Метод Формування Спільної Авіаційної Групи

Abstract

Сьогодні, все частіше з’являється інформація щодо спільних польотів пілотованої та безпілотної авіації для виконання єдиного завдання. Користь такого симбіозу полягає у підвищенні ефективності бойового застосування авіації, збереженні життя льотного складу, зниженні витрат на виконання завдання, зростанні можливостей щодо відновлення боєздатності тощо. Але постає проблема, яким чином керувати формуванням спільних авіаційних груп пілотованої та безпілотної авіації у польоті? Який математичний апарат існує сьогодні, що дозволить ефективно, відповідно до визначених критеріїв, керувати авіацією у складі спільних авіаційних груп? 
 Метою статті є розв’язання вищезазначеної проблеми шляхом застосування положень теорій класичної механіки та динаміки складних механічних систем. Актуальність проблематики пояснюється тим, що серед великої кількості задач, пов’язаних з управлінням складними механічними системами, задача формування потрібної (заданої) конфігурації є найбільш затребуваною та поліваріантною, залежною від початкових умов.
 За кінцеву мету формалізації процесу формування спільної авіаційної групи вважатимемо формування конфігурації складної механічної системи шляхом двокритеріальної оптимізації за мінімальний час з мінімумом витрат енергії. При цьому рух кожного з елементів системи будемо описувати диференційними рівняннями.
 Запропонований порядок розв’язання задачі оптимального управління конфігурацією спільної авіаційної групи пілотованої та безпілотної авіації складає основу методу формування спільної авіаційної групи, який з метою зменшення потрібного часу на розрахунки може бути реалізований у нейронній мережі, що підвищить загальну ефективність симбіотичного (спільного) бойового застосування пілотованої та безпілотної авіації.

Аналіз Перспектив Реалізації Групового Застосування Безпілотних Літальних Апаратів Військового Призначення

“…Створення комплексів групового застосування БпЛА дасть змогу: підтримувати стійкий канал зв'язку й передачі інформації з наземним пунктом управління навіть при сильній протидії противника ( Вивчення наукових праць у галузі сумісного (групового) застосування БпЛА (достатньо повну англомовну бібліографію наведено в [9…11], україномовну -в [1,2,13,19,20]) дає змогу виділити такі характерні особливості: в даному напрямі досліджень ще не сформувалась стійка термінологія. Під груповим застосуванням різні автори розуміють різні сутності, з іншого боку, поняття "група БпЛА" (group UAV) доволі часто має різні синоніми: "рій" (roy), "стая" (swarm), "стрій" (order); частина публікацій безпосередньо присвячена груповому застосуванню БПЛА як основному предмету досліджень (наприклад, [2,6,8,9 ]).…”