Analysis of the problem on preparing future primary school teachers for the organization of pupils’ labor training. The preparation of future primary school teachers for organizing labor training of young learners in the educational process of high school has been analyzed in the article. The essence and structure of the “readiness of future teachers to organize labor training of young learners” phenomenon have been revealed. The preparation of future primary school teachers for the organization of labor training of young learners in the educational process of high school has been monitored. The problems of young learners’ labor training have been discussed, and the forms and methods for preparing future primary school teachers for the organization of labor training have been developed. Preparation as a general concept is interpreted as an organized, purposeful long-term educational process in different types of educational institutions whose ultimate aim is to achieve the readiness to carry out professional pedagogical activities in a particular specialty. Readiness of future primary school teachers to organize labor training is interpreted as a result of preparing students during their studies at a higher pedagogical institution, as the state of the future teacher who has mastered the system of knowledge on productive, project technologies. The formation of future primary school teachers’ readiness is not a spontaneous or involuntary process. This is a systematic and purposeful activity.

No abstract

Юлія Щамбура, аспірантка кафедри теорії та методики практичної психології, Ірина Пивоварчик, кандидат психологічних наук, доцент, Маріанна Скоромна, кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри педагогічних технологій початкової освіти, Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна СТАВЛЕННЯ СУЧАСНИХ ПІДЛІТКІВ ДО БУЛІНГУ У статті аналізується проблема ставлення сучасних підлітків до булінгу. Уточнено психологічну сутність булінгу та ознак, що його розкривають. Поставлено за мету розкрити специфіку ставлення сучасних підлітків до булінгу. В якості діагностичного інструментарію використовувався модифікований варіант опитувальника «Ставлення учнів середньої та старшої школи до булінгу», який був розроблений Соціологічною лабораторією СПбГЕУ. У нашому випадку він був доповнений та розширений з метою детального дослідження факторів, що впливають та обумовлюють прояв булінгу серед підлітків та виявляють: по-перше, декларативне ставлення до булінгу та причинно-наслідкові зв'язки його появи та прояву; по-друге, наявність булінгу у власному досвіді підлітків; по-третє, уявлення підлітків про можливості подолання булінгу та його превенції; по-четверте, ставлення до булінгу, що проявляється на рівні поведінки підлітків та умов за якими вони його застосовують. Емпірично зафіксовано особливості ставлення підлітків до булінгу серед однолітків. Встановлено, що більше половини підлітків зазнавали булінг з різною частотою та в різні періоди життя переважно у школі. Виявлено суттєві розбіжності у ставленні підлітків до булінгу на декларативному та поведінковому рівні. Лише половина підлітків з-поміж тих, хто застосовує насилля визнала це на декларативному рівні. Зафіксовано що, підлітки, які потерпають від насилля у родині ставляться до нього як до норми життя та вважають, що насилля необхідно терпіти. Показано, що досвід різного ступеня залученості підлітків до проявів насилля лише у школі сприяє формуванню їх ставлення до булінгу як до прийнятної форми поведінки, але з розумінням відповідальність всіх учасників. Підлітки, які потерпають від регулярних та постійних утисків від вчителів вважають будь-яких дорослих неспроможними у питаннях вирішення булінгових ситуацій, а також дозволяють собі ставитись до однолітків з насиллям. Підтверджено, що підлітки, які не зазнавали насильницьких дій з боку родини, школи та однолітків ставляться до насилля негативно, а в вирішенні булінгових ситуацій сподіваються на учнів та вчителів.Ключові слова: булінг, насилля, цькування, підлітки, ставлення до булінгу.Вступ Проблема актуальності булінгу незважаючи на прямі та опосередковані дослідження є достатньо актуальною для сучасної психологічної науки. Відомо, що акти булінгу нерідко проявляються в міжособистісних відносинах не тільки в системі освітянської діяльності, але і на рівні неуставних відносин військової діяльності, певних видах трудової діяльності, мистецької, спортивної, політичної діяльності, а також міжособистісних відносин у кримінальном...

No abstract

Однією з найважливіших умов формування людини, як здорової, активної та розумної особистості є розвиток пізнавальної активності, які формуються завдяки заохоченню до отримання знань, формування необхідних вмінь та навичок у житті, їх удосконалення та вміння застосувати на практиці.З давніх часів вчителі та педагоги вчили своїх учнів самостійно шукати відповіді на питання, які їх цікавили, створювали такі навчальні ситуації, в яких учні не тільки сприймали готові знання, а й самостійно визначали їх.Наразі, саме така наука як психологія, оточує всі аспекти життя сучасної людини. На практиці в школах педагогіка і психологія дуже тісно взаємопов'язані, оскільки за допомогою цього зв'язку можна досягти найкращих навчальних, виховних та розвивальних результатів у учнів. Ця наука допомагає більш індивідуально підібрати підхід до кожної дитини, розробити таку систему методик, яка буде спрямована на загальне підвищення учнівських результатів.Загально відомим є те, що від підбору правильних методів, засобів і прийомів навчання залежать результати розвитку дітей. Зараз психологи і педагоги озброєні великою кількістю різних методів, які спрямовані на всебічний розвиток дитини, на розвиток її пізнавальної активності.Важливим у питаннях формування особистості людини, наразі, є поєднання її пізнавальних якостей, розвиток пізнавальних процесів, виховання морально-естетичної особи, залучення учнів до світу прекрасного і пізнання духовних цінностей.Цей процес є дуже важким і довгим, тому що особистість формується на за один і навіть не за 5 років. Це відбувається за допомогою виховання моральних цінностей, пізнавальних здібностей, створення особливого позитивного клімату у колективі. Реалізувати ці завдання можливо тільки за умови безпосереднього включення учня у життя, створенні таких ситуацій, у яких школяр самостійно буде вирішувати проблеми і шукати відповіді на питання, які його цікавлять, де він буде виступати активним діячем дійсності.Ключові слова: учні молодшого шкільного віку, пізнавальна активність, навчально-виховний процес, психологічні показники, методики.