Мета дослідження: порівняти наявність і вираженість цитотоксичної активності екстрактів із листя і кореневища лепехи звичайної (Acorus calamus L), на клітини кісткового мозку щурів в умовах in vitro. Матеріали і методи. Клітини кісткового мозку щурів виділяли з діафізів стегнових кісток тварин на холоду. Для отримання різних концентрацій екстрактів з листя (ЕЛА) і кореневища (ЕКА) лепехи звичайної (Acorus calamus L.) проводили розтитровку вихідних екстрактів в імунологічному планшеті методом перекочування. Кількісна оцінка цитотоксичності включала визначення порушення цілісності клітинних мембран в тесті з трипановим синім. Результати. ЕКА чинить цитотоксичну дію в концентраціях 0,03-1,65 г/мл, при контакті з клітинами червоного кісткового мозку щурів протягом 15 хв, збільшуючи кількість загиблих клітин на 0.48-1.56×10 6 у розрахунку на мілілітр (р<0,05). Для ЕКА у всіх досліджених концентраціях показано наростання ефекту цитотоксичності по мірі збільшення часу контакту клітин з діючою речовиною від 15 до 90 хв. (p<0,05). У той же час, ЕЛА не викликає порушень цілісності клітинної мембрани і не впливає на життєздатність нативних клітин червоного кісткового мозку щурів у всіх вивчених концентраціях. Висновки. Відсутність цитотоксичності у ЕЛА, визначеної шляхом оцінки порушення цілісності клітинних мембран в тесті з трипановим синім, свідчить про доцільність подальших фармакологічних досліджень данного екстракту для створення на його основі ефективних і безпечних лікарських засобів Ключові слова: цитотоксичність, червоний кістковий мозок, щури, екстракт листя лепехи звичайної, кореневища лепехи звичайної

Однією з складових уражень печінки є холестатичний синдром, який обумовлено порушенням утворення та відтоку жовчі в кишечник, накопиченням її компонентів у печінці та крові, що проявляється підвищенням активності в крові лужної фосфатази (ЛФ), γ-глутамілтранспептидази (γ-ГТТП), трансаміназ, вмісту холестерину, білірубіну, жовчних кислот тощо. Для корекції синдрому холестазу за алкогольної хвороби та інших уражень печінки часто використовують рослинні та синтетичні засоби з гепатопротекторною й жовчогінною активністю. Мета дослідження – вивчення впливу деалкоголізованого екстракту листя лепехи звичайної (Acorus calamus L.) на процеси жовчоутворення, жовчовиділення та холестазу за умов етанолтетрахлорметанового гепатиту в щурів. Встановлено, що використання деалкоголізованого екстракту листя лепехи звичайної в лікувально-профілактичному режимі за умов гепатиту в щурів, спричиненого введенням тетрахлорметану та етанолу, достовірно зменшує інтенсивність процесу холестазу, покращує жовчосектеторну та жовчоутворювальну функції печінки. Антихолестатичні властивості деалкоголізованого екстракту листя лепехи звичайної підтверджено достовірним зменшенням рівня непрямого та прямого білірубіну, зниженням активності ЛФ і γ-ГТТП. За показниками нормалізації швидкості секреції жовчі, вмісту в жовчі жовчних кислот і холестерину, зменшенням процесів холестазу деалкоголізований екстракт листя лепехи звичайної не поступався препаратам порівняння. Отримані дані свідчать про доцільність подальших поглиблених досліджень екстракту листя лепехи звичайної для створення на її основі ефективних гепатопротекторів.

Одним з препаратів, що досить часто призводить до розвитку зумовлених ліками уражень печінки (ЛУП), є парацетамол. Механізм гепатотоксичності парацетамолу зумовлений пригніченням внутрішньоклітинної системи глутатіону та надмірною активацією процесів вільнорадикального окиснення. Мета дослідження – вивчення антиокиснювальних й антицитолітичних властивостей екстракту листя лепехи звичайної (Acorus calamus L.) на моделі парацетамолового гепатиту в щурів. Антиокиснювальну дію екстракту листя лепехи звичайної визначали за впливом на рівень 8-ізопростану, вмістом окисненого та відновленого глутатіону. Антицитолітичну активність оцінювали за зменшенням активності аланінамінотрансферази (АлАТ), аспартатамінотрансферази (АсАТ) та гамма-глутамілтранспептидази (γ-ГТТП). Встановлено, що використання екстракту листя лепехи звичайної в лікувально-профілактичному режимі за експериментального парацетамолового гепатиту в щурів достовірно зменшує рівень 8-ізопростану, збільшує пул відновленого глутатіону, зменшує рівень окисненого глутатіону, що вочевидь покращує детоксикацію парацетамолу та спричиняє антиоксидантний ефект. Антицитолітичні властивості екстракту листя лепехи звичайної підтверджено достовірним зменшенням активності АсАТ, АлАТ і γ-ГТТП. Встановлено, що за антиокиснювальними та антицитолітичними властивостями екстракт листя лепехи звичайної поступався препарату порівняння адеметіоніну, але за окремими показниками перевищував ефект силібору. Вочевидь гепатопротекторні властивості екстракту листя лепехи зумовлені наявністю в їхньому складі флавоноїдів, таких як гіперозид, рутин, ферулова та розмаринова кислоти та інших біологічно активних речовин, яким притаманні антиоксидантні та цитопротекторні властивості.

Мета дослідження – вивчення антиексудативних властивостей рідкого спиртово-водного екстракту листя аїру звичайного (Acorus calamus L.) (РСВЕЛА). РСВЕЛА був отриманий на кафедрі ботаніки НФаУ під керівництвом професора Т. М. Гонтової. Протизапальні властивості РСВЕЛА досліджені на білих безпородних щурах на моделях карагенінового та гістамінових набряків. Досліджуваний РСВЕЛА (0,5 мл / кг) і препарати порівняння, а саме: диклофенак натрію (у дозі 8 мг / кг), кверцетин (у дозі 11 мг / кг) і лоратадин (у дозі 1 мг / кг), на моделі карагенінового та гістаміновими набряків застосовували в лікувально-профілактичному режимі: внутрішньошлунково одноразово щодня протягом 5 діб до моделювання запалення й за 1 год до ін'єкції флогогену (карагеніну або гістаміну відповідно). Розвиток набряку спостерігали в динаміці за показником об'єму лапи, який визначали за допомогою цифрового плетизмометра. Через 24 год після введення флогогену в тварин визначали кількість лейкоцитів і ШОЕ. Встановлено, що на моделі карагенінового та гістамінового набряку РСВЕЛА чинить протинабрякову дію. Антиексудативна активність РСВЕЛА склала 68,9 % (р < 0,05) на 120 хв запалення та 79,5 % (р < 0,05) на 180 хв у разі карагенінового набряку. На моделі гістамінового набряку антиексудативна дія РСВЕЛА склала 50,8; 27,7 і 50,0 % відповідно на 30, 60 і 90 хв набряку. За виразністю антиексудативної дії, ступенем зниження ШОЕ та показника лейкоцитозу РСВЕЛА не поступається всім трьом препаратам порівняння: диклофенаку натрію, кверцетину і лоратадину. Таким чином, встановлено, що РСВЕЛА має антиексудативну дію, що є обгрунтуванням подальших досліджень з перспективою створення на його основі нових ефективних фітопрепаратів для профілактики та фармакокорекції запальних процесів.

Opioid and non-narcotic analgesics, non-steroidal anti-inflammatory agents, anesthetics, antidepressants, myorelaxants, combined agents and phytopreparations are widely used for the treatment of pain syndrome. One of the promising phytogenic objects with potential analgesic properties is the Acorus calamus (Sweet Flag). The aim: the purpose of the study is to determine the analgesic effect of the dealcoholized extract of Acorus calamus leaves (DEAL) on a model of pain in the "Hot plate" test and in the test of tail heat immersion. Materials and methods. During the experimental study, the pharmacological methods have been used. The analgesic properties of DEAL were studied in mice on the "Hot plate" model using the Hot / Cold Plate (Bioseb, France) and in the test of the heat immersion in rats. The results. On the models of pain in the "Hot plate" and tail heat immersion tests, the analgesic effect of the dealcoholized extract of Acorus calamus leaves (DEAL) is determined. On the "Hot plate" model, the use of DEAL probably increased the duration of the latency period. According to the analgesic effect of DEAL and metamizol sodium were comparable to each other continues to 1 and 1.5 hours of experiment, but starting with 2 hours of experiment the analgesic action of metamizol sodium statistically exceeded the analgesic effect of DEAL. In the test of heat immersion tail in rats, DEAL increased the latency period of shocking of the rats’ tail compared to the starting background by 43.13 % as well as metamizol sodium by 66.6 %. The studies have shown the presence of moderate analgesic effects of DEAL in the investigated dose. Conclusions. The analgesic effect of a dealcoholized extract of Acorus calamus leaves (DEAL) on a model of pain in the "Hot plate" and heat tail immersion tests has been carried out. Under the "Hot plate" test in mice, DEAL produces a distinct analgesic effect, however, slightly inferior to the severity of metamizol sodium. Presence of moderate analgesic properties of DEAL has been verified in comparison with the metamizel sodium in thetail heat immersion test in rats. The obtained results indicate the influence of DEAL on the central mechanisms of pain formation