Динаміка оперативного розродження в сучасному акушерстві (огляд літератури) ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ УДК 618.5 089.888.61 089.168.1 06 Г.І. Іщенко, Н.К. Деменіна Кесарів розтин -хірургічна процедура, яка може призвести до численних ускладнень як з боку матері, так і дитини. ВООЗ вважає, що коефіцієнт кесаревого розтину на рівні 5-15% є оптимальним для цілеспрямованого виконання кесарева розтину за медичної необхідності. Останніми роками частота кесаревого розтину у світі зростає, як у розвинених, так і в країнах, що розвиваються (з 16 млн, або 12,1% усіх пологів, у 2000 р. до 29,7 млн, або 21,1% усіх пологів, у 2015 р.). Причини цього зростання різноманітні. Раніше це робилося для здоров'я матері, але зараз відіграє важливу роль плід. У статті проведено систематичний огляд літератури для визначення частоти та материнських ускладнень, пов'язаних із кесаревим розтином, без медичного показання порівняно з вагінальним розродженням. Кесарів розтин належить до складних оперативних втручань із високою частотою інтра і післяопераційних ускладнень. Ризик ускладнень у матері під час абдомінального розродження зростає у понад 10 разів, а ризик материнської смертності -у 5 разів. Серед післяопераційних ускладнень найчастіше зустрічаються ендометрит, нагноєння післяопераційного шва, інфільтрати параметрію, інфільтрати передміхурової клітковини, гематоми різної локалізації, провисання лігатур, а також перитоніт, сепсис. Інфекційні ускладнення у світі входять до числа перших 5 причин материнської захворюваності та смертності. Післяпологовий період після кесаревого розтину характеризується розвитком больового синдрому, прояви якого значно погіршують загальне самопочуття, рухову активність та якість життя пацієнток. Першочерговим завданням акушерства є вдосконалення методів зменшення частоти кесаревого розтину з урахуванням абсолютних показань до оперативного розродження. Ключові слова: кесарів розтин, частота, материнська захворюваність, фактори ризику, післяопераційні ускладнення, показання.A cesarean section is a surgical procedure which can lead to numerous complications in both mother and child. The World Health Organization considers Cesarean section rates of 5 15% to be the optimal range for targeted provision of this life saving intervention. In recent years, the cesarean section rate has increased in different parts of the world, both in developed and developing countries (from 16 million, or 12.1% of all births, in 2000 to 29.7 million, or 21.1% of all births in 2015). The reasons for the increase are multifaceted.Earlier it used to be done for health of the mother but now fetal interest has played a major role. This study aimed to perform a systematic review to determine the risks of rates, maternal complications associated with cesarean section without medical indi cation compared to vaginal delivery. Caesarean section is a complex surgical intervention with a high incidence of intra and postoperative complications. The risk of maternal com...
Висока частота диспластичних захворювань молочних залоз від 70,0% до 83,3% у жінок з ендокринним та поєднаним безпліддям в анамнезі пояснюється наявністю факторів ризику розвитку мастопатії: віком; обтяженим гінекологічним анамнезом (безплідністю, самовільними викиднями); підвищеною частотою соматичної патології (метаболічним синдромом, ожирінням, інсулінорезистентністю); ускладненим перебігом вагітності. Мета-вивчити стан молочних залоз під час вагітності в жінок з ендокринним та запальним безпліддям в анамнезі. Пацієнти та методи. Проведено пальпаторне та ультразвукове обстеження молочних залоз у 160 вагітних, розподілених на групи з урахуванням фактора безплідності: І група-50 вагітних з ендокринним безпліддям в анамнезі, ІІ група-50 вагітних із безпліддям запального ґенезу в анамнезі, ІІІ група-30 вагітних із поєднаним безпліддям (запального ґенезу та ендокринне) в анамнезі, контрольна група-30 здорових вагітних, які не мали безплідності в анамнезі. Результати. У контрольній групі (без безплідності в анамнезі) під час ультразвукового обстеження та пальпації молочних залоз їх патологію виявлено лише у 4 (13,3%) вагітних, із них у 2 (6,7%)-фіброзно кістозну мастопатію з переважанням фіброзного компоненту, в 1 (3,3%)-фіброаденому молочної залози, в 1 (3,3%)-ознаки фіброзно кістозної мастопатії з переважанням кістозного компоненту. У І групі (з ендокринним безпліддям в анамнезі) патологію молочних залоз встановлено у 35 (70,0%) жінок, із них у 18 (36,0%)-фіброзно кістозну мастопатію з переважанням фіброзного компоненту, у 5 (10,0%)-фіброаденому молочної залози, у 12 (24,0%)-ознаки фіброзно кістозної мастопатії з переважанням кістозного компоненту. У ІІ групі (із запальним безпліддям в анамнезі) патологію молочних залоз відмічено у 12 (24,0%) вагітних, з них у 5 (10,0%)-фіброзно кістозну мастопатію з переважанням фіброзного компоненту, у 2 (4,0%)-фіброаденому молочної залози, у 5 (10,0%)-ознаки фіброзно кістозної мастопатії з переважанням кістозного компоненту. У ІІІ групі (із поєднаним безпліддям в анамнезі) патологію молочних залоз виявлено у 25 (83,3%) пацієнток, з них у 10 (33,3%)-фіброзно кістозну мастопатію з переважанням фіброзного компоненту, у 5 (16,6%)-фіброаденому молочної залози, у 10 (33,3%)-ознаки фіброзно кістозної мастопатії з переважанням кістозного компоненту. Висновки. Під час ультразвукового обстеження та пальпації молочних залоз їх патологію виявлено у 13,3% здорових вагітних, у 24,0% обстежених із запальним безпліддям в анамнезі (ІІ група), а суттєве підвищення рівня патології молочних залоз відмічено в жінок з ендокринною (І група) і поєднаною (ІІІ група) безплідністю в анамнезі-70,0% і 83,3% відповідно. Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано поінформовану згоду жінок. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. Ключові слова: молочні залози, ендокринне та запальне безпліддя в анамнезі, вагітність.
Мета-вивчити стан молочних залоз під час вагітності та лактаційну функцію в жінок із великим інтергенетичним інтервалом. Пацієнти та методи. Дослідження проведено в трьох групах. До І (основної) групи увійшли 50 жінок, які народжували повторно через 10 і більше років (великий інтергенетичний інтервал); до ІІ групи-20 першороділь у віці від 30 років (вікові першороділлі); до ІІІ (контрольної) групи-20 вагітних, які народжували повторно через 3-5 років (оптимальний інтергенетичний інтервал). Усім жінкам під час вагітності проведено пальпаторне та ультразвукове обстеження молочних залоз. Для оцінки лактаційної функції використано метод інтерв'ю. Результати. При ультразвуковому обстеженні та пальпації молочних залоз у 20 (40%) вагітних І групи виявлено патологію молочних залоз, із них у 10 (20%) пацієнток-фіброзно кістозну мастопатію з перевагою фіброзного компонента, у 4 (8%)-фіброаденому молочної залози, у 6 (12%)ознаки фіброзно кістозної мастопатії з перевагою кістозного компонента. У ІІ групі у 18 (90%) жінок не відмічено патології молочних залоз, у 2 (10%) вагітних визначено ознаки фіброзно кістозної мастопатії з перевагою кістозного компонента. У всіх вагітних ІІІ групи не виявлено патології молочних залоз при візуальному, пальпаторному та ультразвуковому обстеженні. У І групі годували власних малюків груддю більше 1 року тільки 8 (16,0%) жінок, у ІІІ групі (з оптимальним інтергенетичним інтервалом)-10 (50%) матерів, а у ІІ групі-6 (30,0%) пацієнток. Висновки. У 40% жінок із великим інтергенетичним інтервалом виявлено різноманітні форми мастопатій. Серед вагітних, в яких інтервал між пологами становив 3-5 років, не відмічено патології молочних залоз. У 10% вікових першороділь визначено тільки фіброзно кістозну мастопатію. Більш низькі показники лактаційної функції встановлено в жінок із великим інтергенетичним інтервалом та у вікових першороділь. Оцінка стану молочних залоз жінок із великим інтергенетичним інтервалом і в першороділь є невід'ємною складовою нагляду на етапі виношування вагітності для своєчасного застосування заходів щодо поліпшення лактаційної функції в післяпологовому періоді. Ключові слова: великий та оптимальний інтергенетичний інтервал, першороділлі, молочні залози, лактація.
Інфекційні хвороби, яким можна запобігти шляхом вчасної вакцинації, є причиною значного рівня захворюваності та смертності серед матерів, новонароджених і немовлят. Зміни імунної відповіді, що відбуваються у вагітної, як вважають, для того, щоб дозволити жінці виносити плід, можуть перешкоджати розвитку специфічної імунної відповіді на патогенні агенти. Крім прямих переваг для матері, вакцинація під час вагітності, ймовірно, забезпечує прямий вплив на плід та новонародженого через створення пасивного імунітету (трансплацентарне перенесення антитіл, утворених завдяки вакцинації матері). Ключові слова: вакцинація, вагітність.
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
customersupport@researchsolutions.com
10624 S. Eastern Ave., Ste. A-614
Henderson, NV 89052, USA
This site is protected by reCAPTCHA and the Google Privacy Policy and Terms of Service apply.
Copyright © 2025 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.