The article reveals the mutual influences of the geography of small towns (mistechka) and rural settlements in Ukraine and the system of administrative-territorial organization at the middle and lowest levels. Based on the statistical analysis, it was concluded that the location of very small cities, urban-type settlements (selyshchа miskoho typu) and villages is significantly differentiated by regions of Ukraine, taking into account the historical-geographical and natural-geographical prerequisites, the level of urbanization and industrialization, as well as differences in the demographic situation. The study proved that before the administrative reform, the small towns of Ukraine played an important role in the organization of the middle link of the administrative territorial system, being the centers of most districts, but as a result of the reform, their administrative importance in the district division became minimal. At the same time, almost half of the small towns became centres of united territorial communities. The author concludes that the loss of the status of medium-sized administrative units by towns could be compensated by transferring a significant part of the functions of regional authorities to new administrative districts, and most of the functions of former district centres to the centres of low-level territorial communities. For this purpose, it is necessary to create appropriate socio-economic conditions for the small towns-centres of new territorial communities to perform all the functions of serving the population of nearby settlements. It was concluded that such changes in administrative powers can ensure, in general, a shift in the weight of socio-economic life deep into the territory, which is necessary to overcome intra-regional disproportions in the development of the economy and the social sphere. The proposition that the structure of rural resettlement also influenced the territorial organization of local self-government in rural areas in different ways at all times was conceptually substantiated. The main socio-geographic parameters that used to determine and currently determine the structure of rural self-government are the density of the rural population, the average population, and the density of rural settlements. The study proved the presence of various regional variants of the combination of these indicators, which were also reflected in the geography of the centres in rural territorial communities. A positive consequence of the administrative reform was the strengthening of the financial base of rural communities, but at the same time, the administrative importance of many rural settlements of Ukraine decreased due to the loss of the status of rural council centres, and the distances between rural settlements and new administrative centres increased. As villages-community centres began to serve larger territories, if their infrastructural potential and economic base were strengthened, they could become new poles of socio-economic development in rural areas.

The natural character of formation processes of regions are grounded and factors subjectivity regionalization are considered. A critical analysis of previous and contemporary methodological approaches to social-geographical regionalization of Ukraine are made. Factors determining major modern regional social-geographical differences (geographicalhistorical and ethnogeographical background, economic originality identity of certain regions, regional identity) are identified. Twelve social-geographical regions are allocated based on reasonable methodological approaches. Key words: social and geographical regionalization, social-geographical region, the principles of regionalization of Ukraine, model regionalization.

Objective evidences of geographical-political unbalance in Ukraine, which is clearly manifested in the electoral and political activity of the population and is the result primarily of historical and geographical differences and ethno-geographical regions of the state, are characterized. Twelve political and geographic areas with the characteristics of the party-political preferences and geopolitical consciousness are allocated on the basis of a comparative analysis of presidential elections in Ukraine. It is concluded that the regional mental-political differentiation does not have the character of intercivilizational contrasts. Objective historical and cultural base integrity are defined. Complications of regional-political situation in Ukraine at the beginning of the XXI century was not immanent conditioned and caused by subjective factors such as a lack of effective internal geopolitics during the 90s and targeted large-scale geopolitical pressure from Russia at the beginning of the XXI century. Key words: geography of elections in Ukraine, territorial-political unbalance in Ukraine, the historical-geographical background of Ukraine, ethnical-geographical situation in Ukraine, the internal geopolitics.

УДК 911.3 : 32 ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ УКРАЇНИ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ ЇЇ ГЕОПОЛІТИЧНИХ ПРОБЛЕМ М. ДністрянськийЛьвівський національний університет імені Івана Франка, вул. П. Дорошенка, 41, м. Львів, 79000, Україна Акцентовано увагу на негативних тенденціях у зовнішньоекономічній діяльності України, розкрито їхні геополітичні наслідки. Схарактеризовано передумови оптимізації зовнішньоекономічних зв'язків у геополітичному контексті.Ключові слова: геополітика, зовнішньоекономічні зв'язки, зовнішня торгівля, зовнішні інвестиції, міжнародні економічні відносини.Геополітичні проблеми України, як і інших держав світу, сьогодні суттєво залежать від інтенсивності та структури зовнішньоекономічних зв'язків, адже домінантою нашого часу стали процеси політизації міжнародних економічних і економізації міжнародно-політичних відносин [2, c. 37]. Тому, поряд з дипломатією, міжнародні економічні відносини є одним з головних важелів у формуванні геополітичних співвідношень.Дослідження зовнішньоекономічних зв'язків має багато аспектів, які по-різному висвітлені в науковій літературі, головно економічній. Оскільки ця проблема стосується й міждержавних політичних взаємин і взаємин з міжнародними організаціями та об'єднаннями, то очевидними є її геополітичні аспекти [1]. Це зумовлює потребу геополітичного аналізу проблеми, методологія якого передбачає акцентування уваги на тих моментах зовнішніх економічних зв'язків, які можуть суттєво послабити сукупний силовий потенціал держави. Стосовно України, з огляду на небезпеки використання економічних важелів геополітичного тиску, важливо також відстежити залежність характеру її зовнішньоекономічних зв'язків від внутрішньоекономічної ситуації.Отже, становлення господарства незалежної України впродовж 90-х років ХХ ст. відбувалося за умов гострої трансформаційної кризи і фактично без позитивної координації та регулювання з боку держави, а тому і в структурі промисловості, і в структурі сільського господарства простежено багато негативних тенденцій. Зокрема, у структурі промисловості різко зменшилась частка наукомістких виробництв, насамперед машинобудування, і зросла частка тих виробництв, які, використовуючи дешеву робочу силу, мали змогу на зовнішніх ринках одержувати значні прибутки. Найбільше це стосується чорної металургії. Унаслідок таких змін частка енергоємних виробництв лише зросла, поглиблюючи загальнодержавну проблему енергозабезпечення. Держава не використовувала економічних важелів для формування і розширення внутрішнього ринку, створення системи замкнутих циклів виробництва, що, зокрема, могло забезпечити збереження позицій машинобудування. Недостатньо проводили політику створення в Україні життєво необхідних виробництв, зокрема, у фармацевтичній промис-_________________________________

The general features of the toponymy of the Ukrainian Carpathians in the context of the diversity of the region and its placement in the area of intercultural interaction are revealed. The origin and distribution of different types of Carpathian toponyms are analyzed. The perspectives of the use of toponymic analysis in local studies and in the organization of tourism activity are outlined. The conclusion is made that the organization of local lore in the field of geographic carpathology by toponymic method attracts the involvement of a wide range of researchers from outside the institutions and organizations, including teachers, students, and schoolchildren. Тoponymic analysis in regional studies should be carried out taking into account the trends of the course of historical and geographical processes and using the methods of typing toponyms, toponymic zoning and determining the boundaries of the distribution of toponyms of a certain type. The emphasis is placed on the fact that when organizing rural green tourism, field surveys of toponymic features of outskirts of settlements and local population surveys are important for determining the correct pronunciation of place names. Research of the Carpathian Toponymy is one of the methods of local ethnographers’ knowledge of the settlements of the Ukrainian Carpathians, the definition of differences between the traditional economy and the traditional culture of Carpathian ethnographic regions, which is relevant for the needs of ethnographic tourism. A detailed description, typing and explanation of the geographical location of the Carpathian place names are of practical importance not only in tourism but also in the context of restoring historical geographical names or making corrections to their spelling. Key words: geographical local studies, tourist resources, toponymy, origin and types of Carpathian toponyms, ethnographic and rural green tourism.