Вступ. На сьогодні сфера фізичної культури все більшою мірою стає потребою всього українського суспільства. У такому разі йдеться про задоволен-ня потреб суспільства в основному його багатстві -здоров'ї людей. Такі цілі мають стратегічний характер і потребують нових принципових підходів до системи управління, зокрема на національному рівні. Пере-дусім це стосується розробки двох основних видів, або компонентів на макрорівні. Ці компоненти мають суттєву відмінність у своїх цільових установках -фіз-культурно-оздоровча діяльність і спорт вищих досяг-нень. Причому, якщо спорт вищих досягнень перебу-ває під опікою держави, то масова фізична культура, непрофесійна фізкультурно-оздоровча освіта студен-тів «пасуть задніх».Разом з тим, розглядаючи проблему фізично-го вдосконалення студентів, їхнє не лише фізичне, а й духовне здоров'я, ми створюємо передумови для посилення значущості фізичної культури у про-цесі формування духовних і моральних цінностей людського суспільства шляхом включення у процес здоров'язбережувального навчання нових потужних факторів свідомої гармонізації індивідуального роз-витку людини на основі уніфікації, виокремлення най-необхідніших знань про закони цього розвитку [1; 2].Критично оцінюючи реалії сьогодення, доводить-ся констатувати, що процес системних суспільних перетворень породив глибоку кризу багатьох сторін життя нашого суспільства, у тому числі й сферу фі-зичного і духовного здоров'я людини. Сьогодні дедалі більше простежується тривожна тенденція фізичної і духовної деградації населення України. Це чітко вид-но на прикладі молодого покоління, якому доведеться взяти на себе в недалекому майбутньому всі труднощі суспільної та виробничої діяльності. Велику тривогу викликає погіршення стану здоров'я молодого по-коління: наявність хронічної патології, спадкових за-хворювань, слабкий захист імунної системи тощо.Якщо професійна освіта вимагає від нас підви-щення свого фахового рівня з метою кар'єрного рос-ту, підвищення заробітної плати, то непрофесійна фіз-культурно-оздоровча освіта визначає, наскільки ми зможемо зберегти власне здоров'я. «Включеність» студентів у здоров'язбережувальний процес є важли-вим і необхідним явищем, причому йдеться про їхню свідому участь у цьому процесі, адже наш організм починає сповіщати нас про негаразди вже тоді, коли відбуваються доволі суттєві порушення, виникають хвороби [3; 5].Наведені факти потребують негайного розроблен-ня нових методів і технологій здоров'язбережувального навчання, адже рухова активність студентської молоді є тим фактором, що позитивно впливає на всі систе-ми життєзабезпечення організму і є найбільш ефек-тивним засобом профілактики захворювань.Видатні вчені сучасності, зокрема: Д. Давиденко, О. Дубогай, Л. Апанасенко та інші проводили свої до-слідження, розглядаючи механізми формування сві-домого ставлення людини до життєдіяльності через генетичне дослідження взаємозв'язків між діяльністю людини і її свідомістю.Питання загальної теорії людської діяльності висвітлено в наукових працях І. Павлова, І. Сєчено-ва, Г. Костюка; розв'язанню пробл...