No abstract

CLOUD COMPUTING AS A TOOL FOR DEEPENING THE VIRTUALIZATION OF THE FINANCIAL SECTOR У статті досліджено особливості розповсюдження хмарних технологій у фінансовому секторі світового господарства, як новітнього інструменту віртуалізації світового фінансового ринку. Встановлено сучасні особливості територіально-галузевої розповсюдженості хмарних технологій у глобальному вимірі. Визначено основні переваги імплементації хмарних технологій у фінансових сектор та проаналізовано можливі загрози та виклики, пов'язані з широким впровадженням хмарних сервісів у діяльність фінансових інституцій. З'ясовано, що більшість фінансових установ світу використовують хмарні технології як інструмент вдосконалення своїх управлінських систем та моделей роботи та інвестують у певну форму хмарної стратегії. У статті представлено особливості застосування хмарних технологій міжнаціональними корпораціями, а саме інтергованих модулів корпоративного менеджменту (управління фінансами, система бухгалтерського обліку, бюджетне планування тощо) Oracle Financial Analytics та Oracle E-Business Suite як одних із найпоширеніших у світі. The virtualization of human economic life supports the concept of intensive economic development and has a positive impact on the deepening of sustainable development. Virtualization is interpreted in our study as the introduction of digital technologies into markets, institutions, etc. and the modification of material socioeconomic relations form into a virtual one (digital). Cloud computing is one of the newest virtualization tools. Taking into account the human-being informatization, the paper examines the features of the cloud computing spreading in the financial sector of the world economy, as the latest tool for virtualizing the global financial market. The modern features of the territorial and sectoral distribution of cloud technologies in the global dimension are established.

Innovation clusters are analyzed in the article from the perspective of cross-border cooperation of regions. Types of clusters are highlighted, capable of adapting to cross -border cooperation, which enables to identify and outline the instruments of economic policy, capable to stimulate deepening of innovation processes in cross -border regions. Specialization and specifics of gaining competitiveness through promoting new comparative advantages are defined as the determining criteria for distinguishing the notions of “cross-border cluster in the conditions of cross -border cooperation” and “cross -border innovative cluster”. The innovative cluster’s role is analyzed in terms of its being a promoter of creating the innovation ecosystem as a highly coordinated system of dynamics interlinks between economic agents and institutes, resulting in the innovation activity, commercial success of projects and technological modernization of the structure of national economies, which effectiveness is conditional on the conformity of the institutional environment with the needs of R&D, education and business, and with the latter’s capability to build the closed loop innovation cycle. The determinants of gravity of regional entities, the dominant principles of cross -border cooperation, the determinants of effectiveness and ineffectiveness of cross -border cooperation of border regions are defined; the multi-category approach to assessment of the cross -border potential is given. The potential of customs tariff and fiscal regulation in stimulating the innovation activity in the conditions of cross -border cooperation is highlighted. The controversial character of “border” is identified from the perspective of opportunities and threats for innovation activities, generated by it. Cross-border cooperation is identified as a trigger for implementation of technological projects and innovationdriven productions.

Загострено питання класифікації медичних послуг з акцентуванням уваги на регуляторних обмеженнях надання останніх. Розглянуто чотири режими надання медичних послуг-«Транскордонне надання», «Споживання за кордоном», «Комерційна присутність», «Тимчасове переміщення фізичних осіб». Охарактеризовано режими надання медичних послуг з позицій їхньої здатності до комерціалізації, а також перспективи і загрози їхнього застосування з огляду на те, яку позицію займає країна-експортера чи імпортера послуг. Розглянуто вплив інформаційно-телекомунікаційних технологій на розвиток ринку медичних послуг. Доведено прямий зв'язок між потенціалом надання медичних послуг і кваліфікацією медичних працівників. Визначено обмеження надання медичних послуг в режимі медичного туризму. Визначено перспективи телемедицини з позицій вирішення глобальної проблеми асиметричності розвитку. Внесено уточнення в змістовне наповнення поняття «транскордонна медицина», що уможливило розмежування останнього й поняття «телемедицина». Розглянуто ризики формування «медичних хабів» для населення країн їхнього розміщення. Наведено інституційні обмеження розвитку офшорингу медичних послуг. The issue of classification of medical services is highlighted with emphasis on the regulatory restrictions of its provision. The four models of providing medical services are considered-"Transborder Delivery," "Consumption Abroad", "Commercial Presence," "Temporary Movement of Individuals." The models of medical services' provision are characterized from the standpoint of their ability for commercialization, as well as the prospects and threats of their application, depending on the position of the country-the exporter or importer of services. The influence of information and telecommunication technologies on the development of the market of medical services is considered. There is a direct relationship between the potential of providing medical services and the qualifications of medical staff. The restriction of provision of medical services in the model of medical tourism is determined. The prospects of telemedicine from the standpoint of solving the global problem of asymmetry of development are determined. The clarification of the content of the concept of "transborder medicine" was clarified, which made it possible to distinguish it from the term "telemedicine". The risks of forming "medical hubs" for the population of their placement are considered. The institutional limitations of the development of offshore medical services development are presented. Ключові слова: медині послуги; режими надання медичних послуг; теемедицина; транскорднна медицина; країна-експортер; країна-імпортер.