д. т. н., професор кафедри товарознавства та митної справи Київського національного торговельно-економічного університету вул. Кіото, 19, м. Київ, 02156, Україна РЕОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ МОДИФІКОВАНИХ ДИСПЕРСІЙ МОНТМОРИЛОНІТУ 0 Досліджено реологічні властивості дисперсій модифікованого монтморилоніту для ефективного формування структури дерми шкіри. Встановлено залежність кінематичної в'язкості, рівня рН, динамічної й пластичної в'язкості, швидкості та напруження зсуву від витрат модифікатора. Отримано максимально стійкі дисперсії монтморилоніту за витрат Al 2 O 3 5-7 %, що є результатом пептизації мінеральних дисперсій. Модифіковані дисперсії характеризуються стабільним рівнем рН 3.0-3.5 за відповідних витрат Al 2 O 3 . Ключові слова: реологічні властивості, модифікація, монтморилоніт, сполуки алюмінію, в'язкість, структура дерми. Жалдак М., Мокроусова Е. Реологические свойства модифицированных дисперсий монтмориллонита. Исследованы реологические свойства дисперсий модифицированного монтмориллонита для эффективного формирования структуры дермы кожи. Установлена зависимость кинематической вязкости, уровня рН, динамической и пластической вязкости, скорости и напряжения сдвига от расходов модификатора. Получены максимально устойчивые дисперсии монтмориллонита при затратах Al 2 O 3 5-7 %, что является результатом пептизации минеральных дисперсий. Модифицированные дисперсии характеризуются стабильным уровнем рН 3.0-3.5 при соответствующих затратах Al 2 O 3 .Ключевые слова: реологические свойства, модификация, монтмориллонит, соединения алюминия, вязкость, структура дермы. 0 Conclusion. The ion exchange substitution of Na + -ions by the complex of aluminum ions substantially affects the rheological properties of mineral dispersions.The obtaining of the most stable dispersions of montmorillonite occurs at the expense of aluminum compounds in terms of Al 2 O 3 in the range of 5-7 %, which are characterized by a stable pH 3.0-3.5.An increase in the concentration of aluminum compounds leads to significant dilution of dispersions and to a sharp drop in the viscosity of modified dispersions.The positively charged modified dispersions of montmorillonite MMT Al can be used for further studies.

Вступ. Зважаючи на активний розвиток будівельної промисловості, виникає потреба у будівельних матеріалах з певними тепло­ізоляційними властивостями, які потребують використання сучасних в’яжучих із необ­хідним комплексом заданих властивостей. Проблема. Розв’язання проблеми вико­рис­тання вітчизняних зольних мікросфер як наповнювачів будівельних матеріалів має значний науково-практичний інтерес. Метою статтіє оцінка властивостей золь­них мікросфер як товару, що використо­вується для наповнення будівельних матеріалів. Методи. Досліджено зольні мікросфери Курахівської, Придніпровської, Криворізької, Бурштинської та Трипільської ТЕС. Визна­чення складу мікросфер проведено ІЧ-спек­троскопічним аналізом, кристалічної струк­тури – рентгенофазовим,гранулометричного складу – ситовим методом. Результати дослідження. Положення мак­симумів смуг, відповідальних за деформа­ційні коливання зв’язків Si-O зольних мікро­сфер, перебуває в межах 444.1–463.2 см-1.Ці матеріали мають показники інтенсивностей у межах 0.76–1.58. Стосовно енергетичної однорідності зв’язків Si-O мікросфери роз­мі­щуються у міру зменшення: Трипільська > Курахівська > Криворізька ТЕС. Зольні мікро­сфери Бурштинської та Придніпровської ТЕС мають порівняно вищий вміст адсор­бованої води, ніж решта. У складі досліджуваних мікросфер пере­важною є кристалофаза, за винятком Кура­хівської ТЕС, що представлена мулітом. Аналіз гранулометричного складу дослі­джуваних зразків зольних мікросфер пока­зав, що найбільший вміст має фракція 60–200 мкм. Найкрупніша фракція 400–630 мкм взагалі відсутня в усіх досліджуваних зразках. Висновки. Переважними компонентами хімічного складу досліджених зольних мікро­сфер є оксиди кремнію та алюмінію для Трипільської ТЕС, а для Придніпровської – тільки оксиди алюмінію. За ІЧ-спектроскопією визначено, що мікро­сфери Бурштинської та Придніпровської ТЕС мають порівняно вищий вміст води, а при їх використанні як наповнювача для будівельних матеріалів зменшується щіль­ність останніх. За гранулометричним складом зольних мікросфер доведено їхню дрібнодисперс­ність, що значно скорочує фінансові витрати при застосуванні їх як наповнювачів у буді­вельних матеріалах.

Вступ. Доцільність застосування натураль­ної шкіри під час виготовлення дитячого взуття підтверджено фізико-механічними, гігієніч­ними властивостями та хімічним складом шкіри. Проблема. Формування переліку важли­вих експлуатаційних та гігієнічних власти­востей забезпечується складним багатоста­дійним технологічним процесом виробництва шкір, особливостями виду і будови шкіряної сировини, різнофункціональними хімічними та біологічно активними матеріалами, що потребує комплексного підходу до форму­вання факторів цілеспрямованого впливу на якість і безпечність шкіряних матеріалів для дитячого взуття. Мета статті – встановлення причинно-наслідкових зв’язків між якістю та безпеч­ністю шкіряних матеріалів для дитячого взут­тя і чинниками, які впливають на них. Методи. Об’єкт дослідження – фактори формування якості та безпечності шкіряних матеріалів для дитячого взуття із застосу­ванням причинно-наслідкових діаграм Ісі­кави Каору. Факторний аналіз здійснено експертним методом, для чого залучено групу з 20 екс­пертів, товарознавців і компетентних фахівців. Результати дослідження. Для встанов­лення зв’язку між причинами, що формують структуру і властивості натуральних шкір під час виготовлення, та рівнем їхньої якості й безпечності експертним методом розра­ховано найбільш важливий перелік факто­рів: підбір сировинних матеріалів, хімічних реагентів, технологія виготовлення, персо­нал і умови зберігання. Згідно з розрахунками най­більш значущими факторами впливу на фор­му­вання якості та безпечності шкір є підбір сировинних матеріалів і технологія виготов­лення з коефіцієнтами вагомості 0.292 та 0.333 відповідно. Ранжуванням окремо розглянуто кожен зі значущих факторів (першого порядку) фор­мування якості та безпечності натуральних шкір, а також додаткових (фактори другого порядку), які мають непрямий вплив на розв’я­зання поставленого завдання. Висновки. Практичне впровадження фак­торного аналізу на підприємстві уможливить ефективно управляти якістю та безпечністю шкіряних матеріалів з урахуванням особли­востей сировинних матеріалів та хімічних реагентів, виробництва, технічних можли­востей конкретних підприємств, організації товаропостачання і зберігання товарів.

The work is focused on obtaining nanopigments by adsorption of anionic dyes on positively charged montmorillonite. The effect of sequential modification of aqueous dispersions of montmorillonite with cationic and anionic compounds on the structural and charge characteristics of mineral dispersions was studied. The effect of chemical dispersion of agglomerates of aqueous montmorillonite dispersions after adding carbonate solutions was shown. The treatment of dispersions of original montmorillonite with sodium carbonate provides maximum dispersion of mineral aggregates by penetrating into the interstructural space of aluminosilicate packets, moving them apart and separating them. It was found that the modification of montmorillonite dispersed by sodium carbonate by adding basic chromium sulfate is accompanied by a change in the surface chemistry of the mineral and structural transformations. Structural changes are manifested by the formation of a developed structure of cationic montmorillonite. The cationic surface charge of montmorillonite and high specific surface of montmorillonite are important factors for ensuring effective adsorption of anionic dyes on the surface of the mineral. The efficiency of adsorption of anionic dyes on cationic montmorillonite is investigated. It was shown that the adsorption of dyes depended on the pH of the medium. The scheme of obtaining nanopigments, which were characterized by good сovering power, saturated and intense colour was proposed.

lization of the capillary-porous structure with the required level of hygienic properties. An innovative direction of effective tanning of leather is the use of tanning compositions based on montmorillonite dispersions [1]. This contributes to the complex formation of the structure of derma via formation of bonds not only between collagen and tanning compound, but also between the mineral, tanning compound and collagen. To enhance the effectiveness of the above-mentioned method of tanning, it is important to establish and identify chemical interactions both for the modified mineral, and for derma collagen after treatment with obtained tannic compositions. Accordingly, it is necessary to consider that research, aimed at the application of modified montmorillonite dis