Мета. Метою роботи є опрацювання методики дослідження горизонтальних зміщень русла річки Дністер від м. Галич до м. Заліщики за різночасовими топографічними картами, спеціальними картами та космічними знімками. Такий комплексний підхід до використання різних матеріалів для отримання вхідної інформації про русло річки з опрацюванням в ArcGIS дає можливість проводити моніторинг зміщень русла, визначати величини зміщень за значний часовий період. Карти ґрунтів та четвертинних відкладів є підставою для встановлення суттєвих причин зміщень русла річки Дністер. Методика. Розглянуто основні причини виникнення зміщень та меандрування русла річки Дністер. Моніторинг проведено на ділянці від м. Галича до м. Заліщики довжиною близько 100 км за 100-літній період. Матеріалами для проведення досліджень слугували топографічні карти (1910, 1923, 1976 років) та космічні знімки, отримані з супутників Landsat 5 (1986 р.), Landsat 7 (2000 р.) та Sentinel (2017 р.), а також спеціальні ґрунтові карти та карти четвертинних відкладів. Подано загальну технологічну схему опрацювання матеріалів та фрагменти русла річки Дністер, векторизовані за топографічними картами. Візуалізація та дослідження змін русла річки Дністер виконувалися в програмному середовищі ArcGIS 10.1. Визначено коефіцієнти звивистості русла річки Дністер, виконано вимірювання максимальних зміщень ріки в її п'яти виділених фрагментах русла. Виміри здійснено в вибраних точках. Одночасно виміряно площі островів та стариць. Для наочного дослідження причин зміщення русел рік за топографічними картами масштабу 1:100000 побудовано ЦМР. Для встановлення причин зміщення подано межі Передкарпатського прогину та Волино-Подільської плити, структури яких впливають на формування русла річки Дністра. Проаналізовано карти четвертинних відкладів та ґрунтів. Результати. Ділянка досліджень характерна високим показником коефіцієнта звивистості із значною кількістю меандрів та стариць. Дослідження зміщень русла річки Дністер свідчить про значне меандрування в рівнинній частині та майже незмінність русла в горбистій частині. Гідротехнічні роботи, проведені в 20-80-ті роки ХХ ст., значно зменшили звивистість та меандрування, порівняно з природним характером русла, визначеного за картою 1910 року. Максимальні зміщення за 100-літній період виносять 900 м. Із аналізу карт четвертинних відкладів і ґрунтової карти встановлено, що місця максимального зміщення напрямку русла пов'язані з алювієм I, III надзаплавних терас з опідзоленими та болотними ґрунтами. Наукова новизна. Встановлено, що основним дієвим методом прогнозу руслових змін є гідрологоморфологічний аналіз на підставі різної топографічної інформації та інформація, отримана на підставі даних ДЗЗ, який передбачає поєднання та аналіз сучасного і минулих конфігурацій русла річки. Основними руслоформувальними чинниками є: повені та паводки; літологічна будова та гідрогеологія; неотектонічні рухи; акумуляція і ерозія наносів на заплаві. Практична значущість. Результати моніторингу деформаційних процесів русел рік необхідно враховувати під час в...