Education of people with disabilities requires special attention because data from world organizations show that only 5% of people with disabilities receive a quality basic education. This study seeks to determine the possibility of improving the education of people with special needs through the use of ICT technologies during the covid-19 pandemic in continuing education, that is, life-long learning. Even though most studies focus on the possibility of using ICT in the education of children with disabilities and are subject to the formation of an inclusive digital space, the feasibility of using basic knowledge of people with disabilities during their profile education and self-development with the help of ICT through distance or blended life-long learning becomes relevant. A review of the literature on the problem of research shows that when ICTs are transformed due to the use of additional technical or software tools, people with disabilities have the opportunity to life-long learning, obtain a profession, develop in it and move up the career ladder. At the same time, ICTs can be used to learn foreign languages and acquire a whole range of knowledge in a distance or blended format.

У статті описані рівні сформованості гностично-технологічної компетентності майбутніх спеціальних педагогів до роботи в умовах інклюзивного навчання, використавши метод анкетування та аналізу. Для успішного введення в практику навчання та виховання дітей з особливостями розвитку різних інновацій, реалізації в умовах інклюзії поставлених завдань, спеціальний педагог повинен володіти необхідним рівнем професійної компетентності: мати знання про особливості організації та роботи в умовах інклюзивної освіти; вміти креативно та творчо застосовувати знання в організації взаємодії всіх учасників навчально-корекційної роботи; створювати розвивальне середовище в умовах інклюзивного навчального закладу тощо. У процесі дослідження виділено критерій гностично-технологічної компетентності майбутніх логопедів до роботи в умовах інклюзивного навчального закладу та показники до нього: осмисленість теоретико-технологічних знань про особливості організації та роботи в умовах інклюзивної освіти; креативність технологічних знань та творчий підхід в організації взаємодії всіх учасників н авчально-корекційної роботи; створення розвивального середовища в умовах інклюзивного навчальн ого закладу. Виокремлення гностично-технологічного критерію готовності майбутніх спеціальних педагогів до роботи в інклюзивному навчальному закладі, активного впровадження інклюзивного н авчання детермінується багатьма факторами, зокрема урахуванням, управлінням, регуляцією різних психічних станів дитини з особливостями психофізичного розвитку, корекцією її вад у взаємодії «спеціальний педагог -дитина». Відповідно, при інклюзивному навчанні взаємодія з дитиною не повинна ускладнювали її пізнавальну та навчальну діяльність, тим більше, що стан здоров'я дитини залежить від навчального та емоційного навантаження. Для проведення експериментальної роботи розроблено експериментальні завдання до виокремленого критеріального показника з метою з'ясування рівнів сформованості гностично-технологічної компетентності майбутніх спеціальних педагогів до роботи в інклюзивному середовищі. До кожного завдання сформовано шкалу оцінювання Ключові слова: інклюзія, інклюзивна освіта, інклюзивне середовище, гностично-технологічна компетентність, розвивальне середовище

The authors consider the issues of the perception of time and space based on the results of the individual minute and individual decimeter tests among the Thai boxers, basketball players and non-athletes. We propose to use the individual minute test among athletes for self-monitoring of adaptive capabilities and response to training in year-round training. The authors proposed the levels of functional systems of adaptation for athletes with different types of training impact. Each level of the functional system corresponds to a certain structure (quantitative and qualitative composition) of indicators of the perception of time and space and their rhythmic organization. The structure of indicators of perception of time and space and the peculiarities of the rhythmic organization of these indicators in athletes are determined primarily by the nature of sports activity and gender differences. The levels of functional systems of adaptation for athletes with different types of training impact are proposed. Each level of the functional system corresponds to a certain structure (quantitative and qualitative composition) of indicators of the perception of time and space and their rhythmic organization. This study allows us to expand our understanding of the individual characteristics of the perception of time and space in people with different levels of physical activity, reaction speed and situational interaction.

Надання необхідної корекційної допомоги дітям з особливими освітніми потребами-найважливіше завдання навчальних закладів у системі інклюзивної освіти в Україні та світі. У статті охарактеризовані особливості організації інклюзивної освіти в Україні та в інших країнах світу. Проаналізовано основну літературу з проблеми та виявлено особливості організації інклюзивної освіти у дослідженнях науковців. На основі аналізу літератури, досліджено сутність поняття інклюзія. Проведено аналіз функціонуючих закладів інклюзивної освіти у світі та подано коротку характеристику особливостей організації інклюзивної освіти у світі. Охарактеризовано основні тенденції розвитку інклюзії та принципи її реалізації. Проаналізувавши результати досліджень і наукові позиції вчених, ми виділили основні тенденції розвитку інклюзивної освіти. Інклюзія як освітня концепція,яка постійно активно розвивається і є важливою для формування політики й стратегій, спрямованих на усунення причин і наслідків дискримінації, нерівності та виключення. В основу інклюзивної освіти покладена концепція, яка виключає будь-яку дискримінацію учнів з особливостями розвитку і створює хороші умови для отримання якісної освіти, виховання та розвитку для таких дітей. Педагоги та вчені, які впроваджують основи інклюзивної освіти у сучасну школу визнають, що кожна дитина може повноцінно навчатися, а певні особливості людей з вадами психофізичного розвитку гідні поваги та мають бути джерелом навчально-виховної роботи для усіх учасників навчально-виховного процесу. Інклюзивна освіта у світі розвивається дуже стрімко вже багато років, навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку відбувається відповідно до принципів, визначених науковцями. Для України інклюзивна освіта є педагогічної інновацією і в той же час вимогою не лише часу, а й з моменту ратифікації Конвенції ООН про права інвалідів-одним із міжнародних зобов`язань держави Ключові слова:інклюзивна освіта, інклюзивне навчання, корекційний педагог, дитина з особливими освітніми потребами. Скоротити. Необхідно 10 слів

У статті охарактеризовані рівні сформованості дидактичних і практичних умінь та навичок майбутніх корекційних педагогів до роботи в умовах інклюзивного освітнього простору. Охарактеризовано проект стандарту вищої освіти України за першим (бакалаврським) рівнем, ступенем бакалавра, з галузі знань 01 Освіта, спеціальності 016 Спеціальна освіта. Оптимізувати процес формування професійної готовності корекційного педагога до роботи в умовах інклюзивного освітнього простору можна шляхом включення у навчальний план нових дисциплін з використанням інноваційних моніторингових та освітніх технологій, що сприятиме підвищенню інтересу корекційних педагогів до діяльності в умовах інклюзивного освітнього простору, формуванню навичок самостійного нагромадження знань і застосування їх у професійній діяльності. Для проведення експериментальної роботи нами розроблено експериментальні завдання до кожного з виокремлених критеріальних показників з метою з'ясування рівнів готовності майбутніх корекційних педагогів до роботи в інклюзивних навчальних закладах. Серед яких: тести (на готовність до інноваційної діяльності, на цілеспрямованість тощо), розбір проблемних ситуацій, сторітелінг, дискусії, доповіді на науково-практичний семінар «Тенденції розвитку інклюзивної освіти», круглий стіл «Обмін досвідом роботи», педагогічні ігри «Методика роботи в інклюзії», «Хто краще?», аналіз проблемних педагогічних ситуацій тощо. Аналіз результатів дослідження дозволив зробити висновок щодо необхідності розвитку дидактичних знань та практичних умінь та навичок корекційних педагогів для роботи в умовах інклюзивного освітнього простору. Дослідження дозволило визначити особливості підготовки корекційних педагогів до роботи в умовах інклюзивного освітнього простору. Дослідження дозволило визначити особливості підготовки майбутніх корекційних педагогів до роботи в умовах інклюзивного освітнього простору. Серед них: недостатня мотивація до роботи в інклюзивних закладах, емоційна нестабільність; відсутність системної дидактичної та практичної підготовки майбутніх корекційних педагогів до роботи в інклюзивних класах, змістова обмеженість модулів навчальних дисциплін, які не містять основ дидактико-практичної підготовки майбутніх корекційних педагогів до роботи в умовах освітнього інклюзивного простору, недостатнє матеріально-технічне забезпечення тощо Ключові слова: інклюзія, інклюзивна освіта, інклюзивне середовище, компетентність, розвивальне середовище