Aim SRT2104 is a selective activator of SIRT1. In animal models, SRT2104 improves glucose homeostasis and increases insulin sensitivity. We evaluated the tolerability and pharmacokinetics of SRT2104, and its effects on glycaemic control, in adults with type 2 diabetes mellitus. Method Type 2 diabetics with glycosylated haemoglobin (HbA1c) ≥ 7.5% and ≤10.5%, fasting glucose ≥160 and ≤240 mg dl−1, and on stable doses of metformin were evenly randomized to placebo or SRT2104 0.25 g, 0.5 g, 1.0 g or 2.0 g, administered orally once daily for 28 days. Changes in fasting and post‐prandial glucose and insulin were analyzed. Results Safety evaluation found no major differences between groups in the frequency of adverse events. SRT2104 concentrations did not increase in a dose‐proportional fashion. Significant variability in exposure was observed. Treatment with SRT2104 did not lead to any consistent, dose‐related changes in glucose or insulin. Day 28 change from baseline (mean (SD)): fasting glucose (mmol l−1) = −1.17 (2.42), −1.11 (3.45), −0.52 (2.60), −0.97 (2.83) and −0.15 (2.38) for placebo, 0.25 g, 0.5 g, 1.0 g and 2.0 g, respectively. Day 28 change from baseline (mean (SD)): fasting insulin (mmol l−1) = 1.0 (51.66), 8.9 (95.04), −6.9 (41.45), 4.1 (57.16) and 15.2 (138.79) for placebo, 0.25 g, 0.5 g, 1.0 g and 2.0 g, respectively) Treatment with SRT2104 was associated with improvement in lipid profiles. Conclusion Treatment with SRT2104 for 28 days did not result in improved glucose or insulin control which is likely due to the observed pharmacokinetics which were not dose proportional and had large between subject variability.

Моніторинг побічних реакцій лікарських засобів -важливе завдання фармаконагляду. Аналіз роботи Запорізького регіонального відділення ДЕЦ МОЗ України Запорізьке регіональне відділення ДЗ «Державний експертний центр МОЗ України»Безпека лікарських засобів постійно перебуває у сфері інтересів суспільства, оскільки стосується широкого кола питань, що пов'язані з фармакотерапією практично всіх захворювань, впливає на життєдіяльність людини та існування соціуму. Аналізу-ючи отримані повідомлення, можна з'ясувати, після приймання яких препаратів і в яких дозах найчастіше виникають небажані побічні реакції, які комбінації ліків потенціюють розвиток ускладнень фармакотерапії. До Запорізького регіонального відділення ДЗ «Державний експертний центр МОЗ України» у 2016 році надійшло 714 повідомлень про небажані побічні реакції лікар-ських засобів. На підставі аналізу спонтанних повідомлень, які має Запорізьке регіональне відділення, лікарські препарати, що викликають небажані побічні реакції, розташовуються в такому порядку: лікарські засоби для лікування та профілактики інфекційних захворювань, серцево-судинні лікарські засоби, нестероїдні протизапальні лікарські засоби, місцеві анестетики, гормональні лікарські засоби, вітамінні лікарські засоби, лікарські засоби, що впливають на функцію шлунково-кишкового тракту, нейротропні лікарські засоби, антигістамінні лікарські засоби, лікарські засоби, котрі впливають на функцію органів дихання, плазмозаміщувальні та дезінтоксикаційні розчини. Безопасность лекарственных средств постоянно находится в сфере интересов общества, поскольку касается широкого круга вопросов, связанных с фармакотерапией практически всех заболеваний, влияет на жизнедеятельность человека и существование социума. Анализируя полученные сообщения, можно определить, после приёма каких препаратов и в каких дозах наиболее часто возникают нежелательные побочные реакции, какие комбинации лекарственных препаратов потенцируют развитие осложнений фармакотерапии. В Запорожское региональное отделение ГУ «Государственный экспертный центр МЗ Украины» в 2016 г. посту-пило 714 сообщений о нежелательных побочных реакциях лекарственных средств. На основании анализа спонтанных сообщений, которыми располагает Запорожское региональное отделение, лекарственные препараты, вызывающие нежелательные побочные реакции, располагаются в следующем порядке: лекарственные средства для лечения и профилактики инфекционных заболеваний, сердечно-сосудистые лекарственные средства, нестероидные противовоспалительные лекарственные средства, местные анестетики, гормональные лекарственные средства, витаминные лекарственные средства, лекарственные средства, влияющие на функцию желудочно-кишечного тракта, нейротропные лекарственные средства, антигистаминные лекарственные средства, лекарственные средства, влияющие на функцию органов дыхания, плазмозаменяющие и дезинтоксикационные растворы. Safety of medicines has always been, is and will be in the public interest as it relates to a wide range of issues related to drug treatment of almost all diseases, a...

Introduction. Scientific research by domestic and foreign scientists and many years of clinical experience suggests that in patients with chronic obstructive pulmonary disease (COPD) a combination with arterial hypertension (AH) were often observed. Soluble form of ST2 protein of the patients is involved in certain inflammatory diseases and in the paracrine system of protection of the heart and lungs as marker, that determines the prognosis in patients with heart and lung deficiency and predicts the death of the patient during the year. The purpose of this study was to evaluate the expression of ST2 protein in patients with arterial hypertension on the background of chronic obstructive pulmonary disease. Materials and methods. In 23 patients were diagnosed arterial hypertension stage II and COPD stage II without clinically significant concomitant disease, with an average age 51.72 ± 1.22 years (49.33-54.09) (gender composition: 22 males and 1 female), the smoking status is comparable to COPD patients, 18 patients with AH of both sexes aged from 33 to 67 years (mean age 50.74 ± 1.49 years (47.81-53.76), male / female ratio 17 / 83%), stage II of the arterial hypertension with the level of I-III degree of hypertension, different cardiovascular risk, without adequate systematic antihypertensive therapy and 18 patients with COPD stage II, mean age 50.32 ± 0.99 years (48.22-52.16) (gender composition: 14 males and 4 females), duration of the disease 7.52 ± 1.14 years. 80% of active smokers, the index of bacon-years 17.23 ± 2.69 years, the harmful professional factors (industrial) indicated 23.53%. Participants expressed their willingness to be included in medical research. Research results. The obtained data indicate that the lowest level of expression of ST2 protein was detected in patients with hypertension without concomitant pathology – 21.05 ± 2.12 ng/mL, which is in 11.78% lower than in patients with COPD without concomitant pathology (23,53 ± 1.8 ng/mL). The highest expression ​​of ST2 protein were demonstrated in patients with comorbid pathology group with COPD on the background of AH – 33.01 ± 6.25 ng/mL, which is in 56.82% higher compared with patients with AH, and in 40.29% higher than analogous marker in patients with monopathology in the form of COPD. In the group of COPD patients with a high level of ST2 (more than 30 ng / ml), significantly more negatively controlled negative cardiovascular predictors, such as the presence of left ventricular hypertrophy (χ2 = 7.61 at p = 0.006) and sympathetic balance disturbances according to the LF / HF index (χ2 = 4.72 at p = 0.03) and ST2 elevation was reliably associated not only with extrapulmonary prognostic factors, but also with a decrease in FEV1 of less than 50% (χ2 = 5.45 at p = 0.02). Conclusions. Patients of the experimental group with comorbid pathology AH and COPD had the most significant increasing level of ST2 protein as unfavorable prognosis marker compared to the groups of patients without combination of this pathology.

To investigate indexes ofdaily blood pressure (BP) in patients with chronic glomerulonephri­tis (CGN) and normal renal function.

Х ронічний гломерулонефрит (ХГН) -серйозна про-блема сучасної медицини у зв'язку з тяжкістю перебігу хвороби та поширеністю в Україні [1]. Соціальне значення проблеми ХГН не стільки в поширеності, скільки в захворюваності осіб молодого віку, ранній інвалідизації та смертності хворих.Прижиттєва нефробіопсія залишається одним з основних діагностичних методів у сучасній нефрології. Гістологічне дослідження нирок дає можливість не тільки визначати ха-рактер патологічних змін, але й прогнозувати ефективність виконаної терапії, ризик несприятливого результату, темпи втрати ниркової функції. Недоліками цього дослідження є інвазивність і виконання тільки у спеціалізованих нефроло-гічних відділеннях згідно з чіткими показаннями.Дотепер у практиці наявний певний спектр маркерів ура-ження нирок: креатинін крові, визначення швидкості клу-бочкової фільтрації (ШКФ) та альбумінурія, які показують функцію нирок і мають прогностичну цінність. Відомо, що зміст креатиніну не може адекватно відображати незначні коливання ШКФ, а також піддається впливу різних позаре-нальних факторів: характер харчування, маса тіла, гендерні, вікові й етнічні відмінності. Альбумінурія належить до так званих скринінгових маркерів, основним недоліком яких є нездатність показувати динаміку змін, які досліджуються в лонгітюді, та відносно низька специфічність. Загальним недоліком формул розрахунку ШКФ є їхня неточність при нормальних або незначно знижених значеннях ШКФ.Саме тому зріс інтерес до біологічних маркерів, що дають змогу оцінювати активність і стадію ниркового процесу, припускати характер морфологічних змін у нирках, а також моніторувати ефективність лікування [2].За відомостями фахової літератури, цистатин С (CysC) Удосконалення діагностики ураження гломерулярного апарату при хронічному гломерулонефриті (ХГН) залишається вкрай акту-альною проблемою. З метою аналізу показників гломерулярного ураження нирок у хворих на ХГН з артеріальною гіпертензією (АГ) та без за даними прижиттєвого морфологічного дослідження нирок і взаємозв'язку між цистатином С (CysC) сироватки крові та гіс-тологічними показниками обстежили 81 хворого на ХГН зі збереженою функцією нирок. Встановили, що хворі на ХГН з АГ мають виразніші гістологічні зміни гломерулярного апарату, ніж пацієнти з ХГН без АГ. Показали, що cysC сироватки крові є маркером гломерулярного ураження нирок у хворих на ХГН.Цистатин С сыворотки крови в качестве маркера гломерулярного поражения почек у больных хроническим гломерулонефритом с сохранённой функцией почек О. В. Крайдашенко, М. А. ДолиннаяУсовершенствование диагностики поражения гломерулярного аппарата при хроническом гломерулонефрите (ХГН) остаётся акту-альной проблемой. С целью анализа показателей гломерулярного поражения почек у больных ХГН с артериальной гипертензией (АГ) и без по данным прижизненного морфологического исследования почек и взаимосвязи между цистатином С (CysC) сыворотки крови и гистологическими показателями обследован 81 больной ХГН с сохраненной функцией почек. Установлено, что у пациентов с ХГН и АГ более выражены изменен...