No abstract

Представленi дослiдження з синтезу наночастинок магнетиту. Утворенi дисперсiї дослiдженi спектрофотометричним методом. Проаналiзованi спектри оптичного поглинання дисперсiй наномагнетиту за допомогою теорiї плазмонних коливань. Синтез наночастинок здiйснювали у водному розчинi та з використанням в якостi дисперсного середовища 3,5 % полiвiнiлпiрролiдону. Спiввiдношення солей феруму (III)/(II) становило 1,5:1. Пiдiбранi робочi концентрацiї реагуючих речовин, у результатi чого утворюються стiйкi дисперсiї наночастинок з магнiтними властивостями. Показано, що при варiюваннi кiлькостi та способу введення в систему розчину амонiаку, утворюються бiльш стабiльнi дисперсiї наночастинок. В результатi дослiдження поверхневого плазмонного резонансу дисперсiй наночастинок магнетиту встановлено, що всi синтезованi дисперсiї характеризуються максимумом поглинання при довжинi хвилi 350 нм, однак iнтенсивнiсть смуг поглинання напряму залежить вiд розмiрiв частинок. Наночастинки магнетиту синтезованi з використанням в якостi дисперсного середовища 3,5 % полiвiнiлпiрролiдону (ПВП) характеризуються наявнiстю трьох хвиль поглинання при 350 нм, 950 нм, 1050 нм. Запропонований можливий механiзм стабiлiзацiї наночастинок магнетиту в полiвiнiлпiрролiдонi. В ходi роботи було встановлено, що полiвiнiлпiрролiдон, з одного боку, сприяє зародкоутворенню, а з iншого боку, ефективно стабiлiзує наночастинки Ключовi слова: наночастинки, магнетит, радiус наночастинок, агрегативна стiйкiсть, плазмонний резонанс, полiвiнiлпiрролiдон (ПВП), смуги поглинання

No abstract