This paper summarizes the arguments and counterarguments within the scientific discussion on the issue of the need for an innovative policy in the area of health protection at the link with the transformation of the social and economic development of the country through the pandemic COVID-19. The main goal of this study is to predict two scenarios for the development of the main indicators of the country's socio-economic development: considering the pandemic COVID-19 and the possible course of events without the influence of epidemiological threats. The systematization of literary sources and approaches to innovation and the determination of the volume of negative consequences for the national economy, due to the introduction of quarantine restrictions, has shown that this issue is quite relevant around the world. The study of the transformation of the trajectory of economic development of Ukraine in the article was carried out in the following logical sequence: 1) collection of statistical information, including 118 indicators of social development, the state of capital investment and business expectations of Ukrainian enterprises and screening of multicollinear indicators among them; 2) performing a time series decomposition separately for the interval 5 years before quarantine and taking into account the impact of the pandemic; 3) forecasting the consequences of the pandemic according to the investigated indicators of economic development in 2020-2022 by turning the time series into the Fourier series. The methodological tools of the study were methods of checking for multicollinearity by Pearson coefficients, decomposition of additive models into a trend and cyclic components, selection of cyclic oscillations by fast Fourier transform, extrapolation of constructed models for subsequent years, and quality control of constructed models by F-test quarterly data for 2015-2020 are selected. The study empirically confirms and theoretically proves that among the socio-economic development factors studied, most experienced significant transformations due to the introduction of quarantine restrictions by the government. This leads to the need for innovation policy in the health sector in order to minimize such consequences in the future. Keywords: Fourier series, forecasting, COVID-19, innovation, time series decomposition, health care.

This study aims to analyze the course of the COVID-19 disease and forecast its progress. Systematization of scientific background concerning the issues under investigation indicated the snowballing growth of scientific publications devoted to COVID-19. The urgency of the research rests on the negative influence of the SARS-CoV-2 virus on all spheres that deepen the global economic crisis. The forecast of the COVID-19 progress in Ukraine was carried out in the following logical sequence: 1) collection and analysis of statistical data; 2) testing stationarity and periodicity of the time series, using software Statistica (portable); 3) constructing the trend component 4) detecting the seasonal component by the fast Fourier transformation under excluded trend; 5) building the general model, checking its quality and adequacy; 6) forecast and elaboration on the recommendations. The methodological tools of the study were the regression and correlation analysis, the Dickie-Fuller test, decomposition of the additive model into cyclic and trend components, and the fast Fourier transformation, using software MathCAD(portable). The empirical research was conducted based on panel data from 22 January 2020 to 2 May 2021. The object of the study was selected the population of Ukraine who were infected with coronavirus during the study period. The study empirically confirmed and theoretically proved that if the pandemic tendency persists and the absence of carefully planned COVID-19 preventive work in Ukraine, a new wave of the disease may occur from mid-August to early September. Besides, the growth of the load on the medical sector and the increase in COVID-19 deaths among the population may lead to the introduction of new restrictive quarantine measures. In turn, it would result in an economic shutdown and the decline of small and medium businesses. Therefore, it is necessary to direct the Government’s policy to eliminate the myths about vaccination, to increase confidence in vaccination among the population, which will avoid the next wave of diseases.

JEL: C650Кузьменко О.В., д-р Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Страховий ринок відіграє важли-ву роль в економіці України, зважаючи на залежність суб'єктів господарю-вання як загалом від його стабільності, надійності та платоспроможності кож-ної окремої страхової компанії зокрема. Непередбачене банкрутство окремо-го суб'єкта страхового ринку може призвести до депресійних процесів у всій економіці. Кількість страховиків, які щорічно стають банкрутами, не зменшу-ється, тому можна зробити висновок, що існуючі методики діагностики банк-рутства, які застосовуються в Україні, не дозволяють ефективно виявляти кризові явища на ранніх етапах, за слабкими сигналами. Розроблення досто-вірної методики ранньої діагностики банкрутства суб'єкта страхового ринку -завдання, вирішення якого є на сьогодні актуальним для широкого кола ко-ристувачів -від ДКФМ до страхувальників.Діяльність будь-якого суб'єкта страхового ринку в умовах ринкових відно-син тісно пов'язана з певними ризиками. Особливо ж -українські страховики, які працюють в умовах украй нестабільної економіки, в період глобальної економічної кризи. Саме тому виявлення несприятливих тенденцій розвитку суб'єкта страхового ринку і прогнозування їх можливого банкрутства набу-вають важливого значення. Разом із тим методики, що дозволяє з достатнім ступенем імовірності прогнозувати несприятливий результат, практично не-має. Тобто необхідність у розробленні інструментарію для діагностики банк-рутства суб'єктів страхового ринку для уникнення чи зменшення впливу не-гативних явищ є. Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'я-зання цієї проблеми, виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Проводячи дослідження визначення банкрутства суб'єктів страхо-вого ринку, розглянемо насамперед його теоретичну сутність та можливі мо-делі діагностики. Так, моделюванню діагностики банкрутства суб'єктів гос-подарювання присвячені роботи таких вчених, як У.Бівер, Р.Таффлер, Р.Ліса, Е.Альтман, Ж.Депалян, А.Матвійчук, О.Терещенко, В.Шпирко, С.Рибальчен-ко, О.Черняк, Д.Ящук, Г.Кадиков, М.Портер, Г.Тішоу, Л.Лігоненко, І.Бланк, В.Забродський тощо [1][2][3][4][5][6][7][8][9]. У вітчизняній літературі для проведення діагнос-тики банкрутства використовують підхід, запропонований Бівером, тоді як зарубіжні роботи ґрунтуються на моделях Альтмана, Ліса, Таффлера тощо [10,11]. Крім того, зазначені моделі є прикладними і не використовуються для оцінювання діагностики банкрутства суб'єктів страхового ринку, а також ґрун-туються на специфічних показниках, які або взагалі не обчислюються, або розраховуються за винятковими методиками.Якщо ж екстраполювати зазначені дослідження на оцінку стану суб'єктів страхового ринку для діагностики їх банкрутства, необхідно зазначити, що ці показники є залежними від багатьох факторів, тож необхідно було вибрати ті з них, які найбільше впливають на стан страхового ринку, знайти індикатори банкрутства суб'єктів, виділити трендову, сезонну та циклічну компоненти та, ві...