Установити особливості формування забур'яненості посівів пшениці озимої залежно від способів обробітку ґрунту та системи удобрення в умовах короткоротаційної зернопросапної сівозміни. Методи. Дослідження проводили у довготривалому стаціонарному досліді Веселоподільської дослідноселекційної станції в короткоротаційній сівозміні (частка зернових-75 %, просапних-25 %) із різними системами обробітку ґрунту та удобрення. Результати. Забур'яненість посівів пшениці озимої в короткоротаційній сівозміні на час збирання культури залежала як від системи удобрення, так і способів обробітку ґрунту. Зокрема, у варіантах без застосування добрив найбільша рясність бур'янів спостерігалася за проведення плоскорізного обробітку ґрунту-46,8 шт./м 2 , тимчасом як за оранки-34,2, за комбінованого обробітку-25,5 шт./м 2. За внесення добрив забур'яненість посівів істотно знижується: на фоні 6,25 т/га гною + N45P45K45 рясність бур'янів за плоскорізного обробітку ґрунту зменшилася порівняно з неудобреним варіантом на 5,5 шт./м 2 , за оранки-на 4,6, за комбінованого обробітку-на 3,8 шт./м 2 до 41,3; 31,7 та 21,7 шт./м 2 відповідно. Видовий склад бур'янів значною мірою залежить від системи удобрення культури та способу обробітку ґрунту. У структурі бур'янового компонента домінували рутка лікарська (Fumaria officinalis L.) і кучерявець Софії (Descurainia sophia L.), частки яких у загальній кількості всіх бур'янів залежно від способів основного обробітку ґрунту і системи удобрення в сівозміні становили 13,0-37,8 і 10,6-33,0 % відповідно. У варіанті, де заорювали післяжнивні рештки на фоні внесення 6,25 т/га гною + N45P45K45 під пшеницю озиму спостерігалося зменшення видового складу бур'янів. Висновки. На період збирання найбільшу забур'яненість посівів пшениці озимої на неудобрених фонах відзначено за проведення плоскорізного обробітку ґрунту-46,8 шт./м 2. За використання органомінеральної системи удобрення (6,25 т/га гною + післяжнивні рештки + N33,8Р33,8К33,8) та проведення комбінованого обробітку ґрунту рясність бур'янів у посівах пшениці озимої становила 18,1 шт./м 2 , за оранки-37,1, за плоскорізного обробітку-38,9 шт./м 2. На час збирання пшениці озимої у її посівах зафіксовано 11 видів бур'янів. У варіантах, де заорювали післяжнивні рештки на фоні внесення 6,25 т/га гною + N33,8P33,8K33,8 і N45P45K45 під пшеницю озиму і проводили комбінований обробіток ґрунту спостерігалося зменшення видового складу бур'янів. Ключові слова: пшениця озима; рясність бур'янів; видовий склад бур'янів; спосіб обробітку ґрунту; система удобрення; післяжнивні рештки.

Дати обґрунтування залежності родючості чорнозему слабосолонцюватого в короткоротаційній сівозміні і встановити оптимальні параметри фізико-хімічних і агрохімічних показників за довготривалої системи удобрення і обробітку ґрунту. Методи. Польовий, лабораторний, статистичний. Результати. На чорноземах слабосолонцюватих за використання 6,25 т/га гною + N33,7P33,7K33,7, кількість гумусу в орному шарі підвищилась на 0,20 % і досягала 4,57 %, за застосування комбінованого обробітку ґрунту-0,09 і 4,46 %. За використання 6,25 т/га гною + N33,7P33,7K33,7 в орному шарі ґрунту лужногідролізований азот за використання оранки підвищився на 16,0 мг/кг ґрунту, за комбінованого обробітку-8,0 мг/кг ґрунту порівняно з початком ротації сівозміни, що становило 135 і 135 мг/кг ґрунту. За підвищення застосування добрив післяжнивних решток + N46,2P33,7K33,7 зростає кількість мінерального азоту в орному шарі ґрунту. За використання оранки-на 5,7 мг/кг, у підорному шарі-на 6,7 мг/кг ґрунту порівняно з початком ротації сівозміни, що становило 23,9 і 20,0 мг/кг. У варіанті, де заорювали 6,25 т/га гною + N33,7P33,7K33,7, за використання оранки в орному шарі ґрунту було відмічено 42,0 мг/кг ґрунту рухомого фосфору, за комбінованого обробітку-43,0 мг/кг ґрунту. Кількість обмінного калію на фоні 6,25 т/га гною + N33,7P33,7K33,7 при застосуванні оранки і комбінованого обробітку стабілізувалась на рівні 125 і 115 мг/кг ґрунту. Висновки. За застосовування 6,25 т/га гною + N33,7P33,7K33,7 кількість гумусу в орному шарі за використання оранки і комбінованого обробітку ґрунту підвищується на 0,20-0,09 % і стабілізується на рівні 4,57 і 4,46 %. При застосуванні лише післяжнивних решток на фоні мінеральних добрив спостерігається позитивний баланс гумусу-4,55 і 4,51 %. За застосування 6,25 т/га гною + N33,7P33,7K33,7 кількість мінерального азоту в орному шарі підвищилась до початку ротації на 7,5 мг/кг ґрунту, за комбінованого обробітку-8,3 мг/кг або 48,0 і 52,8 %. Вміст рухомого фосфору при застосуванні 6,25 т/га гною + N33,7P33,7K33,7 за використання оранки стабілізується до 42,0 мг/кг ґрунту, за комбінованого обробітку-43,0 мг/кг ґрунту. Кількість обмінного калію становила 125,0 та 115 мг/кг ґрунту відповідно. Ключові слова: орний шар; післяжнивні рештки; мінеральні добрива; гумус; рухомий фосфор; обмінний калій. Вступ Визначаючим фактором у підвищенні стійкості агроекосистем є збереження родючості ґрунту як засобу виробництва, тому що за довготривалого антропогенного навантаження зменшується вміст гумусу [1-4], а це порушує кругообіг вуглецю в системі ґрунт-рослина [5-7]. Дослідження, що проводились, вказували на те, що відтворення вмісту гумусу у ґрунті спостерігається за використання органо-мінеральної системи удобрення з урахуванням дотримання балансу органічної речовини [2, 4]. Застосування лише одних мінеральних добрив прискорює мінералізацію гумусу. Поряд з використанням гною і мінеральних добрив заорювання післяжнивних решток сільськогосподарських культур дає можливість компенсувати дегуміфікацію органічної речовини [3].

Обґрунтувати залежність урожайності цукрових буряків від застосування добрив і системи обробітку ґрунту в короткоротаційній зернопросапній сівозміні. Методи. Польовий, лабораторний та статистичний. Результати. Дослідження проводили в довготривалих стаціонарних дослідах в зоні недостатнього зволоження на чорноземах слабосолонцюватих у зернопросапній короткоротаційній сівозміні з часткою просапних культур 50 %, зернових-50 %. Цукрові буряки вирощувались у ланці з кукурудзою на силос за використання оранки та комбінованого обробітку ґрунту. За використання 25 т/га гною + N 90 P 90 K 90 і проведення оранки було одержано 35,3 т/га коренеплодів. За застосування комбінованого обробітку ґрунту урожайність цукрових буряків поступалась оранці на 2,0 т/га. У варіанті, де в якості органічного добрива використовували солому + N 140 P 90 K 90 , урожай становив відповідно 36,02 т/га, що не поступалось 25 т/га гною + N 90 P 90 K 90. В найсприятливіший рік при заорюванні соломи + N 140 P 90 K 90 урожайність за використання оранки та комбінованого обробітку ґрунту була у межах 47,2 і 45,8 т/га. У найменш сприятливий рік ефективність органо-мінеральної системи знижується на фоні соломи + N 140 P 90 K 90 до 24,6 та 23,4 т/га коренеплодів. Ячмінь вирощувався на післядії добрив, застосованих під цукрові буряки. На фоні застосування 25 т/га гною + N 140 P 90 K 90 під цукрові буряки з наступним заорюванням гички цукрових буряків за використання оранки та комбінованого обробітку ґрунту було зібрано 3,91-3,96 т/га зерна, що не поступалось гноєві і мінеральним добривам. Висновки. За використання 25 т/га гною + N 90 P 90 K 90 під цукрові буряки за оранки та комбінованого обробітку ґрунту їх урожайність становить 35,3 і 31,5 т/га коренеплодів і 6,10 і 5,59 т/га-збору цукру. Заорювання під цукрові буряки соломи + N 140 P 90 K 90 по своїй ефективності не поступається 25 т/га гною + N 90 P 90 K 90. За використання комбінованого обробітку ґрунту цукристість цукрових буряків є вищою порівняно з оранкою. Урожай ячменю на фоні післядії добрив 25 т/га гною + N 140 P 90 K 90 , застосованих під цукрові буряки, з наступним заорюванням гички не залежить від способів обробітку ґрунту. Ключові слова: цукрові буряки; збір цукру; органічні і мінеральні добрива. Вступ Урожайність цукрових буряків значною мірою залежить від зони зволоження, родючості ґрунтів і забезпеченості елементами живлення протягом їх вегетації [1, 2]. Найефективнішими ланками сівозмін для цукрових буряків є ланки з багаторічними травами, горохом, вико-вівсом, кукурудзою на зелений корм. У той же час за вирощування цукрових буряків у ланці з кукурудзою на силос спостерігається зниження урожайності цукрових буряків порівняно з вико-вівсом, горохом та багаторічними травами [3]. Для одержання високих врожаїв цукрових буряків потрібно, щоб система удобрення відповідала потребі в елементах живлення відповідно до агрохімічного стану ґрунту та зони зволоження [4]. Оптимальний поживний режим ґрунту під цукровими буряками досягається при застосуванні гною і мінеральних добрив [5-7]. Найбільші вро...

No abstract

No abstract