No abstract

Мета дослідження: виявити закономірності змін пружно-еластичних властивостей судин на прикладі загальних сонних артерій у хворих на артеріальну гіпертензію залежно від наявності ознак недиференційованої дисплазії сполучної тканини.Методи дослідження. Обстежені 54 пацієнти віком від 30 до 59 років з артеріальною гіпертензією з підвищеним артеріальним тиском 2–3-го ступеня, високим і дуже високим додатковим ризиком. Залежно від наявності ознак недиференційованої дисплазії сполучної тканини хворі розподілені на 2 групи. За допомогою сонографії високої роздільної здатності досліджували діаметр загальних сонних артерій у систолу та діастолу, товщину комплексу інтима-медіа, розраховували модулі Юнга та Петерсона, коефіцієнти радіального напруження стінки судини, лінійної розтяжності, індекс жорсткості, локальну швидкість поширення пульсової хвилі по загальних сонних артеріях.Результати. Показники пружно-еластичних властивостей загальних сонних артерій у хворих на артеріальну гіпертензію з ознаками недиференційованої дисплазії сполучної тканини демонструють меншу жорсткість порівняно з такими у хворих без цих ознак. Вираженість ознак недиференційованої дисплазії сполучної тканини визначає величину модуля Петерсона, і ця залежність має поліноміальний зворотно-пропорційний характер. Виявлено відмінності в показниках, що досліджувалися, правої та лівої загальних сонних артерій, яка досягає достовірної величини відносно коефіцієнту лінійної розтяжності у всіх обстежених пацієнтів.

Актуальность. В многочисленных работах подчеркивается роль артериальной гипертензии в развитии когнитивных нарушений. Почти все данные получены на популяции лиц старшей возрастной группы, поэтому представляет интерес раннее выявление когнитивных нарушений у больных гипертонической болезнью трудоспособного возраста. Цель работы: определение роли возраста и длительности артериальной гипертензии в развитии когнитивных нарушений у больных гипертонической болезнью II стадии. Материалы и методы. Обследовано 102 больных гипертонической болезнью II стадии, средний возраст которых 49,84 ± 0,83 года. Пациенты были разделены по возрасту и длительности заболевания на 3 группы. Для изучения когнитивных нарушений применяли ряд нейропсихологических тестов. ­Результаты. Достоверное снижение показателей теста Монреальской шкалы оценки когнитивных функций (MoCA) на 6,1 % отмечается в третьей группе пациентов старше 56 лет по сравнению с пациентами до 45 лет первой группы. В группе с длительностью заболевания до 5 лет когнитивные нарушения отсутствовали. Показатели MoCA-теста в группе больных с длительностью гипертонической болезни более 10 лет достоверно меньше в сравнении с группой до 5 лет продолжительности заболевания и от 5 до 10 лет — на 9,9 и 4,9 % соответственно. Выводы. Нами установлено, что с увеличением длительности заболевания и возраста больных с гипертонической болезнью II стадии трудоспособного возраста отмечается достоверное нарастание когнитивных нарушений. Неотъемлемой частью комплексного обследования больных гипертонической болезнью должно быть выявление когнитивных нарушений.

No abstract

The article deals with modern terminology, methods of studying of the rigidity of blood vessels, their diagnostic value. Taking into account the class and level of evidence, a modern understanding of the diagnostic significance, sensitivity of methods for the study of vessel rigidity has been offered. The role of vascular biomarkers in patients with various diseases is considered. The potential for therapeutic effects on vascular biomarkers has been observed based on the latest consensus documents, meta-analyses. The issue that has not yet been included in the consensus documents — the relationship between vessel rigidity and cognitive impairments — is considered separately. The role of vascular rigidity in the development of the syndrome of small cognitive impairments and the possibility of their therapeutic correction have been demonstrated. In conclusion, the authors state that for today a huge work has been done to study the rigidity of blood vessels, which allowed the creation of general consensus documents. Various scientific researches using non-invasive methods for the study of vascular rigidity, which is of fundamental importance in the selection of pharmacological therapy, seem promising. The practitioner should be informed in the problem of vascular biomarkers in order to evaluate these studies.