренції на світовому ринку. У цій статті увагу приділено галузевій структурі експорту країн-членів ЄС за період 2000-2015 рр. Метою даної роботи є визначення найбільш конкурентоспроможних галузей економіки країн-членів ЄС, а також виявлення змін у галузевій структурі експорту країн Європейського Союзу за вказаний вище період. Аналіз торгівлі було проведено з урахуванням індексу виявлених конкурентних переваг. Результати аналізу продемонстрували відмінності у галузевій структурі та цілому ряді категорій Міжнародної стандартної торговельної класифікації, відносно яких країни-члени ЄС мають конкурентні переваги. Було виявлено, що відмінності в галузях експорту країн-членів ЄС, у яких зазначені країни мають конкурентні переваги, не пов'язані з тим, чи є окремо взята країна «новим» чи «старим» членом ЄС. Разом із цим, такі відмінності ставали очевидними з урахуванням того, чи ця окремо взята країна має велику чи малу територію. Також було встановлено, що впродовж усього досліджуваного періоду найбільшу кількість категорій Міжнародної стандартної торговельної класифікації, відносно яких країни-члени ЄС мали виявлені конкурентні переваги, мали Данія, Іспанія та Італія. Ключові слова: конкурентоспроможність; експорт; Європейській Союз; виявлені конкурентні переваги.Ленка Фойтикова кандидат экономических наук, доцент, факультет экономики, Остравский технический университет, Острава, Чешская Республика Тенденции выявленных конкурентных преимуществ стран-членов Европейского Союза Аннотация. Сегодня всё больше и больше стран, вовлеченных в международную торговлю, влияют на увеличение уровня конкуренции на мировом рынке. В данной статье...

China's economic miracle resulted in the fact that it is currently one of the largest economy and exporter in the world. Other states try to develop trade and investment relations with China because they see a big potential for their products in the Chinese market with an increasing middle-income group. This chapter is focused on the trade relations that are carried out among some Member States of the European Union and China. The object of the chapter is to show the main facts and trends in the foreign trade of the Visegrad countries with China and to compare their trade structure in the period 1995-2014. The description of the institutional framework of the trade relations among the listed countries and the analysis of the data about their bilateral trade showed that the V4 countries achieved a negative trade balance with China in the previous period, and the possibility to change it is practically very low because of the low level of their trade complementarity. From this aspect, another form of trade relations will apparently have to be developed, although the economic structure and other factors can play an important role in this case.

No abstract

No abstract