The present article describes a study of teachers' and parents' attitudes towards educationally underperforming students of general education school from the humanistic pedagogy and personality-oriented perspectives. The present study is an attempt to substantially define the meaning and the role of teachers' and parents' attitudes towards educationally underperforming adolescents who study in general education schools, in order to define the real position of the underperforming school student and the opportunities for improving this situation, which remains default for that student. Addressing teachers' and parents' attitudes towards educationally underperforming adolescents is valid and significant because it is obviously needed in pedagogical practice.

The algorithm of formation of a personal learning environment (PLE) and learning group environment for the organization of electronic distance learning in medical higher education institutions is offered. It was noted that the introduction of the COVID-19 quarantine raised the issue of reorganization of the learning space and accelerated the process of introducing the distance learning model. The experience gained by the authors during quarantine made it possible to form the stages of deploying the learning environment in the medical higher education institution and to define the educational space of the group as the main element of this environment. The main technological steps of creating subsystems of the educational space of the university for using cloud services MSO365 were considered using the example of Zaporizhzhia State Medical University. The conditions that allow creating a hierarchy of the learning environment were defined, namely: a project of the structure of the learning environment with the coordination of departments; registration of all participants of the learning process and creation of their accounts in Active Directory of the university; automated procedure of transferring group members to AD MSO365. The paper provides an example of a hierarchy of names, which is a reflection of the structure of university departments in terms of staffing and determines the rights of access to the usage of services that ensure the implementation of the corresponding functions. The authors found that the user account is the first integrating service that allows the user to form a personal learning environment using OneDrive, web-site MS SharePoint, MS Forms and other office applications. It was noted that the user account is the lowest level of the hierarchy of the learning environment, the usage of which provides a learning space for groups. According to the authors, it is reasonable to use MS Groups to form academic groups. Using MS Teams, a teacher gets a flexible tool to form a learning environment for various organizational forms, namely: lectures, seminars, practical classes, independent work, etc. The authors proposed rules for forming group names in MS Groups and MS Teams. They presented an algorithm for deploying the department's learning environment and proposed a suggestion of structuring the subject's learning environment using MS Teams channels for a small number of groups in the department.

У статті визначено особливості підготовки майбутніх лікарів, що впливають на формування інформаційно-освітнього навчального середовища в медичному ЗВО. Актуальним є питання розробки навчального середовища майбутніх лікарів, модель якого враховуватиме названі особливості та матиме на меті підвищення якості навчання. Проаналізовано дефініції поняття "навчальне середовище" в історичному аспекті, а саме: комп'ютерно-орієнтоване, персональне, інформаційно-освітнє, віртуальне, персоніфіковане комп'ютерно інтегроване, хмаро орієнтоване освітнє середовище дистанційного навчання закладу вищої медичної освіти. Визначено, що науковці розглядають поняття "навчальне середовище" як систему або комплекс, а також як особливий технологічний засіб, формуванням якого можна управляти. Встановлено, що поняття «навчальне середовище має ознаки системи, а саме: загальну мету, зв'язки між елементами, структуру, ієрархічність, елементи керування. Середовище створює умови існування системи, її розвитку та досягнення системних цілей. Запропоновано визначення поняття інформаційно-освітнього навчального середовища медичного ЗВО як системи, що являє собою сукупність комплексів, взаємодія яких реалізує функцію навчання в медичному ЗВО, а саме: навчання, контроль, міжпредметну інтеграцію, комунікацію, моніторинг навчальної діяльності, моделювання. Окреслено функції та запропоновано розширення структури інформаційно-освітнього середовища медичного ЗВО такими блоками: структурована база даних навчального контенту, база даних ситуаційних завдань, база даних сценаріїв навчання, база сценаріїв контролю, база онлайн-курсів, підсистема аналізу навчального контенту, блок імітаційного моделювання біологічних і фізіологічних процесів та об'єктів, електронні ресурси кафедр, електронний журнал, електронний каталог ІРБІС та репозиторій DBSpace. Запропонована структура інформаційно -освітнього середовища медичного ЗВО реалізована у Запорізькому державному медичному університеті у вигляді гібридної системи технічних ресурсів та інформаційно-програмних сервісів, які забезпечують дистанційне навчання студентів медичних ЗВО у реальному режимі часу. Подальшим напрямком розвитку є формалізація та розробка системи адаптивного навчання, яка базується на хмарних сервісах machine learning.Ключові слова: компаративістика, навчальне середовище, інформаційно-освітнє середовище, медичний заклад вищої освіти, структура середовища, система, хмарні сервіси, COVID-19, медичне інформаційно -освітнє середовище, методи навчання.

In the study, analysis of psychological and pedagogical features of medical students, who are taught based on the principles of problem-based learning, was conducted.

The paper analyzes the necessity of re-formatting of «Medical Informatics» and re-filling it with a new content