The aim is to study how presowing usage of biologies Mycofriend, Mikovital and Florobacillin influences on biometric indicators of maize, its productivity and soil moisture holding capacity. Using mycorrhizal fungi and nitrogen-fixing bacteria, we have received positive results about their influence on plant growth and development and maize yield forming. Leaf surface area in variants with fungi Trichoderma harzianum Rifai (Mycofriend bio-based product), and Tuber melanosporum Vittad (Mikovital bio-based product) and bacteria Bacillus subtilis Cohn. (Florobacillin bio-based product) was counted on 30th, 60th, 90th and 120th days of vegetation and was estimated by 11.2–90.0% higher compared to the control. Leaf mass and root system mass exceeded control indicators by 24.0–48.9%, respectively. Plants height in these accounted periods was higher by 4.0–31.5% compared to the control. In addition, in these variants, soil moisture holding capacity increased by 7.3–38.1%, share of soil lumps smaller than 0.25 mm decreased by 2.8–7.2%. Grain yield of Maize in variants with mycorrhizal fungi and nitrogen-fixing bacteria was 1.64–2.68 t/ha higher than in the control. It should be noted that presowing usage of fungus Trichoderma harzianum Rifai on plants seeds, provides better efficiency on plants’ growth and development and their productivity.

To ensure the maximum protection of agricultural crops from climatic factors unfavorable for their growth and development, it is necessary to create an optimal number of field protection forest strips. In particular, for the Forest-Steppe zone of Ukraine, less than half of the optimal needs are available, which indicates an urgent need for their additional creation. The expediency of creating fast-growing and multifunctional field forest strips is substantiated, and the productivity of new bioenergy crops during their formation for use in beekeeping and as biofuel is determined. For this purpose, a model of the artificial formation of a forest strip with its possible further exploitation is proposed. The most optimal one is to develop the concept of creating field forest strips with the use of multifunctional tree species, which, in addition to the function of wind, water and dust retention, will also perform other economic tasks. In particular, along with their intended purpose, they can be used as raw materials for biofuel production and as early honey plants. For the accelerated creation of field protection forest strips, it is advisable to use mixed 6–8- row plantings, where the middle 2–3 rows are planted with the involvement of tree species, including the use of species valuable as raw materials for beekeeping. These forest strips are complemented on both sides by planted strips of energy crops, which are important for beekeeping and are a valuable resource for obtaining fuel raw materials. For this purpose, it is advisable to plant 10–12 thousand pieces on one hectare poplar cuttings (Populus sp.), 1250 pieces of paulownia plants (Paulownia tomentosa Steud.) with a row width of 2×4 m and 17–18 thousand pieces cuttings of energy willow (Salix viminalis L.). It is also possible to replace part of the poplar cuttings with cuttings of common robinia (Robinia pseudoacacia L.) and linden (Tilia cordata Mill.). The creation of such plantations near settlements will contribute to their significant use of raw materials and will be quite effective in carrying out their main function of ecological stabilization of agro-landscapes.

Установлено вплив мікоризації кореневої системи сільськогосподарських культур на підвищення їхньої врожайності. За результатами досліджень (2017–2021 рр.) виявлено, що мікоризація кореневої системи рослин сільськогосподарських культур сприяє істотному підвищенню врожайності пшениці м’якої озимої, кукурудзи, соняшнику і сої. Передпосівну обробку насіння проводили у затінку (уникаючи дії прямих сонячних променів) обприскуванням робочим розчином або замочуванням у ньому насіння у день висіву на 1–2 год. Обробляли насіння вручну, обприскувачем. Зауважено, що за передпосівної обробки насіння пшениці озимої мікоризоутворювальними грибами Tuber melanosporum Vittad. (препарат Міковітал) та Trichoderma harzianum Rifai (препарат Мікофренд) і бактерії Bacillus subtilis Cohn. (препарат Флоробацилін) урожайність зерна зростала на 7,4–22,3 % порівняно з контролем. Урожайність кукурудзи, соняшнику і сої також була помітно вищою, ніж на контролі. Так, урожайність зерна кукурудзи у всіх варіантах досліджень була на 19,3–39,4 %, насіння соняшника – на 24,4–43,5 %, а сої – на 16,4–37,7 % вищою за контроль. Виявлено позитивний вплив на підвищення врожайності всіх сільськогосподарських культур у варіантах із препаратом Мікофренд (гриб Trichoderma harzianum Rifai), який становив 22,3–43,5 % порівняно з контролем. У варіантах з іншими препаратами (Міковітал і Флоробацилін) показники покращання врожайності цих культур були дещо нижчими, ніж у варіантах із препаратом Мікофренд, проте достатньо переконливими у позитивному їх впливі на всі показники. Доведено позитивний вплив використання мікоризоутворювальних грибів і азотфіксувальних бактерій на інтенсивне підвищення врожайності сільськогосподарських культур.

Встановлено вплив мікоризації кореневої системи рослин сільськогосподарських культур мікоризоутворювальними грибами на структурно-агрегатний стан ґрунту. Польові, лабораторні та статистичні методи досліджень. Встановлено, що мікоризація кореневої системи рослин сільськогосподарських культур мікоризоутворювальними грибами позитивно впливає на структурно-агрегатний стан ґрунту. За використання біопрепаратів з цими мікроорганізмами частка грудочок ґрунту розміром 0,25–10,0 мм була більшою ніж у контролі. Зокрема, у посівах пшениці озимої у варіантах з препаратом Мікофренд (гриб Trichoderma harzianum Rifai) різниця у показниках досліду і контролю становила +5,5– +15,4 %, а з препаратом Міковітал (гриб Tuber melanosporum Vittad.) +6,1–+16,3 %. У посівах кукурудзи ці показники становили 4,4–8,2 %. Особливо помітним є покращення структурно-агрегатного стану ґрунту цих культур у перші 2 місяці їх росту і розвитку порівняно з більш пізніми строками вегетації рослин. Так, якщо у посівах пшениці м’якої озимої у цей період збільшення проти контролю частки грудочок розміром 0,25–10,0 мм становило 8,0–16,3 %, а у посівах кукурудзи 7,2–8,2 %, то на 90–120 день росту та розвитку рослин ці показники дорівнювали відповідно 5,5–10,2 % і 6,7–7,9 %. Покращення структурно-агрегатного стану ґрунту за мікоризації кореневої системи рослин мікоризоутворювальними грибами відбувається під впливом утворення міцеальної сітки та клеючого компоненту глікопротеїну гломатину, які сприяють формуванню з пилуватої його частини грудочок оптимальних розмірів, що в свою чергу позитивно позначається на його шпаруватості і повітропроникливості. Мікоризоутворювальні гриби Trichoderma harzianum Rifai і Tuber melanosporum Vittad. позитивно впливають на структурно-агрегатний стан ґрунту завдяки утворенню міцеальної сітки та клеючого компоненту глікопротеїну гломатину, які формують з пилуватої його частини грудочок оптимальних розмірів, що сприяє покращенню його шпаруватості і повітропроникності.

Метою даної статті є встановлення впливу мікоризації кореневої системи злакових біоенергетичних культур – міскантусу гіганського і проса прутоподібного на зростання накопичення сухої біомаси. За даними досліджень встановили, що використання везикулярно-арбоскулярних грибів Tuber melanosporum VITTAD. і Trichoderma harzianum RIFAI (препарати Мікофренд і Міковітал) та бактерій Bacillus subtilis Cohn. (препарат Флоробацилін) за передпосівного їх внесення сприяє істотному зростанню накопичення сухої біомаси рослин злакових біоенергетичних культур, таких як просо прутоподібне (Panicum virgatum L.) і міскантус гігантський (Miscanthus×giganteus). Зокрема, у варіантах з препаратом Мікофренд (гриб Trichoderma harzianum RIFAI) врожайність сухої біомаси рослин проса прутоподібного становила 10,57 т/га, що на 29,3 % більше ніж у контролі. У варіантах з препаратами Флоробацилін (бактерії Bacillus subtilis Cohn.) і Міковітал (гриб Tuber melanosporum VITTAD.) ці показники були відповідно на 13,1 і 22,8 % більшими за контрольні. Урожайність сухої біомаси рослин міскантусу гігантського у варіантах з препаратом Мікофренд (гриб Trichoderma harzianum RIFAI) становила 34,9 т/га, що на 21,0 % більше ніж у контролі. У варіантах з препаратами Флоробацилін (бактерії Bacillus subtilis Cohn.) і Міковітал (гриб Tuber melanosporum VITTAD.) ці показники були відповідно на 6,0 і 14,2 % більшими за контрольні. Висновки. Викори- стання мікоризоутворювальних грибів і азотфіксувальних бактерій за прикореневого їх внесення сприяє значному зростанню накопичення сухої біомаси рослин злакових біоенергетичних культур проса прутоподібного і міскантусу гігантського. У дослідах мікоризоутворювальних грибів і азотфіксувальних бактерій за прикореневого їх внесення фотосинтетичний потенціал був більшим за контроль на 4,0–21,9 %. У дослідах мікоризоутворювальних грибів і азотфіксувальних бактерій за прикореневого їх внесення чиста продуктивність фотосинтезу була більша за контроль на 3,6–22,0 %. У дослідах мікоризоутворювальних грибів і азотфіксувальних бактерій за прикореневого їх внесення площа листкової поверхні була більша за контроль на 4,2–19,0 %. У дослідах мікоризоутворювальних грибів і азотфіксувальних бактерій за прикореневого їх внесення маса листків була більша за контроль на 7,8–28,6 %.