No abstract

Мета. Проаналізувати способи вербальної емоційної регуляції сучасної української молоді та окреслити шляхи підвищення її психолінгвогігієни. Для досягнення поставленої мети виконано такі завдання: (1) з’ясовано типові вербальні реакції сучасної української молоді на стресогенні подразники; (2) виявлено особливості молодіжного спонтанного реагування на стрес порівняно з узвичаєними в українській лінгвокультурі формулами психологічного самозахисту. Методи і методики. Дослідження виконано за допомогою методів аналізу, синтезу, індукції, дедукції, описового, анкетування, комунікативно-прагматичного аналізу, зіставного методу (для порівняння різних вербальних реакцій опитаних, зокрема українськомовних і англійськомовних) та методу кількісних підрахунків (для визначення домінантних форм емоційного реагування молоді). Застосовано комплексну методику: моніторинг наукових джерел, експериментальне моделювання стресових ситуацій, опитування студентів, аналіз їхніх спонтанних реакцій, апробацію різних форм впливу на молодіжні емоційні вербальні реакції, формулювання висновків. Результати. На основі проведеного анкетування зафіксовано переважно несвідоме ставлення сучасної української молоді до форм емоційного реагування, адже її спонтанне мовлення демонструє широке вживання ненормативних, стилістично знижених одиниць та обмежене – традиційних емоційних вигуків, паремій або іронічних висловів. Установлено вищий вияв емпатії і турботи у психологічній регуляції близьких людей, ніж себе. Рекомендовано культивувати у молодіжному середовищі комунікативні тактики підтримки, надихання, окреслення позитивної перспективи, емоційного співпереживання і пояснювати неефективність тактик знецінення, корегування поведінки адресата через заперечення. Висновки. Обґрунтовано важливість формування емоційної компетентності сучасної української молоді в закладах вищої освіти, урізноманітнення й осучаснення навчального матеріалу, надання більшої уваги тактикам і стратегіям живого спілкування та аналізу віртуальних форм комунікації. Наголошено на потребі розвивати у студентів осмислене ставлення до власного мовлення та застосовувати активно-креативний підхід до пошуку експресивних і водночас прийнятних кодів емоційного самовираження. Подано практичні рекомендації щодо відучування студентів від вульгарних та ненормативних емоційних реакцій.

No abstract

Мета статті-визначити символи, що в традиційній українській лінгвокультурі пов'язані з реалізацією заперечних значень, з'ясувати їхнє походження та функціональний потенціал. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні міждисциплінарного підходу до вивчення української фразеології та народної обрядовості. Крім загальнонаукових методів аналізу й синтезу, використано культурно-генетичний метод та лінгвістичні: описовий, методи функціонального аналізу та концептуальноідеографічного аналізу. Наукова новизна дослідження полягає у виявленні символьних позначень заперечного змісту, обґрунтуванні їхньої давності та релевантності в сучасній комунікації. Висновки. Доведено, що заперечні символи-потужна та невід'ємна складова людського спілкування. З'ясовано, що в українській лінгвокультурі символіка заперечення заснована переважно на язичницьких уявленнях давніх слов'ян, їхній вірі в силу природи. Водночас символіка заперечення вписана в світовий контекст, оскільки на її формування істотно вплинуло християнство й традиції європейської культури. Усе це посприяло багатозначності та амбівалентності деяких символів. Ключові слова: символ; заперечення; лінгвокультура; фразеологізм; концепт. Баган Мирослава Петровна, доктор филологических наук, профессор, профессор кафедры украинской филологии и славистики Киевского национального лингвистического университета Символика отрицания в украинской лингвокультуре. Цель статьи-определить символы, специализирующиеся в традиционной украинской лингвокультуре на реализации отрицательных значений, выяснить их происхождение и функциональный потенциал. Методология исследования основана на применении междисциплинарного подхода к изучению украинской фразеологии и народной обрядности. Кроме общенаучных методов анализа и синтеза, использован культурно-генетический метод, а также лингвистические: описательный, методы функционального анализа и концептуально-идеографического анализа. Научная новизна исследования заключается в выявлении символьных обозначений отрицательного содержания, обосновании их давности и релевантности в современной коммуникации. Выводы. Доказано, что отрицательные символы-мощная и неотъемлемая составляющая человеческого общения. Установлено, что в украинской лингвокультуре символика отрицания основана преимущественно на языческих представлениях древних славян, их вере в силу природы. В то же время символика возражения вписана в мировой контекст, поскольку на ее формирование существенно повлияло христианство и традиции европейской культуры. Все это способствовало многозначности и амбивалентности некоторых символов. Ключевые слова: символ; отрицание; лингвокультура; фразеологизм; концепт.

This article focuses on the cross-linguistic cognitive study of English and Ukrainian metaphors with implicit negation. The paper aims to prove that some metaphors imply the meaning of negation in the dialogues and monologues and to identify the common and divergent parameters of the cognitive-figurative realization of negation in English and Ukrainian. The investigation is grounded on the methods of comparative analysis, conceptual analysis, contextual analysis, and analysis of the dictionary definitions. The study of communicative-pragmatic features of the use of metaphors reveals that they perform the objecting function in the media. Still, they differ from specialized grammatical means of negation in the emotional and associative background, dependence on the context, and vast opportunities of the interpretation. The obtained results indicate that in both languages, metaphors with the implicit negation are connected to the verbalization of the same nine basic concepts: UNTRUTH, INVALIDITY, FAILURE, INEFFICACIOUSACY, RELUCTANCE, UNCERTAINTY, USELESSNESS, INACTION, ABSENCE OF PROSPECT. The study found that often such metaphors are the result of transferring close or similar domains. The authors conclude that English and Ukrainian, despite the fundamental differences in the grammatical realization of the negation, are very similar in the ways of formation the metaphors with the negative meaning. The paper gives some methodological recommendations for a more effective study of the metaphors with implicit negation in the higher educational institutions.