No abstract

<p style="text-align: justify;">The purpose of the study is to explore the ways of involving university stakeholders specifically in updating educational services. It combined exploratory and observational research methods which relied on qualitative or quantitative data gathered through the researcher-designed and validated tools which were the empirical and methodological contributions to the previous research. The five most frequent choices that might encourage the stakeholders to donate or invest in an educational institution were as follows: a portfolio of the use of donations, investments, or grants, having a stake in the educational services of more than 7%, having access to budgeting and cost reporting, having a share in the institutions’ profit and being one of the decision-makers. The factors that discouraged investors from investing in education were as follows: distrust of the activity of the educational institutions in terms of addressing the stakeholders’ needs or interests, lack of engagement or cooperation, institutional and government-imposed barriers between them and the institutions, uncertainty concerning the efficiency of the institutions and inefficient use of the resources by the institutions. The initiative was complimentarily perceived by stakeholders in terms of collaboration and investment opportunities. It was also found beneficial by the sampled students.</p>

The article is dedicated to the determination of what are the general (European) and local (Ukrainian) trends in teachers’ education. The formulation of the goal is determined by the need to find out how the challenges faced by Ukrainian universities in the conditions of the war and post-pandemic affect the development trends of European pedagogical education as a whole. The object of study was trends of pedagogical education in Ukraine and Europe. The authors analyzed processes of adaptation of university pedagogical education to functioning Ukraine – in conditions of war and post-pandemic, and in Europe – in conditions of massive integration of the Ukrainian university community, both students and teachers, in European institutions of higher pedagogical education. The comparative analysis demonstrated, that educational programs, lists of educational literature, including those with the possibility of using electronic textbooks, manuals, and educational applications, need to be further updated in Ukrainian Universities. The investigation proved out, that continuality needs the implementation and support for the development of an effective system of digital transformation in Ukrainian universities in the following directions: the digital educational environment is accessible and modern; development of digital competencies of participants in the educational process; the content of ICT education meets modern requirements ect.

This article is devoted to problems of professional preparedness of future specialists in the aviation industry completing higher education. This study uses criteria of systemic modeling of the educational process -didactic invariant elements of learning activities.Keywords: systemic modeling, competence approach, didactic invariants, readiness for professional activities.The increase in the flow of data in the informational and educational environment, and the socioeconomic and political transformations at the present stage of development of the country, and the introduction of the competency-credit approach in higher education institutions (HEIs) have contributed to the formulation of fundamentally new challenges in the educational system as a whole, considering it as a coherent unity of teaching, education and personal development. These challenges are the results of general culture and education; they are products of the formation of the image of the outside world in the inner world of the individual affecting his or her professional subjectivity. These challenges directly affect the system of higher education, because it plays a leading role in the formation of scientific and intellectual potential of the country.The changing paradigm in the system of higher education in Ukraine, according to the European Commission project "Setting educational structures in Europe," determined the transition away from a process approach in the organization of training, and contributed to the formation of a new approach to effective educational results which are taken as a foundation of preparation. The essence of this effective approach is that educational outcomes of preparation must be formed in terms of competencies, which the student acquires during the educational process. These competencies are based on the qualifications (competencies) that employers seek in the education graduates.In addition, the introduction of this efficient approach in Ukrainian professional education contributed to the definition of the strategic goal of higher professional education according to the priority of social and economic vectors which are determined by the state regulatory documents. Its main idea is to provide the country with specialists adapted to variable labor market conditions and capable of carrying out multi-tasks sufficiently, absolutely and responsibly, ready for a continuous growth profile, social and professional mobility. According to this point of view, it becomes important not only the amount of productive knowledge obtained from the changeable, information-contradictory environment surrounding the educational system important, but also the ability of the subjects of the educational process to use this knowledge to make decisions actively and optimally. This enables the future specialist to navigate effectively in today's dynamic and information space.Thus the purpose of education and its result become the system established factors according to which the social and psychological components of educational ac...

Стаття присвячена визначенню загальних тенденцій у педагогічній освіті, що можна відмітити в українських університетах. Формулювання мети зумовлене необхідністю з’ясувати виклики, з якими стикаються українські університети в умовах війни та постпандемії. Об’єктом дослідження стали тенденції розвитку педагогічної освіти в Україні. Автори проаналізували процеси адаптації університетської педагогічної освіти до функціонування в умовах нових соціальних викликів (в Україні – в умовах війни та постпандемії). Розуміння поняття «тенденції розвитку педагогічної освіти» авторами сформульовано як складний процес незворотних змін, що відбуваються в системі професійної підготовки фахівців педагогічних професій, які характеризуються кількісними та якісними показниками та приводять до трансформацій у структурі із прогресивними або регресивними рисами. Аналіз показав, що навчальні програми, переліки навчальної літератури, зокрема і з можливістю використання електронних підручників, посібників, навчальних додатків, потребують подальшого оновлення в університетах України. Надалі буде реалізовано індивідуальний підхід в освітньому процесі, його персоналізацію та розвиток пізнавальної діяльності тих, хто здобуває педагогічну освіту, зокрема і для учнів з особливими освітніми потребами. Дослідження довело, що безперервність потребує впровадження та підтримки для розвитку ефективної системи цифрової трансформації в університетах України за такими напрямами, як: доступне та сучасне цифрове освітнє середовище; розвиток цифрових компетентностей учасників освітнього процесу; зміст ІКТ-освіти відповідає сучасним вимогам; послуги та процеси у сфері освіти є прозорими, зручними й ефективними; упровадження електронного документообігу. В умовах ведення інформаційної гібридної війни актуальним залишається забезпечення умов для доступу учасників освітнього процесу до безпечного користування інтернетом, формування навичок безпечної поведінки в інтернеті, забезпечення комп’ютерів ліцензованим програми, технічні засоби й інші засоби контролю, які обмежують доступ до сайтів із небажаним контентом для дітей і дорослих. Автори встановили, що керівники закладів вищої освіти фактично взяли на себе відповідальність за ухвалення управлінських рішень у нових умовах навчального процесу (навчання та роботи) вишів України, адаптацію нормативних документів і рекомендацій центральних органів виконавчої влади у сфері освіти. Рекомендовано використовувати зовнішні (зокрема, плановий/позаплановий інституційний аудит) і внутрішні (проведення процедури самооцінювання освітнього й управлінського процесів, розроблення внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладах освіти) інструменти для розвитку системи якості освіти, адаптації їх до умов провадження освітньої й управлінської діяльності в умовах воєнного стану та повоєнного періоду. Зазначені тенденції також пов’язані з тим, що за останнє десятиліття в українському науковому співтоваристві не лише активізувалося впровадження порівняльно-педагогічних досліджень, а й вибудувалась траєкторія міжнародної співпраці та кооперації, індустрія розробки наукових проєктів, розвивається пошук партнерів, що позитивно впливає на загальну якість вищої педагогічної освіти в Україні.