Зеліско Н. Продовольча безпека як економічний пріоритет аграрної політики України Досліджено проблеми формування продовольчої безпеки. На основі вивчення й узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду визначено її суть, складові, показники та механізм забезпечення. Досліджено класифікацію груп та ієрархію показників стану продовольчої безпеки держави. Визначено вплив зростання ефективності функціонування агропродовольчої сфери на стан продовольчої безпеки держави. Досліджено алгоритм формування і реалізації політики продовольчої безпеки. Розглянуто проблему продовольчої безпеки з точки зору економічної безпеки, а також необхідність її розвитку. Визначено та охарактеризовано продовольчу безпеку через її складові. Подано оцінку стану розвитку продовольчої безпеки країни із визначенням основних проблем на макро-та мезорівнях. Наведено визначення продовольчої безпеки країни на макроекономічному та мікроекономічному рівнях. Розглянуто складові та принципи формування продовольчої безпеки. З'ясовано основні виміри продовольчої безпеки. Розглянуто національні особливості продовольчої безпеки та загрози їй. З'ясовано, що процес формування і реалізації аграрної політики продовольчої безпеки повинен розпочатися з дослідження складу харчових продуктів, де на цій основі проводиться моделювання харчових раціонів та прогнозується фізіологічна потреба населення країни в харчових продуктах. З'ясовано, що з урахуванням експортних можливостей країни за окремими групами продовольчої продукції складаються баланси продовольчих ресурсів, які використовуються для розробки стратегії формування продовольчої безпеки. Характерним пріоритетом є моніторинг за характером змін, що відбуваються, їхня кількісна та якісна оцінка з метою підготовки відповідних рекомендацій та управлінських рішень З'ясовано, що система моніторингу базується на поєднанні економічних і соціальних індикаторів з показниками, які відображають результативність діяльності органів влади з вирішення проблеми продовольчої безпеки. Здійснено аналіз якісного компонента доступу населення України до продуктів харчування та реальних фінансових можливостей громадян. На основі ретельного вивчення вартості наборів продуктів харчування, згідно з методикою визначення прожиткового мінімуму в Україні, визначено низку аспектів, які не відповідають дійсності. На основі виявлених невідповідностей та розбіжностей розглянуто напрями поліпшення доступу населення до продовольства в якісному та фінансовому вимірах. Надано низку пропозицій щодо зміцнення продовольчої безпеки в Україні. Ключові слова: продовольча безпека, економічна безпека, складові продовольчої безпеки, принципи продовольчої безпеки, особливості, продовольчої безпеки, національні особливості продовольчої безпеки.

Blockchain technology in recent years becomes more and more popular and up-to-date theme in the world. The main issues on the functioning of the blockchain technology and the importance of introducing of products traceability systems on its basis are investigated. Blockchain is a distributed database whose essence is a constantly increased amount of counterfeiting with appropriate digital data encryption systems. The deployment and use of blockchain technology allows the final consumer of any food product to be convinced of the safety of the product, have information on the place of origin of the product, information about the passage of goods through all stages of the expanded reproduction cycle, preventing the forgery of products. For interested persons, in particular stakeholders and regulators, the deployment of this technology will allow to find weak links in logistics processes, to improve funding, to constantly improve the quality control system, monitor the highlights on compliance with legislative and certification requirements. Thus, this will improve the work of agricultural producers, as it will exclude from the supply chain of false and unnecessary intermediaries and will promote better sales of products. From the positions of investors, blockchain technology are also interesting, because it helps to provide transparency of all stages of business processes, as well as to have a perspective vision of export opportunities for individual participants and the agrarian industry in general. The main attention of the research is emphasized on the need to use agricultural and other products traceability systems in the supply chain, which should be based on the use of blockchain technology. The tracking of food products, in case of its deployment, will increase the effectiveness of transactions, reducing their bureaucratization and increase the margin of production within the entire supply chain. The importance of the influence of digital transformation processes into the agrarian sector of the economy as an important stage of the new innovation development of our country is emphasized.

Зеліско Н., Василина О. Сучасні тенденції розвитку та функціонування аграрного бізнесу в Україні У статті агробізнес досліджується як найбільш прогресивна і високоефективна форма спільної організації виробництва продовольства. Визначено, що розвиток сільського господарства України повинен здійснюватися на інноваційній основі. Основою для цього слугує поєднання державної аграрної та інвестиційної політики, спрямованої на активізацію досліджень та інноваційних розробок з метою подальшого їх впровадження у виробничу діяльність вітчизняних підприємств. Інновацією в сільському господарстві є зміни в техніці, технології, організації, екології, економіці, а також у соціальній сфері задля одержання економічного ефекту, спрямованого на задоволення певних суспільних потреб. Зауважено, що інноваційна модель розвитку сільського господарства -це сукупність взаємопов'язаних організаційних структур, що здійснюють апробацію та комерційну реалізацію наукових знань і технологій та займаються виробничою діяльністю.В умовах ринкових відносин аграрне підприємництво має велике значення для структурної трансформації економіки, розвитку вітчизняного товаровиробництва, конкуренції, підвищення рівня зайнятості сільського населення. За сучасних умов бізнесмени та бізнес-формування стають основною рушійною силою агропромислового виробництва. Від їхньої підприємницької активності та ініціативи значною мірою залежать подолання аграрної кризи та динамічний розвиток сільського господарства України. Основним стимулом розвитку сільського господарства, як і будь-якої іншої галузі, мають бути значні інвестиції. Розглянуто передумови формування ефективного механізму функціонування агробізнесу. Сформовано складові компоненти організаційно-економічного механізму функціонування і розвитку сучасного агробізнесу. Окреслено коло чинників, що впливають на діяльність сільського господарства та АПК, а на їх основі виведено чинники, що впливають на функціонування агробізнесу.Ключові слова: аграрний сектор, аграрний бізнес, економічні ризики, стратегія розвитку бізнесу. Zelisko N., Vasylyna О. Current trends of development and functioning of agrarian business in UkraineIn the articleб an agribusiness is studied as the most progressive and highly efficient form of joint organization of food production. It is determined that the agricultural development in Ukraine should be based on innovations. The basis for this is secured by the combination of state agricultural and investment policies, policies directed on activization researches and innovation with a view to their implementation in production activities of domestic enterprises. Innovations in agriculture are represented by the changes in technique, technology, organization, environment, economy and social sphere in order to get economic benefits, satisfaction of social needs. It is noted that the innovative model of agricultural development is a combination of interrelated organization structures that carry out approbation and commercialization of scientific knowledge and technologies and having industrial ...

No abstract

Bulyk O., Zelisko N. Rynki hurtowe: rzeczywistość i perspektywyBadane są teoretyczne aspekty funkcjonowania rynków hurtowych produktów rolnych. Opisano główne czynniki wpływające na pośredników. Określono celowość zaangażowania pośredników w realizacji polityki sprzedażowej przedsiębiorstwa oraz warunki ich wyboru, pozytywne i negatywne kierunki współpracy. Promocja produktów przez pośredników może w pewnym stopniu lokalizować wybór dopuszczalnych rodzajów sprzedaży towarów, ponieważ w większości struktury pośredniczące kupują od producentów produkty rolne po niższych cenach, a sprzedają po średnich cenach rynkowych. W ostatnich latach pojawieło się wielu niezorganizowanych pośredników, co doprowadziło do nieuzasadnionego zawyżania cen produktów rolnych, monopolizacji niektórych segmentów rynku, trudności w sprzedaży produktów przez producentów.Twierdzi się, że podstawowym zadaniem na tej liście procesów jest zapewnienie stałej równowagi propozycji i popytu, właściwej organizacji stosunków gospodarczych, ukształtowanie odpowiedniego systemu sprzedaży produktów. Określono główny problem niezorganizowanej sprzedaży produktów rolnych, wynikający z braku rozwiniętej infrastruktury rynku rolnego. Uzasadnia się znaczenie przekształcenia rynku hurtowego w centrum dystrybucyjny spełniający oczekiwania coraz bardziej wymagających klientów, zarówno instytucjonalnych, jak i indywidualnych. Samo utworzenie takiego punktu centralnego mogłoby być znaczącym krokiem w kierunku realizacji skutecznej polityki eksportowej w regionie. Zarządzanie międzynarodową działalnością regionalnych przedsiębiorstw rolniczych na zasadach koordynacji działań międzynarodowych będzie wynikało z efektywnego menedżmentu, relokacji przepływów materiałowych, towarowych oraz informacyjnych i marketingowych międzynarodowej działalności gospodarczej w regionie. Zadaniem Centrum jest zarządzanie, koordynowanie i organizowanie relacji podmiotów międzynarodowej aktywności na poziomie regionalnym.