No abstract

Purpose of the study. The goal of the study was to evaluate the implementation of modern healthcare standards in patients with hypertension by practitioners in Ukraine. Materials and methods. We analyzed 76 anonymous questionnaires, represented by cardiologists (65.8%) as well as internists and family doctors (34.2%). Results. Most physicians in the diagnostics and correction of hypertension therapy focus on the data of ambulatory blood pressure monitoring. Doctors rarely prescribe ambulatory blood pressure monitoring for the diagnostics of white coat hypertension. Most doctors prescribe ECG in the presence of heart complaints, but not for investigation of target organs damage, and echocardiography and carotid ultrasound often with each contact. If resistant hypertension is suspected, only 20% of cardiologists prescribe recommended mineralocorticoids. Statins for patients with hypertension, most doctors prescribe "1 patient out of 10". Conclusions. In general, the approaches to the treatment of hypertension by the interviewees correspond to modern recommendations. Insufficient understanding by doctors of the indications and frequency of conducting instrumental studies, weak vigilance regarding "white coat" and resistant hypertension, insufficient prescription of statins were established. It is desirable for the compilers of the recommendations to pay more attention to the practical aspects of patient management.

No abstract

Мета дослідження: виявити закономірності змін пружно-еластичних властивостей судин на прикладі загальних сонних артерій у хворих на артеріальну гіпертензію залежно від наявності ознак недиференційованої дисплазії сполучної тканини.Методи дослідження. Обстежені 54 пацієнти віком від 30 до 59 років з артеріальною гіпертензією з підвищеним артеріальним тиском 2–3-го ступеня, високим і дуже високим додатковим ризиком. Залежно від наявності ознак недиференційованої дисплазії сполучної тканини хворі розподілені на 2 групи. За допомогою сонографії високої роздільної здатності досліджували діаметр загальних сонних артерій у систолу та діастолу, товщину комплексу інтима-медіа, розраховували модулі Юнга та Петерсона, коефіцієнти радіального напруження стінки судини, лінійної розтяжності, індекс жорсткості, локальну швидкість поширення пульсової хвилі по загальних сонних артеріях.Результати. Показники пружно-еластичних властивостей загальних сонних артерій у хворих на артеріальну гіпертензію з ознаками недиференційованої дисплазії сполучної тканини демонструють меншу жорсткість порівняно з такими у хворих без цих ознак. Вираженість ознак недиференційованої дисплазії сполучної тканини визначає величину модуля Петерсона, і ця залежність має поліноміальний зворотно-пропорційний характер. Виявлено відмінності в показниках, що досліджувалися, правої та лівої загальних сонних артерій, яка досягає достовірної величини відносно коефіцієнту лінійної розтяжності у всіх обстежених пацієнтів.

Актуальность. В многочисленных работах подчеркивается роль артериальной гипертензии в развитии когнитивных нарушений. Почти все данные получены на популяции лиц старшей возрастной группы, поэтому представляет интерес раннее выявление когнитивных нарушений у больных гипертонической болезнью трудоспособного возраста. Цель работы: определение роли возраста и длительности артериальной гипертензии в развитии когнитивных нарушений у больных гипертонической болезнью II стадии. Материалы и методы. Обследовано 102 больных гипертонической болезнью II стадии, средний возраст которых 49,84 ± 0,83 года. Пациенты были разделены по возрасту и длительности заболевания на 3 группы. Для изучения когнитивных нарушений применяли ряд нейропсихологических тестов. ­Результаты. Достоверное снижение показателей теста Монреальской шкалы оценки когнитивных функций (MoCA) на 6,1 % отмечается в третьей группе пациентов старше 56 лет по сравнению с пациентами до 45 лет первой группы. В группе с длительностью заболевания до 5 лет когнитивные нарушения отсутствовали. Показатели MoCA-теста в группе больных с длительностью гипертонической болезни более 10 лет достоверно меньше в сравнении с группой до 5 лет продолжительности заболевания и от 5 до 10 лет — на 9,9 и 4,9 % соответственно. Выводы. Нами установлено, что с увеличением длительности заболевания и возраста больных с гипертонической болезнью II стадии трудоспособного возраста отмечается достоверное нарастание когнитивных нарушений. Неотъемлемой частью комплексного обследования больных гипертонической болезнью должно быть выявление когнитивных нарушений.