Abstract. According to current presentations, primary AL-amyloidosis (AL-A) and multiple myeloma, associated and not associated with AL-A, are considered as a part of uniform β-lymphocytic dislocation that is characterized by proliferation of abnormal clone of plasma or β-cells in the bone marrow with excess production of monoclonal immunoglobulins. Objective: to describe our own observations of patients with AL-A, which is an example of complexity of the disease diagnostics, due to the polymorphism of clinical picture and need for immunological verification. It was presented 2 cases of late AL-A diagnostics. Amyloid depositing in different organs determined the diversity of clinical manifestations. AL-A had a consistently progressive character with the gradual involvement of various organs and systems. Results: case 1 demonstrated AL-A with damage of kidneys, heart, liver, spleen, lungs, pleura and subsequent development of ischemic stroke. In the second case AL-amyloidosis with damage of heart, kidneys, lungs, tongue and skin was diagnosed. The severity of the patient's condition was due to severe nephrotic syndrome. AL-A is a serious disease that leads to a lethal end if treatment is not timely. Our observations demonstrate the complexity of AL-A diagnostics, which requires the collaboration of doctors of various profiles. Modern morphological diagnostics of amyloidosis involves not only detection but also mandatory amyloid typing, which determines further therapeutic tactics. Diagnostics of AL-A diagnosis should be based on the morphological study results. The final diagnosis of amyloidosis is established after congolic masses detecting. Biopsy of the affected organ is the most effective diagnostic method. When there is a nephrotic syndrome, kidney biopsy is most appropriate, because amyloid will be detected in 80% of AL-A. The most effective method for AL-A typing is an immunohistological study using the immunoglobulin light chains antisera.

Х ронічний гломерулонефрит (ХГН) -серйозна про-блема сучасної медицини у зв'язку з тяжкістю перебігу хвороби та поширеністю в Україні [1]. Соціальне значення проблеми ХГН не стільки в поширеності, скільки в захворюваності осіб молодого віку, ранній інвалідизації та смертності хворих.Прижиттєва нефробіопсія залишається одним з основних діагностичних методів у сучасній нефрології. Гістологічне дослідження нирок дає можливість не тільки визначати ха-рактер патологічних змін, але й прогнозувати ефективність виконаної терапії, ризик несприятливого результату, темпи втрати ниркової функції. Недоліками цього дослідження є інвазивність і виконання тільки у спеціалізованих нефроло-гічних відділеннях згідно з чіткими показаннями.Дотепер у практиці наявний певний спектр маркерів ура-ження нирок: креатинін крові, визначення швидкості клу-бочкової фільтрації (ШКФ) та альбумінурія, які показують функцію нирок і мають прогностичну цінність. Відомо, що зміст креатиніну не може адекватно відображати незначні коливання ШКФ, а також піддається впливу різних позаре-нальних факторів: характер харчування, маса тіла, гендерні, вікові й етнічні відмінності. Альбумінурія належить до так званих скринінгових маркерів, основним недоліком яких є нездатність показувати динаміку змін, які досліджуються в лонгітюді, та відносно низька специфічність. Загальним недоліком формул розрахунку ШКФ є їхня неточність при нормальних або незначно знижених значеннях ШКФ.Саме тому зріс інтерес до біологічних маркерів, що дають змогу оцінювати активність і стадію ниркового процесу, припускати характер морфологічних змін у нирках, а також моніторувати ефективність лікування [2].За відомостями фахової літератури, цистатин С (CysC) Удосконалення діагностики ураження гломерулярного апарату при хронічному гломерулонефриті (ХГН) залишається вкрай акту-альною проблемою. З метою аналізу показників гломерулярного ураження нирок у хворих на ХГН з артеріальною гіпертензією (АГ) та без за даними прижиттєвого морфологічного дослідження нирок і взаємозв'язку між цистатином С (CysC) сироватки крові та гіс-тологічними показниками обстежили 81 хворого на ХГН зі збереженою функцією нирок. Встановили, що хворі на ХГН з АГ мають виразніші гістологічні зміни гломерулярного апарату, ніж пацієнти з ХГН без АГ. Показали, що cysC сироватки крові є маркером гломерулярного ураження нирок у хворих на ХГН.Цистатин С сыворотки крови в качестве маркера гломерулярного поражения почек у больных хроническим гломерулонефритом с сохранённой функцией почек О. В. Крайдашенко, М. А. ДолиннаяУсовершенствование диагностики поражения гломерулярного аппарата при хроническом гломерулонефрите (ХГН) остаётся акту-альной проблемой. С целью анализа показателей гломерулярного поражения почек у больных ХГН с артериальной гипертензией (АГ) и без по данным прижизненного морфологического исследования почек и взаимосвязи между цистатином С (CysC) сыворотки крови и гистологическими показателями обследован 81 больной ХГН с сохраненной функцией почек. Установлено, что у пациентов с ХГН и АГ более выражены изменен...