Introduction: Taking into account the patho-immune mechanisms of formation of inflammatory process in periodontium, there is a necessity for in-depth study of the pathogenesis of periodontal diseases from the position of changes in the reactivity of the organism. The aim: Carrying out a comparative estimation of phagocytic activity of leukocytes of animals with inflammation in periodontium with altered reactivity. Materials and methods: Experiments were performed on 30 white rats: Group I - 10 white rats with hypoergic reaction; Group ІІ - 10 white rats with hyperergic reaction; Group III - 10 white rats with normergic reaction - control group. Slaughter and blood sampling under thiopental anesthesia was performed 7 days after the beginning of the experiment. The percentage of phagocytic leukocytes - phagocytic index, phagocytic number were determined and the index of phagocytic activity was calculated. Results: The phagocytic index (Fi,%) decreased by 2,09 times (p <0,05) at hypoergic, it increased by 1,37 times (p <0,05) at hyperergic; the index of phagocytic activity (IFA) decreased by 1.96 times at hypoergic (p <0.05); growth was 1.94 times (p <0.05) in the hyperergic group of animals. In both experimental groups, the phagocyte number (Fu) increased by 6.25% and 41.7%, with hypoergic and hyperergic, respectively. Conclusions: Different directions of changes of the phagocytic activity were observed: increase of these parameters at hyperergic and decrease at hypoergic. An increase in phagocyte number was likely to indicate some autonomy of the process of phagocytosis and independence from the reactivity of the organism.

Dental implants to replace lost teeth are a common dentistry practice nowadays. Titanium dental implants display a high success rate and improved safety profile. Nevertheless, there is an increasing peri-implantitis (PI), an inflammatory disease associated with polymicrobial infection that adversely affects the hard and soft tissues around the implant. The present review highlights the contribution of different metabolic conditions to PI. The considerations of both local and systemic metabolic conditions are crucial for planning successful dental implant procedures and during the treatment course of PI. Un- or undertreated PI can lead to permanent jaw bone suffering and dental implant losses. The common mediators of PI are inflammation and oxidative stress, which are also the key mediators of most systemic metabolic disorders. Chronic periodontitis, low-grade tissue inflammation, and increased oxidative stress raise the incidence of PI and the underlying systemic metabolic conditions, such as obesity, diabetes mellitus, or harmful lifestyle factors (cigarette smoking, etc.). Using dental biomaterials with antimicrobial effects could partly solve the problem of pathogenic microbial contamination and local inflammation. With local dentistry considering factors, including oral microbiota and implant quality control, the inclusion of the underlying systemic metabolic conditions into the pre-procedure planning and during the treatment course should improve the chances of successful outcomes.

No abstract

Резюме. Унаслідок значного поширення запальних захворювань тканин пародонта актуальним питанням у стоматології залишається покращення результатів їх лікування та профілактики. Для розкриття ще не вивчених на сьогодні ланок патогенезу та проведення найефективнішого лікування оптимальним є дослідження перебігу біохімічних процесів при експериментальному гінгівіті та за його корекції. Мета дослідження  – оцінити активність фосфатаз у сироватці крові та гомогенаті ясен при експериментальному гінгівіті й за його корекції у статевозрілих щурів. Матеріали і методи. Досліди проведено на 100 білих нелінійних щурах-самцях віком 5–6 місяців: 10 інтактних щурів; 30 тварин з експериментальним гінгівітом без змін реактивності організму, 30 щурів з експериментальним гінгівітом на тлі гіпоергії організму, 30 тварин з експериментальним гінгівітом на тлі гіперергії організму, яким проводили лікування протизапальним гелем із неовітином. Забій тварин і забір крові та м’яких тканин пародонта під тіопенталовим наркозом проводили через 7 діб після початку експерименту в групі зі змодельованим гінгівітом, у групах без і з корекцією – через 14 діб. Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що зміни активності лужної фосфотази (ЛФ) у гомогенаті за корекції гінгівіту були наступними: зростання активності ЛФ спостерігали у нормо- і гіпоергічних щурів у 1,2 раза (р<0,05) і на 5,2 % (р>0,05) відповідно, у гіперергічній групі відбувалось зменшення активності ЛФ у 1,45 раза (р<0,05) порівняно з відповідними показниками щурів без корекції. Корекція протизапальним гелем із неовітином зменшувала активність кислої фосфотази (КФ) у гомогенаті ясен у всіх групах тварин: у 1,5; 1,2 і 1,7 раза в нормо-, гіпо- і гіперергічній групах відповідно, порівняно з показником відповідної групи тварин без лікування. Висновки. Зміни активності фосфатаз свідчили про адаптаційну реакцію організму та ясен, зокрема про розвиток запального процесу в пародонті. Застосування протизапального гелю з неовітином у білих щурів при експериментальному гінгівіті мало більш виражений коригуючий вплив на цілий організм дослідних тварин.

Резюме. Ураховуючи високу поширеність запальних процесів у пародонті дітей різного віку, слід зробити висновок про недо-статню ефективність профілактичних і лікувальних заходів. Мета дослідження -провести порівняльну оцінку традиційного лікування гінгівіту з терапією із використанням протизапаль-ного гелю з неовітином. Матеріали і методи. 47 дітей, хворих на хронічний катаральний гінгівіт, було взято під диспансерне спостереження та поді-лено на групи: основну (23 дитини) і порівняльну (24 дитини). Усім дітям проводили загальноприйняту терапію згідно з про-токолами надання медичної допомоги -базова терапія. В основній групі протягом місяця застосовували засоби патогенетич-ної спрямованості -протизапальний гель із неовітином, рекомендовані засоби гігієни. В порівняльній групі для місцевої те-рапії ви кори стали 3 % розчин пероксиду водню; для полоскань ротової порожнини (протягом першого тижня лікування) -"ро-токан", лікувально-профілактична зубна паста. Контрольні огляди та обстеження із визначенням гігієнічного стану порожнини рота за гігієнічним індексом Федорова-Володкіної, поширеності та інтенсивності запального процесу в яснах оцінювали за допомогою проби шиллера-Писарєва та індексу рМа, показників ротової рідини (вміст загального глутатіону, окисненого та відновленого глутатіону, редокс-індекс глутатіону). Результати досліджень та їх обговорення. Після проведеного лікування ліквідація процесу запалення ясен у хворих осно-вної групи супроводжувалась зменшенням індексу рМа у 2,8 раза; ГІ -в 1,6 раза. Встановлено скорочення терміну лікування дітей при застосуванні запропонованої лікувальної схеми. Через 0,5 року вміст загального глутатіону в основній групі досто-вірно був більшим як від показника порівняльної групи до лікування (у 1,2 раза), так і від показника порівняльної групи через 0,5 року (1,2 раза). Також достовірною була різниця між вмістом відновленого глутатіону в дітей основної і порівняльної груп -у 1,2 раза, редокс-індекс глутатіону в основній групі зріс і навіть достовірно перевищив показник контрольної групи. Висновки. Застосування запропонованої терапії із використанням гелю з неовітином сприяло кращим результатам лікування: зменшенню ступеня запалення ясен, кількості відвідувань лікаря, поліпшенню показників антиоксидантного захисту в ротовій рідині дітей, причому, більшою мірою через півроку після проведеного лікування.Ключові слова: хронічний катаральний гінгівіт; антиоксидантний захист; діти; лікування.