Мета роботи – вивчення терапевтичної ефективності нового імунотропного препарату «Алокін-альфа», діючою речовиною якого є цитокіноподібний пептид алоферон, у складі комплексної терапії рецидивного оперізувального герпесу у ВІЛ-інфікованих та хворих без імунодефіциту.Матеріали та методи. Загальне число обстежених і пролікованих хворих на рецидивний оперізувальний герпес склало 56 людей, із них 16 ВІЛ-інфікованих та 40 хворих без імунодефіциту. Для репрезентативної вибірки хворі були поділені на чотири групи. До першої основної групи було включено 19 імунокомпетентних хворих на оперізувальний герпес, до другої основної – 8 ВІЛ-інфікованих хворих з оперізувальним герпесом. Цим особам на фоні базисної терапії (щоденний прийом етіотропного засобу з міжнародною непатентованою назвою (МНН) валацикловір – 1,0 г всередину 2 рази на день впродовж 10-14 діб, з переходом на супресивну терапію по 0,5 г 2 рази на день впродовж 1 місяця) додатково призначали 3 підшкірні ін’єкції імунотропного препапату алокін-альфа, діючою речовиною якого є алоферон, в дозі 1 мг через один день. Першу і другу групу контролю склали 21 і 8 пацієнтів відповідно, яким призначали тільки зазначену базисну терапію.Оцінку протокольного та запропонованого нами лікування хворих здійснювали з врахуванням стадії ВІЛ-інфекції. Для цього дослідження пацієнти відбиралися методом довільної вибірки. Період спостереження за хворими складався з часу лікування і наступного амбулаторного спостереження протягом 3 міс. У дослідження включали пацієнтів з клінічною картиною оперізувального герпесу в період загострення, не більше ніж через 48 год від моменту появи висипань. Найближчі результати лікування оцінювали за зміною тривалості рецидиву оперізувального герпесу. Тривалість рецидиву (час досягнення повної реепітелізації) оцінювали в добах. Віддалені результати лікування визначали за перебігом захворювання протягом 3 місяців амбулаторного спостереження: кількість наступних рецидивів за спостережуваний період; тривалість ремісій у добах.Результати. На підставі дослідження клінічних показників встановили, що тільки базисна терапія шляхом щоденного прийому етіотропного засобу валацикловіру по 1,0 г всередину 2 рази на день впродовж 10-14 діб не забезпечує вагомого клінічного ефекту. Доповнення базисного лікування 3 підшкірними ін’єкціями алокіну-альфа в дозі 1 мг через один день забезпечує статистично достовірне скорочення тривалості клінічних проявів оперізувального герпесу в хворих без імунодефіциту порівняно з терапією тільки валацикловіром (Р<0,05).Найближчі висліди лікування хворих на рецидивний оперізувальний герпес у імунокомпетентних хворих також переконливо демонструють перевагу доповнення базисної терапії алокіном-альфа: не тільки зменшувалася частота рецидивів, але й вкорочувалася тривалість першого рецидиву після зазначеного лікування.При оцінці тривалості клінічних проявів оперізувального герпесу на фоні ВІЛ-інфекції незалежно від клінічної стадії виявили статистично достовірне її скорочення на фоні доповнення базисної терапії алокіном-альфа порівняно з лікуванням тільки валацикловіром. Тримісячне амбулаторне спостереження за пацієнтами у I-II клінічній стадії ВІЛ-інфекції, які отримали тільки валацикловір, вказувало на відсутність будь-якої зміни частоти наступних рецидивів. Водночас доповнення базисної терапії алокіном-альфа забезпечувало збільшення тривалості ремісії і достовірне зменшення частоти наступних рецидивів оперізувального герпесу (Р<0,05).Поряд зі зменшенням частоти рецидивів після застосування апробованого цитокіноподібного препарату статистично вагомо скорочувалась й тривалість першого рецидиву ВІЛ-асоційованого оперізувального герпесу після лікування, вона становила (7,0±0,6) доби. У пацієнтів, лікованих лише валацикловіром, цей показник становив (11,3±0,5) доби (Р<0,05).Відповідне амбулаторне спостереження за пацієнтами у III-IV клінічній стадії ВІЛ-інфекції, які отримали тільки базисну терапію оперізувального герпесу, також не виявило якого-небудь впливу на частоту рецидивів (Р>0,05). Доповнення ж базисної терапії апробованим цитокіноподібним препаратом забезпечувало збільшення тривалості ремісії і достовірне зменшення частоти рецидивів оперізувального герпесу – від (1,60±0,24) до (0,60±0,24) разу на 3 міс. (Р<0,05).Також поряд зі зменшенням частоти рецидивів ВІЛ-асоційованого оперізувального герпесу у пацієнтів з III-IV клінічною стадією після застосування апробованого цитокіноподібного препарату вагомо скорочувалась й тривалість першого рецидиву після лікування – (9,8±0,4) і (16,3±0,6) доби відповідно (Р<0,05).  Висновки. Доповнення базисного етіотропного лікування оперізувального герпесу імунотропним препаратом алокін-альфа забезпечує скорочення тривалості клінічних проявів під час лікування, скорочення тривалості першого рецидиву після лікування, а також зменшення частоти рецидивів як у ВІЛ-інфікованих хворих, так і у хворих без імунодефіциту.

Буковинський державний медичний університетНа сьогодні у світі з ВІЛ-інфекцією живуть більше 33 млн людей. Згідно з даними, оприлюдненими ВООЗ до Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом, який щороку проходить першого грудня, за останні п'ять років ситу-ація в ділянці боротьби з ВІЛ дещо покращилася. На 15 % знизилась кількість нових випадків зараження ВІЛ, а кількість смертей зменшилася більш ніж на 20 % [1,2].За даними ЮНЕЙДС, в 111 державах світу домі-нуючим шляхом ВІЛ-інфікування протягом останнього десятиріччя залишається статевий шлях передачі (70-80 %). На другому місці зберігається парентеральний шлях (10-15 %), але намітилась тенденція до збільшення вертикального шляху інфікування (з 5 до 10 %).За рейтинговою оцінкою UnAIDS, у 2013 р. Україна посідала 22 місце серед 123 країн світу за кількістю людей, які живуть із ВІЛ [3]. На сьогодні щорічно у світі 400 тис. осіб заражаються ВІЛом [4][5][6].Щоденно у світі інфікується ВІЛом близько 7 тис. осіб, 9 осіб із 10 не знали про зараження до обстеження [7][8][9][10]. Щодня в Україні офіційно реєструється 52 нові випадки інфікування. Вісім людей щоденно помирає в Україні через СНІД [11].Вразливість до ВІЛ-інфекції осіб віком 15-19 років у Західній Європі в сучасних умовах не займає доміну-ючих позицій (0,5-0,7 % ВІЛ-інфікованих) на відміну від України, де ця вразливість у віковій групі 15-17 років значно більша (2,2-4,4 %). Крім того, ураження молоді (20-28 років) у Західній Європі значно менше (20-30 %), ніж в Україні (45-50 %), що є відображенням незадовіль-ної профілактичної роботи з підлітками та молоддю в нашій країні [12].Найбільш ураженими в Україні є Донецька, Дніпро-петровська, Одеська, Миколаївська, Київська області, Автономна Республіка Крим та м. Київ. У сучасних умовах в Україні спостерігається збереження значної розбіжності між кількістю ВІЛ-інфікованих осіб, які офі-ційно зареєстровані МОЗ України, та кількістю осіб, що прогнозує UnAIDS.Мета роботи -оцінити епідемічну ситуацію з ВІЛ-інфекції/СНІДу в Чернівецькій області та ефективність здійснюваних протиепідемічних заходів. Матеріали і методиУ роботі були використані офіційні статистичні дані щодо захворюваності на ВІЛ-інфекцію/СНІД в регіонах Укра-їни та проведені протиепідемічні заходи у 2012-2014 рр. Результати досліджень та їх обговоренняЧас, що минув з моменту реєстрації перших ВІЛ-інфікованих у Чернівецькій області, дозволяє об'єктивно оцінити епідемічну ситуацію зі СНІДу.Чернівецька область належить до регіонів з низьким рівнем поширеності ВІЛ-інфекції і розвиток епідемічного процесу протягом багатьох років залишається повіль-ним, про що свідчать підсумкові рангові місця територі-альної рейтингової оцінки останніх років, які посідала ця область (перші рангові місця присвоюються територіям з найменшими значеннями), а саме в 2009, 2010, 2011, 2012 рр. -2-е, 1-е, 2-е та 5-е відповідно. Тут необхідно підкреслити, що рейтингова оцінка територій проводи-лася за статистичними показниками, які характеризують інтегральну оцінку епідемічного процесу (крім показника охоплення диспансеризацією).

No abstract

Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці Резюме. При аналізі імунограм 59 хворих на різні клінічні форми герпетичної інфекції встановили тенденцію до зниження більшості показників клітинного імунітету. Тільки при генітальному, оперізувальному герпесі та інфекційному мононуклеозі число ТCD3 +-, ТCD4 +-лімфоцитів достовірно знижувалося, а імунорегуляторний індекс зазнавав статистично вагомого зниження тільки при інфекційному мононуклеозі. Концентрація сироваткових ІЛ-8, ІЛ-10, ІЛ-12, ІЛ-17 та більшість показників гуморального імунітету не зазнавала суттєвих змін. Разом з тим, відзначили підвищення рівня IgA при лабіальному герпесі та/або афтозному стоматиті, а також при генітальному герпесі. Ключові слова: герпетична інфекція, клітинний та гуморальний імунітет, цитокіновий статус.

Малярія – трансмісивна інфекційна хвороба, якій властиві періодичні напади гарячки, збільшення печінки та селезінки, анемія. Її спричиняють п’ять видів плазмодіїв: триденну малярію - P. vivax, чотириденну - P. malariae, особливий вид триденної - P.ovale, тропічну - P. falciparum та раніше невідому knowlesi-малярію - P. knowlesi.Малярія продовжує залишатись великою проблемою сучасної медицини. Загальна частка захворюваності на малярію становить 2,6 % від усіх захворювань у світі. Поширеність малярії залежить від соціальних, природних та біологічних факторів. Завезені випадки малярії з тропіків можуть з’явитися у помірному кліматі в будь-який час. Значну проблему становить лікування цієї недуги у зв’язку із відсутністю протималярійних препаратів в Україні.