The relevance of the topic is determined by the importance of innovative development for business entities under conditions of turbulent changes in the environment. The purpose of the article is to identify the preconditions and content of transforming the paradigm of entrepreneurial activity innovative development due to the spread of COVID-19. The historical evolution of innovative theories and concepts was analyzed, which allowed systematizing the achievements. It was determined that modern methodological bases of the problem are formed on the basis of educational concepts and the general theory of innovation. The characteristic of the “innovation” definition was supplemented by a fifth advantage, which is the ability to identify commercially successful innovations, as well as identify shortcomings of each of the definitions. The set of applications and tools of enterprises’ innovation groups has been improved by partial specification and supplement. The contribution of other authors to the theory of innovation and transforming the paradigm of entrepreneurial activity innovative development was determined and systematized. Materials of the article may be relevant for use by managers of enterprises, government officials, researchers, graduate students and doctoral students.

Резюме. Досліджено когнітивні упередження та їх вплив на поведінкові моделі суб'єктів ринку праці. Встановлено, що основними причинами, що зумовлюють вибір помилкових поведінкових моделей суб'єктами ринку праці, є, по-перше, недостатність у суб'єктів необхідної інформації для здійснення раціонального вибору та відсутність обліку обмежень інформації іншими контрагентами; по-друге, наявність зовнішніх чинників, що обмежують дії суб'єкта ринку праці; по-третє, особливості фізичного та психологічного стану суб'єкта, а також обмеженість ресурсів при прийнятті рішень. У даному дослідженні когнітивні упередження суб'єктів ринку праці визначено, як систематичні патерни відхилення від норми або раціональності в судженні, які виникають на основі дисфункціональних переконань, впроваджених у когнітивні схеми. Запропоновано критерії систематизації когнітивних упереджень, що впливають на поведінкові моделі. Було виявлено, що когнітивні упередження впливають на моделі поведінки суб'єктів ринку праці в ситуації вибору. Психологічні ефекти, що обмежують раціональну поведінку суб'єктів, співвіднесені з такими категоріями, як зовнішній вплив, власний досвід, ризик, раціональність, інформація, час, для більш точного опису поведінки суб'єктів ринку праці, які роблять вибір у ситуації з обмеженими ресурсами. Зроблено висновок, що в реальній ситуації суб'єкти ринку праці не завжди діють, виходячи з принципу максимізації корисності, оскільки при прийняті рішення вони схильні до систематичних помилок. Спроба уникнути ризику призводить до зниження доходу, неправильне трактування інформації або пошук додаткової інформації збільшує витрати суб'єктів ринку праці на прийняття рішення. Доведено, що при прийнятті рішень у ході ринкової взаємодії необхідно враховувати, що досліджені когнітивні упередження призводять до зниження ефективності дій суб'єктів. Зміни, що відбуваються в сучасній економіці, вимагають вивчення, обліку та врахування когнітивних особливостей суб'єктів ринку праці при прийнятті ними рішень. Ключові слова: когнітивні упередження, поведінкові моделі, суб'єкти ринку праці.

У статті досліджується сучасна проблема тіньової зайнятості в контексті структурних трансформацій ринку праці. В ході дослідження встановлено основні прояви, причини виникнення (економічні, інституційні, фінансові та соціальні) та наслідки поширення тіньової зайнятості на державному рівні, на рівні підприємства та індивіда. Проаналізовано стан та динаміку поширення тіньової зайнятості в Україні. Виявлено взаємозв'язок між структурними трансформаціями, що відбуваються на ринку праці, та тіньовою зайнятістю. Запропоновані основні напрями скорочення масштабів тіньової зайнятості (формування політики стабілізації економіки, забезпечення конкурентоспроможності економіки та можливостей для інноваційного розвитку, формування та розвиток інноваційної інфраструктури, формування конкурентоспроможності особистості та здатності до самореалізації, оновлення інструментів і методів скорочення масштабів тіньової зайнятості). Ключові слова: тіньова зайнятість; ринок праці; структурні трансформації; скорочення масштабів тіньової зайнятості; інноваційний розвиток; підвищення конкурентоспроможності; оновлення інструментів і методів державної політики.

No abstract

У статті досліджено фактори впливу на поведінкові моделі роботодавців в умовах формування сприятливого середовища для ведення бізнесу. За результатами експертного дослідження, проведеного у Вінницькій області, встановлено, що значний вплив на поведінкові моделі роботодавців в контексті формування сприятливих умов та потенційних загроз для ведення бізнесу мають наступні фактори: обрання регіону для ведення бізнесу; наявність в регіоні сприятливих умов для ведення бізнесу; можливі загрози для ведення бізнесу; наявність в регіоні персоналу з необхідним рівнем кваліфікації; якість підготовки персоналу та можливості отримання фахових послуг; наявність або відсутність у персоналу певних компетенцій, необхідних для якісного виконання робіт; можливості до кооперації та партнерства серед підприємств регіону; наявність інноваційного потенціалу місцевого бізнесу.Ключові слова: поведінкові моделі, роботодавці, фактори впливу, формування сприятливого середовища, сприятливі умови та потенційні загрози, ведення бізнесу.