No abstract

Захворювання пародонта – сьогодні одне із найпоширеніших уражень організму людини. За даними ВООЗ (1990), від 55 до 98 % дорослого населення планети має патологію пародонта, найвищий рівень захворюваності зареєстровано в осіб 15–19 років (55–89 %) та 35–44 років (65–98 %) [1, 3, 6]. Висока поширеність, несприятливий вплив вогнищ пародонтальної інфекції на стан порожнини рота та організм у цілому, високий рівень ускладнень, пов’язаних із функціональними та морфологічними порушеннями внаслідок втрати зубів, – все це визначає актуальність даної проблеми.Мета дослідження – оцінити клінічну ефективність препарату “Ресверазин” у складі комплексного лікування генералізованого пародонтиту.Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 43 пацієнти, хворі на хронічний генералізований пародонтит. Оцінку стану пародонта проводили за клінічними ознаками. Для оцінки гігієнічного стану порожнини рота використовували індекси Green–Wermillion, ОНІ-S, Silness–Loe, Stallard, пародонтологічні індекси: РМА, ПІ, індекс кровоточивості за Мuhlleman. Визначення і підрахунок індексів проводили за загальноприйнятими методиками. Пацієнтам основної групи в комплексній терапії призначали препарат “Ресверазин” по 1 капсулі 2 рази на добу. Курс лікування становив 2 місяці.Результати дослідження та їх обговорення. Дані клінічних досліджень, які ми отримали, послугували обґрунтуванням для впровадження в медичну стоматологічну практику лікування генералізованого пародонтиту (ГП) фітопрепаратом “Ресверазин”. Включення до комплексної терапії хворих на пародонтит препарату “Ресверазин” сприяло підвищенню ефективності проведеного етіотропного, патогенетичного та симптоматичного лікування хворих, що забезпечило клінічно виражені ознаки стабілізації пародонтиту та швидший перехід ГП у стадію ремісії. Позитивний клінічний результат отриманий за основними критеріями ефективності, які заключались у зменшенні симптомів запалення – гіперемії, набряку та кровоточивості міжзубних сосочків і маргінальної частини ясен. Тенденція до зменшення ознак запалення за клінічними, суб’єктивними даними, підтвердилась позитивною динамікою показника поширеності запаленнятканин  пародонта (РМА). Зниження значення інтегративного пародонтального індексу відбувається переважно за рахунок зменшення тяжкості симптоматичного гінгівіту та глибини пародонтальних кишень. У результаті проведеного лікування настає нормалізація функціональних адаптаційно-компенсаторних реакцій, що підтверджується нормалізацією показників – гігієнічними індексами Green–Wermillion, ОНІ-S, Silness–Loe, Stallard та пародонтальними індексами: папілярно-маргінально-альвеолярним (РМА), індексом кровоточивості за Muhlleman, пародонтальним індексом (ПІ).Висновки. Результати клінічного дослідження свідчать про необхідність застосування фітопрепаратів, зокрема фітопрепарату “Ресвератрол”, із протизапальною, антиангіогенною, імунотропною, антиоксидантною дією в комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит.

За останні роки намітилась чітка тенденція до збільшення питомої частки інфекцій, спричинених рес-піраторними вірусами, умовно-патогенними мікроорга-нізмами, особливо серед дитячого населення, внаслідок неадекватної та зниженої імунної відповіді на вторгнення інфекційного агента. Перше рангове місце в структурі дитячих інфекцій посідають гострі респіраторні вірусні інфекції (грВі), майже 90 % дітей хворіють на грВі щороку, причому на грип припадає 35-50 % [1, 2].Відомо, що більшість патогенних мікроорганізмів, вірусів, будучи інфекційними агентами чи антигенами, можуть спричиняти захворювання слизової оболонки порожнини рота (сОПр) [3][4][5]. Встановлено, що захворю-вання органів порожнини рота визначаються індукова-ними зовнішніми факторами, в тому числі інфекційними, та системними внутрішніми факторами, в першу чергу реактивністю організму, станом імунної системи, віком, тощо [4,6, 7]. Зміни в організмі хворих дітей, обумовлені інтеграцією морфологічних, функціональних порушень, завдають виражений негативний вплив на стан органів ротової порожнини [5].нерідко в умовах патологічного процесу зонами первинних уражень є слинні залози, запальні патологічні процеси в яких, а також адаптаційні зміни слинних залоз можуть супроводжуватись порушеннями їх секреції [3,[7][8][9]. результати нечисленних повідомлень показують, що етіологічними факторами, які спричинюють різні форми сіаладеніту, можуть бути як бактерійні, так і ві-русні інфекції, фоном для розвитку яких є зниження рівня неспецифічного захисту організму [3]. Однак до цих пір залишаються остаточно не вирішеними питання інфікування органів порожнини рота, в т. ч. слинних залоз (сЗ) респіраторними вірусами, які можуть роз-глядатись як етіологічні, патогенетичні фактори при розвитку захворювання на грВі.Виходячи із вище сказаного, метою дослідження було оцінити екскреторну функцію слинних залоз, функ-ціональну здатність, фізико-хімічні особливості ротової рідини при грипі та інших грВі. Пацієнти і методидля досягнення мети нами було проведено клініко-лабораторне обстеження 318 дітей, хворих на грВі з ура-женням тканин порожнини рота, та 66 дітей без ураження порожнини рота, які перебували на лікуванні в інфекційно-боксованому відділенні Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні в період 2010-2013 років.рівень слиновиділення визначали відповідно до ре-комендацій В.К. леонтьєва (2003). якісний аналіз секрету -колір і прозорість, а також наявність видимих включень визначали в секреті візуально. Визначення в'язкості про-водили на капілярному віскозиметрі Освальда, ємності буфера за методом Krasse, рн ротової рідини з викорис-танням рн-метра [10]. дослідження секреторної функції слинних залоз проводили шляхом сіалометрії за методом Шорикова а.Ю. у модифікації л.М. гаубеншток та співавт. Результати досліджень та їх обговорення як відомо, стан органів порожнини рота залежить від складу та властивостей ротової рідини, в першу чергу, від об'єму, швидкості секреції, функціональної здатності ротової рідини. Функціональна активність слинних залоз, склад їх секрету зна...