Education of people with disabilities requires special attention because data from world organizations show that only 5% of people with disabilities receive a quality basic education. This study seeks to determine the possibility of improving the education of people with special needs through the use of ICT technologies during the covid-19 pandemic in continuing education, that is, life-long learning. Even though most studies focus on the possibility of using ICT in the education of children with disabilities and are subject to the formation of an inclusive digital space, the feasibility of using basic knowledge of people with disabilities during their profile education and self-development with the help of ICT through distance or blended life-long learning becomes relevant. A review of the literature on the problem of research shows that when ICTs are transformed due to the use of additional technical or software tools, people with disabilities have the opportunity to life-long learning, obtain a profession, develop in it and move up the career ladder. At the same time, ICTs can be used to learn foreign languages and acquire a whole range of knowledge in a distance or blended format.

In the article, the features of the organization of the educational process for pupils with special needs, the involvement of a wide range of educational services to improve academic achievement, and the development of the child's personality are considered. The article aims to identify the content, main criteria, and algorithms for organizing inclusive education for pupils with special needs. The attitudes of parents, educators, and social workers to the proposed system of inclusive education are revealed. The result of the work is an algorithm for introducing inclusive education, determining its effectiveness, and a positive assessment of the system's effectiveness by parents, social workers, and educators (11%, 13%, and 15%, respectively). In this context, it is promising to research and design specific examples of the organization of inclusive education management systems.

The purpose of the article is to develop the innovative learning technologies, identify criteria and indicators of the formation of professional culture in future speech therapists. Since professional culture is a complex concept that includes integrated personality qualities, such as a high level of moral culture, culture of speech and behavior, deontological culture, professional theoretical and methodological framework and further motivational focus on self-development. We have also identified levels its formation: analytical-adaptive level, productive-activity level and practical-novelty level. The latest learning technologies are more modern and modernized, their introduction into the educational process makes it high quality and provides a focus on creativity of ideas and independence of students in achieving pedagogical goals. The teacher-speech therapist must have the skills to develop and effectively implement innovative approaches, including the ability to reflect, the ability to compare different points of view, express their own position, scientifically substantiate and defend it professionally, independently design the educational process within certain positions, ensuring the effectiveness of the correctional process. The analysis of the scientific publications allowed us to develop and present innovative technologies for the formation of professional culture of future speech therapists. Training of applicants for higher education, specialty 016 "Special Education" of V. O. Sukhomlynskyi Mykolaiv National University to professional activity is carried out through the systematic use of comprehensive tools to enhance the cognitive activity and efficiency of students, improving their theoretical knowledge and skills, active interaction between all participants in the educational process. In order to find out the state of formation of the professional culture of future speech therapists, a survey of higher education students was conducted. 135 students of specialty 016 "Special Education" of I (bachelor's) and II (master's) levels of higher education took part in the diagnostics. Using the innovative S.T.A.R. approach (S - situation, T - task, A - active actions, R - result) allows to structure the revealed knowledge, abilities and skills of respondents, having distributed them according to components (professional culture, personal culture, moral culture).

У статті представлено результати дослідження рівнів інформаційно-комунікаційної компетентності педагогів загальноосвітнього навчального закладу. Здійснено аналіз сучасного досвіду використання інформаційно-комунікаційних технологій у практичній діяльності педагогів України та світу. Співставлено існуючі вітчизняні і світові підходи до оцінювання ІК-компетентності педагогів. Наведено результати емпіричного дослідження рівнів інформаційно-комунікаційної компетентності педагогів загальноосвітнього навчального закладу. Визначено критерії ІК-компетентності педагогів: інформаційний (обізнаність із ІКТ, розуміння їх сутності та ролі в навчальному процесі); мотиваційний (інтерес та потреба впровадження); діяльнісний (уміння використовувати їх на своїх уроках та при підготовці до них, здатність самостійно створювати відповідну інформаційну та навчально-методичну продукцію та системно застосовувати у своїй професійній діяльності). Критерії відображено в 3-х рівнях: базовому, технологічному, творчому. Сучасний стан використання ІКТ у роботі педагога виявив значні потенційні можливості для ефективної модернізації шкільної освіти на основі оновлення технічного арсеналу засобів навчання, оптимізації виконання існуючих державних програм, спрямованих на інформатизацію, комп’ютеризацію та оновлення матеріально-технічної бази шкіл, надання їм вільного доступу до мережі Інтернет. Встановлено, що в процесі використання сучасних ІКТ на уроці підвищується зацікавленість учнів до предмета, мотивація пізнавальної діяльності та активність на уроці. Підвищення рівня ІК-компетентності педагога виступає важливою передумовою забезпечення якості освіти, сприяє формуванню ІК-компетентності учнів. Інструменти та механізми оцінювання ІК-компетентності педагога дозволяють впливати на зміст, форми і методи методичної підготовки вчителів. Це створює можливість оптимізації використання ресурсів навчального середовища та підвищення ефективності професійної діяльності педагога відповідно до вимог інформаційного суспільства.

No abstract