The article is focused on the problems of studying the constitutional and legal aspects of the functioning of the bicameral parliament in the Republic of Poland. The research is carried out with the aim of studying and scientific understanding of the practical implementation of certain aspects of bicameralism in Ukraine. The peculiarities of the legal status of the Sejm and the Senate as the chambers of political representation of the sovereign Polish nation have been analyzed. It has been emphasized that certain competencies of legislative power in the Polish power system are intended to compensate for the strong positions of the executive branch, due to the assignment of the President of the Republic of Poland to it. It has been noted that in the period after the restoration of the bicameral structure of the Polish Parliament in 1989, until 2010, the Sejm held the dominant position. It has been established that at the present stage of development, the Polish constitutional doctrine foresees an asymmetric bicameral parliament model with the preservation of the system’s equivalence of chambers. It has been noted that the result of the accession of the Republic of Poland to the European Union, the Sejm and the Senate had functional changes that covered almost all the powers of the national parliament, including, first of all, legislative and control functions, led to the appearance of elements of the “European” function of the parliament and transformed already existing commitment of both chambers. The peculiarities of the influence of the EU legal acts on the processes of national legislation in Poland have been revealed. The directions of transformation of the normative and controlling function of the Sejm and the Senate have been determined. The principles of functional separation of powers of the Sejm and the Senate in the light of the national and European legislation have been established. It has been concluded that during the process of implementation of acts of the European law in the national legal system of the Republic of Poland, the chambers of the parliament managed to expand their powers at the expense of the so-called “European competence of the Polish parliament”.

The historical principles of the constitutional and legal reform of the administrative and territorial organizationin Ukraine and the Republic of Poland are studied, analyzing the constitutional legislation of both countries, the implementation of the reforms, and the existing scientific approaches. The possibilities of applying the Polish experience of constitutional modelling of the territorial organization in Ukraine are determined. Attention is paid to the main directions of reform the system of administrative and territorial organization in Ukraine and Poland at different stages of their historical development. It is noted that each period of reform to the administrative and territorial organization of these states is characterized by a different attitude towards local self-government. This allowed to outline the models of the system of administrative and territorial organization in Ukraine and Poland and to clarify their common and specific features.

Information as a certain terminological concept of evolutionary nature and interdisciplinary significance is analyzed. At the same time, given the objectives of the study, it is considered as an object that requires proper legal understanding and appropriate regulatory (primarily constitutional and legal) regulation. The role of information as one of the main resources used by a person in the process of his activity is noted. The purpose and objectives of the study are to clarify the meaning of the term "information" in different periods of its evolution. The scientific novelty of the study is due to the fragmentary nature of previous studies and involves new knowledge about the periodization of the evolution of the content of the term "information" and the specification of the content of this term in different temporal periods. The urgency and importance of studying the issue of information in our country is emphasized given that Ukraine is in a state of constant information war with the Russian Federation, which is quite active and aggressive in using information as a weapon of mass destruction against the territorial integrity and state security of Ukraine. The basic approaches to understanding of this term taking into account branch delimitation of scientific knowledge are defined. The importance of the category "information" for jurisprudence is emphasized, because information is actually enshrined in law about the limits of what is allowed and the algorithms of human and state activities. The tools of modern legal methodology are used in the work, in particular formal legal, historical legal, systemic, logical semantic, method of analysis and synthesis, etc. At the same time, the dialectical method is the basis for the analysis of the nature of information as a multifaceted phenomenon. Emphasis is placed on the multivariate perception of information as an object of legal regulation. It is argued that the legislative definition of the term "information" should represent public policy not only in terms of generally binding, but also in compliance with the existing state and legal system, which is organically correlated with the need to use a cybernetic approach to public administration. It is concluded that it is impossible to determine the status of human thought as a form of information in today's conditions, as this may be the first step towards violation of immunity of the personal "inner world" of a human.

No abstract

Мета статті полягає у з’ясуванні особливостей впливу євроінтеграційних процесів на систему місцевого (територіального) самоврядування Республіки Польща. З переходом Польщі до побудови капіталістичних відносин поступово виникла потреба в оптимізації її самоврядних структур із врахуванням особливостей діяльності місцевих органів влади в Західній Європі. У статті досліджено основні напрями демократизації локальних самоврядних інституцій Польської Республіки та новітні досягнення європейської регіональної стратегії. Виокремлено основні негативні фактори, що мають суттєвий вплив на економічні, соціальні та територіальні засоби згуртованості. З’ясовано, що польська система регіонального розвитку нині недостатньо дозволяє реалізовувати національні та регіональні стратегії розвитку, оскільки вона надмірно зосереджена на освоєнні європейських коштів та на виконанні вказівок і рекомендацій Європейського Союзу. Така слабкість польської регіональної політики може створювати труднощі у визначенні інших національних і регіональних пріоритетів у сфері розвитку. Визначено, що для ефективної реалізації регіональної політики польським посадовцям доцільно першочергово зробити повну реконструкцію системи державних фінансів у такий спосіб, щоб центральна та місцева влада отримала власні кошти й інвестиційні фонди, адже дотація з боку ЄС закінчиться у 2020 р. Недоліком включення місцевого (територіального) самоврядування Республіки Польща до євроінтеграційного процесу є те, що реформування фінансової системи Польщі майже не дозволило провести децентралізацію державних коштів для збільшення доходів на місцях. Наголошено, що регіоналізація і децентралізація є важливими передумовами економічної конкуренції між окремими населеними пунктами і регіонами. Така конкуренція в українських реаліях могла б стати оптимальною базою для подальшого економічного розвитку держави та зміцнити її позиції в умовах міжнародної конкуренції. На підставі з’ясованих особливостей зроблено висновок про те, що не вирівнювання диспропорцій між регіонами є основою для політики регіональної єдності, а саме усунення факторів, що зумовлюють таку нерівність.