Мета роботи – на підставі літературних відо-мостей виділити особливості вітряної віспи у дітей.Вітряна віспа є однією з найбільш розповсюджених хвороб дитячого віку. Представлені етіологія, патогенез, клінічні прояви, ускладнення, лікування та профілактика вітряної віспи. В роботі був проведений аналіз вітряної віспи, а саме особливості патогенезу, клініки та ускладнень вітряної віспи, враховуючи сучасний стан проблеми для подальшого вивчення патогенетичного перебігу хвороби у дітей і можливих методів профілактики та корекції ускладнень.

Introduction: Acute viral rhinitis is one of the most common pathologies among the population of the globe. Although, at first glance, this pathology seems simple and well-studied, but due to the high incidence, the load it creates on the health care system encourages in-depth study. Aims: To examine the dynamics of changes in quality of life and local levels of TNF-α and IL-1β in patients with acute viral rhinitis in different treatment regimens. Methodology: The prospective study included 84 patients with a confirmed diagnosis of acute viral rhinitis. In accordance with the purpose and objectives of the study, all patients on days 1, 5 and 10, in addition to routine studies, were determined by local levels of TNF-α and IL-1β, as well as to determine the quality of life. Results: In patients of the study group, only partial recovery of local levels of TNF-α and IL-1β and indicators of the physical component of quality of life was observed during 10 days of treatment. The emotional and functional components of quality of life in patients of this study were more correlated than with the physical component and local levels of proinflammatory cytokines, which are objective indicators of the activity of the inflammatory process. Complementing the traditional treatment regimen with 0.25% oxolin in the form of an ointment has reduced the duration of the disease, reduced the incidence of bacterial complications and improved the quality of life of patients with acute viral rhinitis in the short term. Conclusions: The dynamics of local levels of TNF-α and IL-1β reflects the nature of the inflammatory process in the nasal mucosa and clearly correlates with the physical component of quality of life.

Мета дослідження – визначити показники апоптозу за зовнішнім і мітохондріальним шляхом та розробити можливі методи їх корекції у пацієнтів з вітряною віспою. Пацієнти і методи. Під спостереженням перебувало 150 хворих із вітряною віспою віком від 1 міс. до 17 років, які протягом 2015-2019 рр. лікувалися стаціонарно в КЗ «Вінницька обласна клінічна дитяча інфекційна лікарня». Серед пацієнтів сформовані 2 групи: група порівняння – пацієнти з вітряною віспою, що отримували традиційне лікування (n=35); основна група – пацієнти з вітряною віспою, що отримували крім традиційного лікування L-аргінін (n=35); група контролю – здорові діти (n=30). Дослідження виконані в науково-дослідній клініко-діагностичній лабораторії ВНМУ ім. М.І. Пирогова, сертифікованої МОЗ України (атестат акредитації вимірювальної лабораторії серія КДЛ № 002087, свідоцтво про переатестацію №049/15 від 02 березня 2015 р.). Каспазу-8 та AIF (apoptosis inducing factor, апоптоз-індукувальний фактор) визначали в сироватці крові імуноферментним методом з використанням комерційних наборів «Human CASP8 (Caspase 8) ELISA Kit» («Elabscience Biotechnology Inc.», США) та «Human AIF (Apoptosis Inducing Factor) ELISA Kit» («Elabscience Biotechnology Inc.», США). Результати досліджень та їх обговорення. При оцінці показників апоптозу встановлено, що у хворих на вітряну віспу сироватковий вміст каспази-8 вище на 43 % (р<0,05), а вміст AIF – на 37,6 % (р<0,05), порівняно з групою здорових дітей. З’ясувавши ці закономірності і враховуючи те, що зазначені показники можуть негативно вплинути на перебіг самого захворювання і викликати розвиток ряду ускладнень, а саме: енцефаліту, ішемічного чи геморагічного інсульту тощо (через ремоделювання та ураження судин), ми включили в схему лікування препарат L-аргініну, що впливає на синтез оксиду азоту (NO) та може моделювати процес апоптозу. З’ясувалось, що в основній групі до лікування медіана вмісту каспази-8 становила 0,522 (95 % СІ 0,488-0,557) нг/мл і AIF – 8,17 (95 % СІ 7,82-8,70) пг/мл, після лікування відбулось вірогідне зменшення цих критеріїв. Так, за середніми показниками сироватковий рівень каспази-8 зменшився на 21,5 % (р<0,05) і становив 0,410 (95 % СІ 0,292-0,531) нг/мл, а AIF – на 22,7 % (р<0,05) та становив 6,41 (95 % СІ 5,68-6,93) пг/мл. Висновки. Визначення показників каспази-8 та AIF дозволило виявити у пацієнтів з вітряною віспою запуск програми апоптозу клітин як за зовнішнім, так і за мітохондріальним шляхом. Враховуючи це, у пацієнтів з вітряною віспою в схему лікування доцільно включити препарат L-аргініну, який має антиапоптичну дію, що в подальшому може запобігти розвитку ускладнень, пов’язаних з VZV-васкулопатією.

Chickenpox is a very contagious childhood disease with a self-limited course. It is most common in children up to 10 years old, but can infect a person at any age. Varicella presents with itchy pseudo-polymorphic rash (macula, papula, vesicle, crust) and mild intoxication syndrome. The disease is benign and uncomplicated in general, but complications can occur regardless of immune status and concomitant diseases. Neurological and respiratory are among the most common complications. In the patients described in this article, we can observe secondary bacterial superinfection (pyoderma and phlegmon). These are the third most common complications of varicella, and may have serious consequences. These cases are presented to call attention to proper skincare in a patient with chickenpox and to the choice of an appropriate antipyretic to control fever. It is also important to emphasise the importance of vaccination against this disease and to combat the misconceptions of anti-vaxxers.

No abstract