No abstract

Для здійснення автоматизованого управління бойовими порядками спільних авіаційних груп необхідно створення системи математичних моделей етапів функціонування бойового порядку, а також засобів реалізації цієї системи, включно з процедурами управління та інтеграції. Найбільш вдало така задача може бути розв’язана при застосуванні логіко-динамічних моделей та теорії логіко-динамічних систем. Метою статті є створення банку моделей, як системи моделей математичного опису етапів функціонування бойового порядку спільної авіаційної групи, що становить основу математичної моделі бойового порядку спільної авіаційної групи пілотованої та безпілотної авіації. Задача синтезу логіко-динамічних моделей полягає у розділенні вихідної моделі на сукупність структурних станів (режимів), причому систему у кожному структурному стані можна розглядати як самостійну. Моделювання кожного з станів полягає у об’єднанні ряду режимів, що характеризуються постійним значенням аеродинамічних характеристик пілотованих та безпілотних літальних апаратів залежно від значення функцій предикат змінних. Відповідно, модель виконання бойового завдання спільною авіаційною групою пілотованої та безпілотної авіації розбивається на ряд етапів. Зміст задачі дослідження передбачає використання повної нелінійної моделі динаміки польоту без розділення руху на повздовжній, боковий та вертикальний, при прийнятих припущеннях. Визначення заданого відносного положення пілотованих та безпілотних літальних апаратів у бойовому порядку дозволить описати їх спільний відносний рух, що формує особливості системи управління бойовим порядком, а обрання системи координат відносно веденого надасть переваги на всіх подальших етапах розв’язання задачі управління.

Існуюча стратегія управління бойовим порядком, в основу якої покладено спосіб управління по ведучому або головному, природно, не могла стимулювати залучення апарату структурного аналізу для вирішення управлінських завдань. Майстерність пілотажу у складу групи зводиться до рівня підготовки льотчиків, можливості яких щодо контролю свого місця в бойовому порядку обмежені і укладаються в схему: ведучий – ведений. Орієнтація на автоматизацію управління спільними бойовими порядками пілотованої та безпілотної авіації, при відсутності пілота на борту безпілотного літального апарату, виводить проблему за межі моделювання (імітації) дій льотчика при виконанні групового польоту і передбачає постановку завдань структурної та параметричної оптимізації строю пілотованих та безпілотних літальних апаратів в межах бойового порядку. Сутність проблеми полягає у істотному підвищенні ефективності існуючих принципів управління та реалізації принципово нових способів управління бойовими порядками, що спираються, у тому числі, і на все зростаючі можливості засобів міжлітакової навігації та контролю місця літака в бойовому порядку. Один із шляхів досягнення зазначених цілей вбачається в розробці методів пошуку стійких і добре керованих структур.

No abstract

No abstract