Зеліско Н. Продовольча безпека як економічний пріоритет аграрної політики України Досліджено проблеми формування продовольчої безпеки. На основі вивчення й узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду визначено її суть, складові, показники та механізм забезпечення. Досліджено класифікацію груп та ієрархію показників стану продовольчої безпеки держави. Визначено вплив зростання ефективності функціонування агропродовольчої сфери на стан продовольчої безпеки держави. Досліджено алгоритм формування і реалізації політики продовольчої безпеки. Розглянуто проблему продовольчої безпеки з точки зору економічної безпеки, а також необхідність її розвитку. Визначено та охарактеризовано продовольчу безпеку через її складові. Подано оцінку стану розвитку продовольчої безпеки країни із визначенням основних проблем на макро-та мезорівнях. Наведено визначення продовольчої безпеки країни на макроекономічному та мікроекономічному рівнях. Розглянуто складові та принципи формування продовольчої безпеки. З'ясовано основні виміри продовольчої безпеки. Розглянуто національні особливості продовольчої безпеки та загрози їй. З'ясовано, що процес формування і реалізації аграрної політики продовольчої безпеки повинен розпочатися з дослідження складу харчових продуктів, де на цій основі проводиться моделювання харчових раціонів та прогнозується фізіологічна потреба населення країни в харчових продуктах. З'ясовано, що з урахуванням експортних можливостей країни за окремими групами продовольчої продукції складаються баланси продовольчих ресурсів, які використовуються для розробки стратегії формування продовольчої безпеки. Характерним пріоритетом є моніторинг за характером змін, що відбуваються, їхня кількісна та якісна оцінка з метою підготовки відповідних рекомендацій та управлінських рішень З'ясовано, що система моніторингу базується на поєднанні економічних і соціальних індикаторів з показниками, які відображають результативність діяльності органів влади з вирішення проблеми продовольчої безпеки. Здійснено аналіз якісного компонента доступу населення України до продуктів харчування та реальних фінансових можливостей громадян. На основі ретельного вивчення вартості наборів продуктів харчування, згідно з методикою визначення прожиткового мінімуму в Україні, визначено низку аспектів, які не відповідають дійсності. На основі виявлених невідповідностей та розбіжностей розглянуто напрями поліпшення доступу населення до продовольства в якісному та фінансовому вимірах. Надано низку пропозицій щодо зміцнення продовольчої безпеки в Україні. Ключові слова: продовольча безпека, економічна безпека, складові продовольчої безпеки, принципи продовольчої безпеки, особливості, продовольчої безпеки, національні особливості продовольчої безпеки.

Ðîзðîбëåíî òà îбґðóíòîâàíî òåîðåòè÷í³ òà ïðàêòè÷í³ зàñàäè ðîзâèòêó ñ³ëüñüêîгîñïîäàðñüêîї îбñëóгîâóю-÷îї êîîïåðàö³ї ÿê îäíîгî з îñíîâíèх íàïðÿì³â â³äðîäжåííÿ àгðàðíîгî ñåêòîðó íàö³îíàëüíîї åêîíîì³êè. Âèзíà÷åíî ³ òåîðåòè÷íî îбґðóíòîâàíî åêîíîì³÷íó ðîëü òà ñîö³àëüíó ì³ñ³ю ñ³ëüñüêîгîñïîäàðñüêîї êîîïå-ðàö³ї; âèñâ³òëåíî âзàєìîä³ю ð³зíèх âèä³â êîîïåðàö³ї; ðîзðîбëåíî ìåòîäîëîг³÷í³ зàñàäè ñòðàòåг³ї ðîзâèòêó êîîïåðàö³ї ÿê íàïðÿìó ñòðóêòóðíèх ïåðåòâîðåíü àгðàðíîгî ñåêòîðó íàö³îíàëüíîї åêîíîì³êè; зàïðîïîíîâàíî ìîжëèâîñò³ âèð³шåííÿ íàóêîâîї ïðîбëåìè зàбåзïå÷åííÿ åфåêòèâíîї ä³ÿëüíîñò³ êîîïåðàö³ї, ðîзâèíóòî ñòðàòåг³÷íå бà÷åííÿ фîðìóâàííÿ êîîïåðàòèâíîгî ñåêòîðó â ÀПÊ. Уñòàíîâëåíî, щî ìàñшòàбè ³ òåìïè фîðìóâàííÿ êîîïåðàòèâíîгî ñåêòîðó åêîíîì³êè зàëåжàòü â³ä ðîзâèòêó ñèñòåìè êîîïåðàòèâ³â, гîëîâíèì ÷èíîì, ñ³ëüñüêîгîñïîäàðñüêèх, ñïîжèâ÷èх, êðåäèòíèх ³ ñîö³àëüíîгî îбñëóгîâóâàííÿ. Сòðàòåг³÷íèé ðîзâèòîê êîîïåðàòèâíîгî ñåêòîðó ïîâèíåí бàзóâàòèñÿ íà íàóêîâî îбґðóíòîâàíèх ï³äхîäàх ³ бóòè ðåàë³зîâàíèì åâîëюö³éíî, êîìïëåêñíî é óзгîäжåíî з ³íшèìè ñåêòîðàìè бàгàòîóêëàäíîї åêîíîì³êè. Êлючові слова: êîîïåðàö³ÿ, êîîïåðàòèâ, êîîïåðàòèâíèé ñåêòîð, îðгàí³зàö³éíà фîðìà гîñïîäàðюâàííÿ, äîбðîâ³ëüíå îб'єäíàííÿ, àгðîïðîìèñëîâèé êîìïëåêñ.

Сиротюк Г., Янковська К., Келеберда Т. Розвиток аграрного сектору на засадах біоекономіки Висвітлено основні аспекти розвитку біоекономіки, яка сприяє сталому продовольчому забезпеченню на основі перетворення ресурсовитратної економіки на ресурсозберігаючу, що базується на біологічних відновлюваних ресурсах. Розглянуто біоекономіку як: нову аналітичну та пізнавальну концепцію; сучасний сектор економіки; стратегічну форму аналізу та програмування наукової і практичної діяльності; розробку та нове використання раніше відомих концепцій розвитку, що стосуються розвитку сільського господарства та агробізнесу. Вказано, що основою для розвитку біоекономіки виступає біотехнологія, яка є технологічною та інноваційною її складовою. Біоекономіка базується на таких біотехнологіях: «червоні біотехнології», «зелені біотехнології», «білі біотехнології», «блакитні біотехнології». Доведено, що розвиток аграрного сектору на засадах біоекономіки, особливо регіонального рівня, забезпечуватиме досягнення рівноважної взаємодії між нарощуванням валового виробництва сільськогосподарської продукції в регіоні та збереженням навколишнього природного середовища. Тоді як для країни загалом важливим є питання сталого та раціонального використання ресурсів, зайнятість населення й створення національного продукту. Перспективним напрямом розвитку аграрного сектору на засадах біоекономіки є використання біомаси сільськогосподарського виробництва на енергетичні потреби. Встановлено, що Львівська область має достатній біоекономічний потенціал для подальшого розвитку аграрного сектору, особливо у біомасі. Вказано на недостатню державну підтримку сільськогосподарських підприємств, що можуть застосовувати сучасні біотехнології. Запропоновано розглядати біоекономіку як систему суспільних відносин щодо виробництва, розподілу, обміну і споживання продукції з біологічної сировини із застосуванням біотехнологій для досягнення економічного зростання й збереження екосистем.