The article provides a detailed analysis of the well-known mathematical methods that are used in solving transport logistics problems of various types. Their advantages and disadvantages are determined. The article proposes to use the methods of swarm intelligence to find the optimal route, taking into account all forbidden zones. The problem of transport logistics was solved by the ant colony optimization algorithm on a control example. The results of work of the method were analyzed. The main disadvantages are established. It is proposed to use a modification of the ant colony algorithm - the Max-Min ant colony optimization algorithm. The effectiveness of the method for solving the problem of transport logistics by the algorithm of max-min optimization of an ant colony was tested on a control example. An experimental calculation of the optimal route of traffic from the starting point to the final point is given taking into account the forbidden zones.

Зростання можливостей сучасних технічних засобів повітряної розвідки та наведення зброї (ТЗПРНЗ), нові форми та способи дій повітряного противника обумовлюють необхідність суттєвого підвищення ефективності проведення заходів маскування військових об’єктів. В статті, з урахуванням особливостей застосування ТЗПРНЗ в сучасних операціях (бойових діях) визначено сукупність принципів застосування сил і засобів маскування військових об’єктів, яка ґрунтується на базових принципах маскування, вимогах до застосування сил і засобів маскування в операціях (бойових діях) та додатково враховує принципи мінімальної достатності та інтероперабельності.

Подальший розвиток теорії захисту військових об’єктів від  технічних засобів повітряної розвідки та наведення зброї (ТЗПР) противника, особливо визначення завдань цього процесу в операціях (бойових діях) та оцінювання ефективності їх виконання, неможливі без формулювання відповідних принципів визначення раціонального складу сил і засобів для маскування та імітації військових об’єктів від ТЗРНЗ противника. У статті сформульовано основні принципи визначення раціонального складу сил і засобів для маскування та імітації військових об’єктів від ТЗПР противника, які ґрунтуються на загальних принципах створення оперативно-стратегічних (оперативних) угруповань військ (сил), встановлених закономірностях подальшого розвитку сил захисту військових об’єктів від засобів повітряного нападу противника, особливостях застосування сил і засобів маскування в сучасних операціях (бойових діях), розкрито їх зміст, проведено класифікацію та систематизацію.

Сьогодні, все частіше з’являється інформація щодо спільних польотів пілотованої та безпілотної авіації для виконання єдиного завдання. Користь такого симбіозу полягає у підвищенні ефективності бойового застосування авіації, збереженні життя льотного складу, зниженні витрат на виконання завдання, зростанні можливостей щодо відновлення боєздатності тощо. Але постає проблема, яким чином керувати формуванням спільних авіаційних груп пілотованої та безпілотної авіації у польоті? Який математичний апарат існує сьогодні, що дозволить ефективно, відповідно до визначених критеріїв, керувати авіацією у складі спільних авіаційних груп? Метою статті є розв’язання вищезазначеної проблеми шляхом застосування положень теорій класичної механіки та динаміки складних механічних систем. Актуальність проблематики пояснюється тим, що серед великої кількості задач, пов’язаних з управлінням складними механічними системами, задача формування потрібної (заданої) конфігурації є найбільш затребуваною та поліваріантною, залежною від початкових умов. За кінцеву мету формалізації процесу формування спільної авіаційної групи вважатимемо формування конфігурації складної механічної системи шляхом двокритеріальної оптимізації за мінімальний час з мінімумом витрат енергії. При цьому рух кожного з елементів системи будемо описувати диференційними рівняннями. Запропонований порядок розв’язання задачі оптимального управління конфігурацією спільної авіаційної групи пілотованої та безпілотної авіації складає основу методу формування спільної авіаційної групи, який з метою зменшення потрібного часу на розрахунки може бути реалізований у нейронній мережі, що підвищить загальну ефективність симбіотичного (спільного) бойового застосування пілотованої та безпілотної авіації.

Оцінювання ризику ескалації воєнно-політичної обстановки (ВПО) є найважливішим завданням органів державного і воєнного управління, за результатами якого мають упроваджуватися заходи щодо деескалації ВПО або протидії можливій агресії. У статті викладено методику оцінювання ризику ескалації ВПО, наведено ієрархічну модель ризику ескалації ВПО. Оцінювання ризику здійснюється в умовах невизначеності чинників, які спричиняють загострення між державами в політичній, економічній, воєнній та інформаційній сферах. Для оцінювання елементів ризику за чинниками використовується нечітко-множинний підхід.