2018 were included in the study. We retrospectively reviewed the patient's preoperative, operative and postoperative data. Primary outcome was major morbidity and 90-day mortality, and secondary outcome was overall survival. Results: Major morbidity occurred in 9 patients (18.8%). 13 patients (27.1%) had pancreatic fistula grade B or C according to ISGPS guideline. There was 1 case (2.1%) of 90-day mortality after operation. Kaplan-Meier estimated median overall survival was 25.0 months. Conclusions: DP-CAR is a good treatment option for cure in pancreatic body and tail cancer with celiac axis involvement without significant morbidity and mortality.

jaundice and hepatic failure, increasing complications and recovery cost. Methods: 28 (6.1%)of 462 patients with LHD had cyst's burst into biliary tree in age 22-62. The standard exams consisted from general examination, blood analysis, blood biochemical tests supplemented with enzyme linked immune assay (ELISA), as well as retrograde pancreatocholangiography (RPCG). In 20 (72%) cases after EPST it has been done an extraction of chitin coat and elimination of mechanical block with biliary tract lavage. Further all these patients were performed a postponed opened operation. In 8 (28%) cases the attempts of chitin coat removal were not successful, patients were urgently operated. Results: The sensitiveness of ELISA method was about 96.3%. In 20 of 28 patients (71.4%) we have reached total elimination of mechanical obstacle by EPST with decreasing of bilirubine at day 6-7. 8 patients (29.6%) with unsuccessful attempts, have been operated afterwards, and bilirubin level got to normal at postoperative day 11-12. Conclusion: Thus, the complex approach including RPCG is not only high-specific diagnostic method, but also is the treatment one, and allows to eliminate mechanic jaundice, to adequately clean bile ducts, and diminishing the risk of complications.

Вступление. Приведен опыт лечения желчеистечения вследствие «малых» повреждений желчных протоков (ЖП) при лапароскопической холецистэктомии (ЛХЭ). Показаны преимущества миниинвазивных технологий по сравнению с открытыми хирургическими вмешательствами. Материалы и методы. В 2001 - 2015 гг. в клинике лечили 45 пациентов по поводу желчеистечения вследствие «малых» повреждений ЖП. В основной группе применяли миниинвазивные технологии, в группе сравнения - открытые хирургические методики. Результаты. В основной группе в два раза чаще применяли миниинвазивные технологии по сравнению с группой сравнения. Вывод. Миниинвазивные методики, в частности, релапароскопия, ретроградные транспапиллярные вмешательства, чрескожное дренирование, позволяют достичь лучших результатов, они должны быть приоритетными у больных при возникновении желчеистечения после ЛХЭ. Ключевые слова: лапароскопическая холецистэктомия; «малые» повреждения желчных протоков; миниинвазивные технологии.

Вступ. Хронічний панкреатит (ХП) - поліетіологічне захворювання. Важливою проблемою абдомінальної хірургії є лікування ускладнених форм ХП. Матеріали і методи. Проаналізований досвід хірургічного лікування 185 хворих з приводу ускладненого ХП за 7 років. У 109 хворих проаналізований функціональний стан, на підставі чого обирали тактику хірургічного лікування. Результати. При хронічному запаленні проксимальних частин підшлункової залози (ЗП), а особливо її головки, у 64,5% хворих виявлені порушення нормального пасажу жовчі у дванадцятипалу кишку (ДПК). Портальна гіпертензія вторинного ґенезу внаслідок стискання ретропанкреатичних венозних судин відзначена у 25,9% хворих; у 61,5% - діагностована кістозна трансформація протокової системи ПЗ, справжні та псевдокісти; у 10,1% - нориця ПЗ. Висновок. При розробці тактики оперативного лікування хворих з приводу ХП сформульовані абсолютні й відносні показання та протипоказання, засновані на об’єктивному аналізі стану всіх систем і органів пацієнтів. За наявності вираженої внутрішньоорганної дисфункції виконання оперативного втручання можливе за умови компенсації функціонального стану шляхом проведення інтенсивної фармакотерапії до операції.

Мета. Поділитися досвідом лікування раку підшлункової залози (ПЗ) з використанням селективної внутрішньоартеріальної регіональної хіміотерапії. Матеріали і методи. Представлено досвід лікування пацієнтів з раком ПЗ, яким проводили селективну внутрішньоартеріальну регіональну хіміотерапію як з метою доопераційного рестадіювання (неоад’ювантно), так і після паліативних та радикальних оперативних втручань (ад’ювантно). Результати. Проаналізовано хірургічні аспекти лікування, зокрема, ускладнення, техніка стентування, тривалість госпіталізації, недоліки методикита перспективи її застосування.