The effect of the Brassica oleracea extract on the structural components of mucous cells of the stomach in its ulcerative damage Aim. To study the effect of the Brassica oleracea extract on the total content of proteins and lipids of mucous cells of the stomach in the experimental ulcer. Materials and methods. On the model of alcohol-prednisolone ulcer in rats the effect of the Brassica oleracea extract on the content of proteins and lipids of the mucous cells of the stomach was studied. To study the phospholipid content of membranes the lipid fraction was separated by Folch method. Separation of phospholipids into separate fractions was carried out by thin layer chromatography on silica gel. The protein spectrum of the stroma was studied by gel chromatography. Results and discussion. The mechanism of the reparative action of the Brassica oleracea extract in the experimental gastric ulcer consisted in formation of a new fraction of proteins with the molecular mass of 36 kDa and restoration of the lipid content of the gastric mucosa. It was accompanied with normalization of the structural and functional state of the mucosa by the restitution type with complete restoration of the mucous membrane. Conclusions. The Brassica oleracea extract in ulcerative damage of the stomach promotes the processes of regeneration of proteins and lipids on the mucous cells of the stomach leading to reparation.

Peptic ulcer of the stomach and duodenum is a complex gastroenterological disease multifactorial in pathogenesis.  One of the key components of non-specific inflammation in peptic ulcer disease is the activation of proteinases in the gastric mucosa and their interaction with proteinase inhibitors, which determines the degree of proteolytic aggression in terms of the development of destructive changes in the tissues that they damage. The aim of the work was to study the effect of dry extract of cabbage garden on the components of the proteinase-inhibitor system in experimental gastric ulcer. The effect of dry extract of cabbage garden on the local non-specific proteinase-inhibitory potential of the gastric mucosa was studied on the model of acute alcohol-prednisolone ulcers. Dry extract of cabbage garden at a dose of 50 mg/kg and comparison drugs – omeprazole and altan were administered intragastrically once a day for 7 days from the second day of the experiment. On the 8th day, elastase-like, trypsin-like activity and acid-stable inhibitors in the swabs from the stomach and intestines, biopsy samples of the gastric mucosa from the esophagus and fundus, and small intestine were determined. It has been established that with an experimental alcohol-prednisolone gastric ulcer, a local non-specific proteinase-inhibitory system is involved in the mechanism of mucosal damage.  At the same time, the level of trypsin-like and elastase-like activity of gastric juice increases and the activity of acid-stable inhibitors decreases, which normally suppress the enzymatic activity of proteinases. According to the effect on the non-specific proteinase-inhibitor system, the dry cabbage extract was significantly superior to altan and not inferior to omeprazole. The most pronounced effect of normalizing the activity of nonspecific proteinases and their inhibitors was established using a combination of dry cabbage extract with omeprazole. One of the mechanisms of the antiulcer action of the dry cabbage extract is its effect on the local nonspecific proteinase-inhibitory potential of the gastric mucosa. In the model of acute alcohol-prednisolone gastric ulcer, dry extract of cabbage garden caused a decrease in the activity of local non-specific proteolytic enzymes and activation of proteinase inhibitors of the gastric mucosa and duodenum, exceeding the activity of altan. Under the combined use of the dry extract of cabbage and omeprazole, a complete normalization of the state of the local non-specific proteinase-inhibitory potential of the gastroduodenal zone was observed.

Мета-дослідження впливу сухого екстракту капусти городньої на морфологічний стан слизової оболонки шлунка щурів на тлі експериментального спирто-преднізолонового виразкового ураження. Матеріали і методи. Виразкове ураження слизової оболонки шлунка білих нелінійних щурів відтворювали за допомогою внутрішньошлункового введення суміші 80% етилового спирту і преднізолону 20 мг/кг з розрахунку 0,6 мл на 100 г маси тіла. Сухий екстракт капусти городньої в дозах 30, 40, 50 і 60 мг/кг та препарат порівняння альтан у дозі 1 мг/кг вводили внутрішньошлунково у лікувально-профілактичному режимі: щодня одноразово протягом 3 днів до моделювання патології, у день введення спиртопреднізолонової суміші та наступного дня наприкінці експерименту. Гістологічно досліджували слизову оболонку фундального та пілоричного відділів шлунка. Проводили напівкількісну оцінку стану слизової оболонки за наявністю деструктивних змін у межах всього мікропрепарату, гемокапілярних розладів, набряку строми слизової оболонки та потужністю мукоїдної секреції слизоутворюючими клітинами покривно-ямкового епітелію поза зон деструкцій за виразністю ШІК-реакції. Результати. Введення спирто-преднізолонової суміші щурам призводило до виникнення виразного гострого виразково-ерозивного процесу у різних ділянках слизової оболонки шлунка, який супроводжувався значними гемокапілярними розладами та набряком строми. У більшості випадків виразки розповсюджувалися на всю глибину або більшу частину залозистих трубок. На ділянках поза зон деструкцій, спостерігали зниження мукоїдної секреції клітинами покривно-ямкового епітелію, додатковими клітинами власних залоз, залозистими клітинами пілоричних залоз, стимуляцію продукції пепсину, посилення кислотоутворення. Сухий екстракт капусти городньої зменшував виразність гострого виразковоерозивного процесу та гемокапілярних розладів і набряку, відбувалося обмеження зон деструкцій, стабілізувалися процеси мукоїдного синтезу, дещо зменшувалася виразність пепсино-і кислотоутворення. Дані експерименту свідчать про виражені гастропротекторні властивості сухого екстракту капусти городньої, найбільш виразний позитивний ефект встановлено у дозі 50 мг/кг Висновки. За виразністю гастропротекторної дії сухий екстракт капусти городньої переважав вітчизняний рослинний препарат порівняння альтан у дозі 1 мг/кг. Отримані результати свідчать про перспективність подальшого експериментального дослідження фармакологічних властивостей сухого екстракту капусти городньої з метою створення ефективного противиразкового фітозасобу Ключові слова: виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, спирто-преднізолонова виразка, сухий екстракт капусти городньої, слизова оболонка шлунку, гістологічне дослідження

Мета-вивчення гастропротекторних властивостей сухого екстракту капусти городньої на моделі експериментального ураження слизової оболонки шлунка ацетилсаліциловою кислотою. Матеріали і методи. Субхронічне виразкове ураження слизової оболонки шлунка щурів моделювали внутрішньошлунковим уведенням ацетилсаліцилової кислоти у дозі 150 мг/кг протягом 3-х днів. Сухий екстракт капусти городньої в умовнотерапевтичній дозі 50 мг/кг і препарати порівняння омепразол та альтан уводили щодня під час відтворення патології та ще протягом 2 днів. Оцінювали відсоток тварин з виразками у групі, стан слизової оболонки шлунка, розраховували виразковий індекс та противиразкову активність. Гістологічно досліджували потужність мукоїдної секреції слизоутворюючими клітинами покривно-ямкового епітелію поза зон деструкцій за виразністю ШІК-реакції. Результати. Встановлено, що сухий екстракт капусти городньої у дозі 50 мг/кг нівелював ульцерогенну дію ацетилсаліцилової кислоти на рівні омепразолу, що відображувалося зменшенням виразкового індексу в 3,3 рази, його противиразкова активність склала 83 %. Максимальний противиразковий ефект показала комбінація сухого екстракту капусти городньої з омепразолом, яка достовірно зменшувала ризик розвитку пошкоджень слизової оболонки шлунка, за виразковим індексом перевершувала монотерапію сухим екстрактом капусти городньої, омепразолом та альтаном, противиразкова активність була на рівні 94 %. Сухий екстракт капусти городньої стабілізував процеси мукоїдного синтезу, при його поєднанні з омепразолом інтенсивність ШІК-реакції поверхнево-ямкового епітелію слизової оболонки на всіх досліджених ділянках не відрізнялася від інтактного контролю. Отримані дані дозволяють вважати сухий екстракт капусти городньої гастропротектором. Висновки. На моделі ураження шлунка щурів ацетилсаліциловою кислотою сухий екстракт капусти городньої виявив противиразкову дію, за виразністю якої не поступався препарату порівняння інгібітору протонної помпи омепразолу та значно перевершував фітозасіб таблетки альтану. Комбіноване застосування сухого екстракту капусти городньої та омепразолу показало найвищий профілактичний ефект щодо негативного впливу НПЗП на слизову оболонку шлунка. Одним із механізмів гастропротекторної дії сухого екстракту капусти городньої є його здатність посилювати слизоутворення клітинами покривно-ямкового епітелію шлунка. Отримані результати свідчать про перспективність подальшого дослідження противиразкових властивостей сухого екстракту капусти городньої з метою його застосування в комплексній терапії виразкової хвороби та профілактиці НПЗП-гастропатій. Ключові слова: виразкова хвороба, ацетилсаліцилова виразка, сухий екстракт капусти городньої, противиразкова активність