Буковинський державний медичний університетНа сьогодні у світі з ВІЛ-інфекцією живуть більше 33 млн людей. Згідно з даними, оприлюдненими ВООЗ до Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом, який щороку проходить першого грудня, за останні п'ять років ситу-ація в ділянці боротьби з ВІЛ дещо покращилася. На 15 % знизилась кількість нових випадків зараження ВІЛ, а кількість смертей зменшилася більш ніж на 20 % [1,2].За даними ЮНЕЙДС, в 111 державах світу домі-нуючим шляхом ВІЛ-інфікування протягом останнього десятиріччя залишається статевий шлях передачі (70-80 %). На другому місці зберігається парентеральний шлях (10-15 %), але намітилась тенденція до збільшення вертикального шляху інфікування (з 5 до 10 %).За рейтинговою оцінкою UnAIDS, у 2013 р. Україна посідала 22 місце серед 123 країн світу за кількістю людей, які живуть із ВІЛ [3]. На сьогодні щорічно у світі 400 тис. осіб заражаються ВІЛом [4][5][6].Щоденно у світі інфікується ВІЛом близько 7 тис. осіб, 9 осіб із 10 не знали про зараження до обстеження [7][8][9][10]. Щодня в Україні офіційно реєструється 52 нові випадки інфікування. Вісім людей щоденно помирає в Україні через СНІД [11].Вразливість до ВІЛ-інфекції осіб віком 15-19 років у Західній Європі в сучасних умовах не займає доміну-ючих позицій (0,5-0,7 % ВІЛ-інфікованих) на відміну від України, де ця вразливість у віковій групі 15-17 років значно більша (2,2-4,4 %). Крім того, ураження молоді (20-28 років) у Західній Європі значно менше (20-30 %), ніж в Україні (45-50 %), що є відображенням незадовіль-ної профілактичної роботи з підлітками та молоддю в нашій країні [12].Найбільш ураженими в Україні є Донецька, Дніпро-петровська, Одеська, Миколаївська, Київська області, Автономна Республіка Крим та м. Київ. У сучасних умовах в Україні спостерігається збереження значної розбіжності між кількістю ВІЛ-інфікованих осіб, які офі-ційно зареєстровані МОЗ України, та кількістю осіб, що прогнозує UnAIDS.Мета роботи -оцінити епідемічну ситуацію з ВІЛ-інфекції/СНІДу в Чернівецькій області та ефективність здійснюваних протиепідемічних заходів. Матеріали і методиУ роботі були використані офіційні статистичні дані щодо захворюваності на ВІЛ-інфекцію/СНІД в регіонах Укра-їни та проведені протиепідемічні заходи у 2012-2014 рр. Результати досліджень та їх обговоренняЧас, що минув з моменту реєстрації перших ВІЛ-інфікованих у Чернівецькій області, дозволяє об'єктивно оцінити епідемічну ситуацію зі СНІДу.Чернівецька область належить до регіонів з низьким рівнем поширеності ВІЛ-інфекції і розвиток епідемічного процесу протягом багатьох років залишається повіль-ним, про що свідчать підсумкові рангові місця територі-альної рейтингової оцінки останніх років, які посідала ця область (перші рангові місця присвоюються територіям з найменшими значеннями), а саме в 2009, 2010, 2011, 2012 рр. -2-е, 1-е, 2-е та 5-е відповідно. Тут необхідно підкреслити, що рейтингова оцінка територій проводи-лася за статистичними показниками, які характеризують інтегральну оцінку епідемічного процесу (крім показника охоплення диспансеризацією).

No abstract

Relevance. In HIV-infected patients, renal disease, which is characterized by severe clinical manifestations, can significantly affect the prognosis of life. Given the growing number of HIV-infected people in the world and the increase in the life expectancy of such patients, an increase in the number of HIV-infected people in need of expensive renal replacement therapy, as well as kidney transplantation, should be expected. But the question of the nature of kidney damage in HIV infection in Ukraine is still insufficiently covered. The objective of the work is to establish the clinical and laboratory features of kidney damage in HIV infection. Materials and methods. 292 patients with HIV were examined. Screening for markers of kidney damage (albuminuria/proteinuria) was performed by test systems (using urine strips). The results obtained with the help of test strips were considered as indicative. In the presence of ≥1+ proteinuria in the screening test, which corresponded to a gradation of 30 mg/l, repeated urine analyzes were performed with quantitative determination of protein on a spectrophotometer, separated in time from 3 days to one week. The functional state of the kidneys was assessed by an integrated indicator that characterizes the degree of preservation/loss of mass of active nephrons. The criterion for renal impairment was a decrease in glomerular filtration rate (GFR) <60 ml/min by 1.73 m2. Chronic kidney disease was diagnosed when proteinuria or proteinuria was detected in combination with a decrease in GFR for 3 months or more. Results. Based on the main markers of renal damage (persistent proteinuria (PU) and glomerular filtration rate <60 ml/min/1.73m2), 48 people were diagnosed with chronic kidney disease, which was often accompanied by dysfunction of these organs. Based on the analysis of complaints, anamnestic data, and clinical symptoms of kidney damage, patients were divided into 2 groups. The first group (n = 31, or 64.6%) - patients with tubulointerstitial, the second group (n = 17, or 35.4%) - patients with glomerular diseases. Increased PU levels are accompanied by significantly significant renal impairment and a more frequent combination with hypertension and hematuria in the absence of significant differences in the frequency of opportunistic diseases. Conclusions. In HIV-infected kidney damage is most often characterized by their tubulointerstitial lesions. At the same time, glomerular kidney damage, which is much less common, is accompanied by significantly higher levels of HIV RNA.

In recent decades, opportunistic infections are a serious medical and social problem due to their spread and significant impact on the quality of life of HIV-infected people. Due to the significant spread of HIV infection, the importance of opportunistic infections is increasing, and diseases that did not play a significant role before are gaining fundamental importance. Therefore, the issue of detection and timely treatment of opportunistic infections is very relevant. Increasing depletion of the CD4+ subpopulation is characteristic of HIV infection, which should be considered as a manifestation of the increasing destruction of the immune system and its morphological structures. This disease is transmitted through blood, sexually and from HIV-infected mother to her child during pregnancy, childbirth and breastfeeding. A person living with HIV can feel well for many years and not know that he is infected, and later he becomes vulnerable to pathogens of infectious diseases and seeks medical help already at the late stage of the disease — the fourth. The only way to detect the presence of HIV in the body is to conduct a special blood test for HIV. The world is trying to stop the HIV epidemic. At the regular session of the UN General Assembly, the participating countries agreed to do everything possible so that by 2030 the disease stopped spreading, and people living with HIV were not discriminated against.

Purpose: to determine the frequency of diagnosis and predictors of renal disease in HIV-infected patients. Patients and methods. 292 HIV-infected patients, who were on an outpatient screening at the Chernivtsi Regional AIDS Center, were screened. Results CKD was diagnosed in 153 out of292 (52.4%) of the examined patients. among which 105 (36.0%) patients were diagnosed with isolated albuminuria/proteinuria, 48 (16.4%) patients had albuminuria /proteinuria, in combination with a decrease in glomerular filtration rate. It has been established that the presence of proteinuria in HIV infection is accompanied by a significantly higher level of HIV RNA compared to patients without this symptom (p < 0.01). At the same time, the average amount of CD4+-lymphocytes in blood serum in patients with proteinuria is significantly lower than in HIV-infected individuals who did not show kidney damage. The difference between the values of the ratios of CD4+/CD8+-lymphocytes in the analyzed groups (p < 0,05) is also significant. In most patients who were in the III-IV clinical stage of HIV infection, antiretroviral therapy (ART) was effective and reduced the viral load. Therefore, it is obvious that the amount of HIV-RNA in the blood of these individuals was significantly lower compared to patients who did not receive such treatment. At the same time, the burden of HIV, as well as the number of CD4+-lymphocytes in the representatives of the comparable groups did not differ (p > 0.05). Conclusion. The main predictors of kidney damage in HIV-infected are: high viral load, decrease in absolute numbers. CD4+-lymphocytes less than 200. Co-infection with hepatitis B and/ or C viruses does not affect the level of proteinuria and GFR in HIV-infected patients.