The article is devoted to the problem of compliance of special education teachers training in Ukraine with the implementation of inclusive education in accordance with international standards. It was found that despite many years of inclusive policy experience in Ukraine, inclusive practice is not implemented properly. The assumptions about gaps in the staffing of inclusive education are made. The level of professional readiness among future special education teachers for practice in inclusive educational environment is investigated and analyzed in the article. The comprehensive questionnaire developed by the authors was used as a diagnostic tool in current study. The questionnaire was designed in accordance with the content of such educational guidelines as the “Professional Development Tool for Improving the Quality of Work of Primary School Teachers” and the “Profile of Inclusive Teachers”. The main professional readiness criteria for practice in inclusive educational environment among future teachers are defined: Interactions; Family and Community; Inclusion, Diversity, and Values of Democracy; Assessment and Planning; Teaching Strategies; Learning Environment; Professional Development. The developed questionnaire is aimed to identify the level of development of different professional readiness components, such as: theoretical-cognitive and practical-active. The results showed low and medium levels of professional readiness for practice in inclusive educational environment among future special education teachers, that is insufficient to meet the social demand for training specialists to work in the new professional conditions of inclusive education.Correlation analysis revealed the leading role of the practical-active component in the system of professional training, which require increased attention to its practical component, based on both university practical training centers and pedagogical internship. The current study concludes on the necessity of transformation of professional training content for future special education teachers in accordance with international scientific achievements in the field of providing quality services to children with special educational needs.

According to the results of the analysis of scientific-methodical, special and reference literature established, insufficient number of scientific and methodological works on the development of specialized programs, applied methods, technologies of physical therapy (occupational therapy) of athletes, in particular young men aged 14-15, who specialize in martial arts after treatment of coronavirus disease, which requires further research and emphasizes the relevance (practical component) of the chosen area of research. The main purpose of the study is to develop a program of physical therapy for young people aged 14-15 who specialize in Greco-Roman wrestling after treatment of coronavirus disease. During the theoretical research the following methods were used: abstraction, questionnaire, measurement, expert evaluation, survey, comparison, observation, etc. In the process of research and analytical work developed a program of physical therapy for young people 14-15 years old, who specialize in Greco-Roman wrestling after treatment of coronavirus disease. The program developed by the members of the research group provides for the young people to go through the following stages of the research category: corrective stage (17 classes); stage of general physical training (10 classes); stage of technical-tactical and functional training (18 classes). We believe that the gradual and balanced use of physical therapy will provide: increase the individual level of physical (special physical), technical, tactical and psychological readiness of young people 14-15 years’ old who specialize in Greco-Roman wrestling (other sports) for competitive activities. Prospects for further scientific research include approbation of an experimental program of physical therapy for young people aged 14-15 who specialize in Greco-Roman wrestling after treatment of coronavirus disease.

No abstract

Стаття висвітлює питання мовленнєвого дизонтогенезу, що стосуються діагностики базових параметрів складоритмічної структури мовлення (складоритму) в дітей дошкільного віку із порушеннями рухової, сенсорної і мовленнєвої сфер. Розглянуто базове поняття «складоритм», яке трактується авторами як ритмічне чергування синтагматичних конструкцій різної структурної складності в мовленнєвому потоці, що забезпечується просодичними компонентами мовлення. Актуальною проблемою в дослідженні параметрів складоритму (рух-простір-ритм) є визначення показників й критеріїв їх оцінювання. Це дозволить з’ясувати особливості та стан складоритмічної структури мовлення для подальшого створення ефективних корекційно-розвивальних програм із застосуванням сучасних інноваційних технологій. Метою статті є обґрунтування критеріально-показникової бази дослідження складоритмічної структури мовлення у дітей дошкільного віку із ООП. Для реалізації поставленої мети було висвітлено основні засади її діагностики та здійснено обґрунтування показників базових параметрів складоритму, що спиралися на теорію рівнів побудови рухів М. Бернштейна. Було виділено чотири складові “ритморух” – рівень А (тонус), В (ритм); “ритмопростір” – рівень А, В, С (простір); “ритмовимова” – рівень А, В, С, D (номінант); “складоритм” – рівень А, В, С, D, E (розгорнуте мовлення). Відповідно до визначених показників авторами статті розроблені критерії оцінювання дисбалансу зазначених базових параметрів, що можуть оцінюватися відповідно до вікових особливостей. Запропонований підхід до діагностики та оцінювання стану сформованості складоритму в дітей дошкільного віку з ООП є інноваційним, адже ґрунтується на розумінні онтогенетичних закономірностей оволодіння параметрами складоритмічної структури мовлення та дає можливість у короткий термін визначити рівні їх сформованості. Перспективними напрямами реалізації окресленого дослідження є створення технології формування параметрів складоритмічної структури мовлення у дітей дошкільного віку з ООП для реалізації подальшого алгоритму мовленнєвої компенсації. Ключові слова: складоритмічна структура мовлення, синтагматичні конструкції, рухова організація мовлення, ритм мовлення, просторова організація мовлення, діти з комплексними порушеннями, порушення мовлення.

The speech activity formation is a pretty complex multifaceted long-term process, particularly, formation of speech activity in children with autistic disorders. According to the research objectives, we have designed corrective-developmental methods of formation of speech activity in pre-school children with autistic disorders. Working on the corrective-developmental methods, we have considered the research results, program requirements to the speech development of elder pre-schoolers, level of speech capabilities of every child, law regularities of the speech function development in ontogenesis and scientific-methodical principles and aspects of the speech development correction for children with speech disorders. As per the principles that we have substantiated, the research-diagnostic, correction-activity and function-speech stages of our methods show their outer and inner bounds. Moreover, the identified stages of the corrective-developmental methods are closely interrelated and characterised with their combination as a continuous pedagogical process; and the knowledge, skills and habits obtained by elder pre-schoolers with autistic disorders are considered as an integral system. We have included initiative as capability to speak in a monologue, motivation as capability to speak in a dialogue, content-richness as saturation of the active oral speech with language units clear to a child with autistic disorders (words, word combinations, phrases, sentences) as well as sound imitations, sound complexes and vocalisation to the main components of speech activity. Thus, after entrenching our methods we have processed and generalised the results of identifying levels of formed speech activity as capability to speak in a monologue and dialogue and use of particular language units according to the quantitative indices.