Prostate cancer (PC) is a deadly oncological disease spread all around the world among elderly men. Existing methods of analysis or detection of traditional biomarkers has proven to be expensive and in some cases less precise. That is why in recent years polyamines are studying as potential PC biomarkers. On the other hand biosensors have already proven themselves as precise and sensitive methods that can be used diagnostics, namely in detection of polyamines. Therefore, the aim of this research was to develop a new type of transducer for SPR biosensor based on use of colloidal gold and compare it with conventional antibody-antigen transducer to detect spermine as prostate cancer biomarker. The analysis was made with help of two biosensing devices Plasmontest and SPR-6 which were used detect spermine in range from 0.5 to 1000 nM During the research it was investigated that transducer treated with colloidal have higher sensivity to spermine comparing with antibody-treated transducer. It was observed that range of detected spermine concentration varies from 0.5 to 1000 nM and oplimum located in range 10-500 nM. This article presents data related to the development of the modern sensitive biosensor capable of detecting spermine as a potential marker of prostate cancer.

Introduction. One of the main areas of application of SPR sensors is biochemical analysis. The "Plasmontest" device, developed at the Institute of Cybernetics of the National Academy of Sciences of Ukraine, was used for rapid diagnosis of various concentrations of the tumor marker spermine. Colloidal gold nanoparticles stabilized by sodium citrate were used as a sensitive layer for the detection of biogenic polyamines as markers of prostate cancer development. Two methods of conducting an experiment on spermine detection using colloidal gold nanoparticles are proposed. The purpose of the paper is to show the possibility of detecting the tumor marker spermine in different concentrations using the "Plasmontest" device. To solve this problem it is necessary to provide a series of experiments on the application of colloidal gold solutions with different methods of deposition of reagents. The results. With the help of the "Plasmontest" software and technical complex, a series of biochemical experiments were carried out using solutions of spermine in the concentration range of 50 nM - 500 nM and colloidal gold in a concentration of 3·10-4 M. Two methods of applying reagents were proposed: spermine – colloidal gold and colloidal gold – spermine. Both techniques made it possible to observe a shift in the SPR angle, which means the adsorption of spermine on the surface of a gold film with colloidal gold nanoparticles. Conclusions. It is shown that the developed software and technical complex "Plasmontest" allows monitoring the course of biochemical reactions at low concentrations of the investigated reagents. Studies of the possibility of detecting spermine in different concentrations in the presence of gold nanoparticles using the PPR method open the prospect of creating a biosensor for spermine. Keywords: surface plasmon resonance, biosensor, nanoparticles, spermine.

The development of methods for the detection of polyamines in biological fluids is essential to improve early diagnosis and treatment of patients with prostate cancer. One of the promising areas is the use of noble metal nanoparticles. According to the literature data, there is no methodological approach have been developed to reliably distinguish spermine from other polyamines, in particular, from their acetylated forms and related compounds present in biological fluids. The paper presents the results of spectrophotometric determination of spermine both alone and in the presence of putrescine, spermidine or urea in the urine using gold nanoparticles. The results of the experiments proved that the developed method is suitable for the selective determination of spermine. It was shown that the presence of spermidine, putrescine, acetylated forms of polyamines or carbamide does not affect the results of the analysis.

The main threat of cancer diseases is their spreading throughout the population of many countries of the world and the complexity of their diagnostics at the early stages. Because of that, search and development of the latest diagnostic methods for oncological diseases which would allow them to be diagnosed more precisely and rapidly is going on. The objective of the study was developing a method for qualitative and quantitative analysis of polyamines as potential tumour markers in blood serum of patients with breast cancer using a newly created immune biosensor based on the effect of surface plasmon resonance (SPR). In the process of the study we used basics of immune analysis, methods of biosensor analysis with preliminary modification of biosensor analytical surface with certain reagents, such as protein A and BSA, for better orientation of the sensitive layer made from antibodies. During the study 30 samples of blood serum were analyzed, 21 of which were obtained from the patients with breast cancer and 9 samples were normal, taken from healthy people and used as controls. Analysis of blood serum samples was made, using previously created calibration curve, based on polyamine solutions in concentrations from 5 ng/mL to 1 µg/mL. It allowed determination of the presence of polyamines in blood samples and approximate concentration of polyamines comparing resonance angle shift in calibration curve and blood samples. According to the obtained results, the concentration of polyamines exceeded their physiological levels and was in the range of 21.3–125.1 ng/mL. The proposed approach allows one to determine the presence and approximate concentrations of polyamines in range from 5 ng/mL to 1 µg/mL in samples of blood serum of patients with breast cancer which correlates with tumour size and the age of the patients.

СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ ОЗДОРОВЧО-РЕКРЕАЦІЙНОЇ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІВ статті доведено необхідність підготовки висококваліфікованих фахівців нової генерації, здатних ефективно керувати соціально-культурною сферою, колективом (зокрема, спортивним), реформувати оздоровчорекреаційну сферу з метою найповнішого задоволення потреб усіх верств населення. Майбутній фахівець фізичної культури, учитель фізичного виховання, тренер з виду спорту є носієм і творцем технологій оздоровчо-рекреаційної рухової активності як соціального феномену. Аргументовано, що фізкультурно-оздоровчі та рекреаційні проекти спрямовані на зміцнення внутрішніх ресурсів студентської молоді, сприяють фізичному оздоровленню особистості, розвитку активного відпочинку, популяризації здорового способу життя. Управління спортивно-оздоровчими та рекреаційними проектами передбачає володіння загальнопрофесійними (педагогічними, соціально-культурними, психологічними) та спеціальними (загальних закономірностей, що характеризують будь-які проекти) знаннями.Ключові слова: педагогічна технологія; оздоровчо-рекреаційна рухова активність; рекреаційні проекти; спортивно-оздоровчі проекти. Постановка проблеми. Сучасний стан здоров'я населення України викликає занепокоєння фахівців різноманітних сфер діяльності людини. Дефіцит рухової активності негативно впливає на організм людини. Гіпокінезія зумовлює більше 6% смертності у світі (щорічно понад 3,2 млн. випадків), її визнано в якості четвертого за значимістю фактору ризику смертності у світі. У Європі гіпокінезія спричиняє близько 3,5% захворюваності та до 10% смертності. Сидячий спосіб життя негативно впливає передусім на функціонування серцево-судинної системи та підвищує ризик розвитку відповідних захворювань, що спричиняють понад 60% передчасної смертності в Україні.У національній стратегії з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 року «Рухова активність -здоровий спосіб життя -здорова нація» говориться про те, що на початку XXI століття достатній рівень оздоровчої рухової активності (не менше 4 -5 занять на тиждень тривалістю одного заняття не менше 30 хвилин) мали лише 3% населення віком від 16 до 74 років, середній рівень (2 -3 заняття на тиждень) -6%, низький рівень (1 -2 заняття на тиждень) -33% населення (Національна стратегія, 2016).