Наука та освіта Science and education У статті представлено результати дослідження загальних передумов і факторів існування інтеграційних процесів у соціально-культурному середовищі, зокрема між наявними су б'єктами науково-технічної та освітянської діяльності. Головну увагу приділено аналізу взаємодії історичних, соціально-політичних та соціально-економічних процесів, етапів трансформації країн та іншим взаємопов'язаним умовам, які сприяють появі інтеграційних процесів у сфері науково-освітньої діяльності. Джерелом інформації є наукознавчі дослідження про стан національних академій наук європейських країн та інтеграційних процесів у цих країнах, дослідження трансформаційних процесів академічної науки в Україні та ін. У межах аналізу показано, що за наявності в країні академічного і освітянського секторів науки умови для існування інтеграційних процесів між ними відрізняються і залежать, зокрема, від форми державного ладу та типу економіки. Так, за домінування в країні компонентів традиційної форми економіки передумови і мотивація до інтеграції суб'єктів науково-освітньої діяльності є мінімальними або відсутніми, в ринковій економіці вони залежать від ринкової кон'юнктури та попиту на результати діяльності, в командно-адміністративній-повністю мотивуються і контролюються державою, у змішаній-залежать від підтримки держави, рівня розвитку та креативності суб'єктів науково-освітянської діяльності, а в перехідній-визначаються глибиною системних трансформацій і кризових факторів, станом науково-технічного потенціалу, рівнем ефективності політики реформування економіки і науково-технологічної сфери. Особливу увагу приділено такому фактору як наявність чи відсутність у країні фундаментальних політичних, соціально-економічних трансформацій, адже країни, які пройшли в минулому через етапи змін державного ладу (політичної системи, устрою, форми економіки), і країни, які уникли таких переходів, перебувають у різних станах, формують різні умови та мотиви для інтеграційних процесів. Розглянуто вплив на

У статті представлено результати аналізу процесу становлення системних теорій на предмет створення і функціонування на сучасному етапі формальної теорії управління науково-технологічною сферою. По казано зв'язки між теоретичними розробками в галузі управління наукою та уявленнями про системну природу самих наукових напрямів, а також історичні складності ефективного використання таких розробок у розбудові системи управління вітчизняною науково-техно ло гічною сферою. На основі представлених висновків про відсутність формальної теорії управління науково-технологічною сферою окреслено напрями подальших досліджень. К л ю ч о в і с л о в а:науково-технологічна сфера, теорія управління наукою, загальна історія теорії систем, системність, системний підхід, науково-техно логічна політика. УДК 05.1: 05.94: 330.1 о.а. МеХ, доктор економічних наук, професор, завідувач відділу, ДУ «інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. г.М.

У статті подано результати аналізу процесу становлення та трансформування академічної науки в Україні протягом минулого століття під тиском кількох кардинальних змін у системі відносин суспільнополітичних інститутів. Показано тісний зв'язок між визначальними політичними і соціально-економічними трансформаціями та ключовими змінами в академічній сфері, зокрема у системі її управління, ієрархічній структурі, ресурсному забезпеченні, світогляді та моральнопсихологічному стані вчених. Окреслено суттєві трансформації, які змінювали обличчя науки в Україні впродовж 1918-1991 років і вплинули на її переформатування у нову історичну епоху. Представлено головні наслідки таких внутрішньосистемних наукових трансформацій, які у вигляді проблем, складних для вирішення як у технічному, так і у психологічному аспекті, склали основоположний вплив на формування наукової системи України після 1991 року.

Кількісні та якісні аспекти зв'язку науково-освітніх установ (НОУ) України з реальним сектором економіки на сьогодні не є пріоритетом у переліку проблем, пов'язаних із сучасним станом і перспективами вітчизняного науково-технологічного та науково-освітнього потенціалу. Це обумовлює важливість аналізу участі вітчизняних та іноземних суб'єктів науково-освітньої діяльності у науково-технологічних та інноваційних процесах, формування їх зв'язків із іншими секторами економіки, для виокремлення показників, які відображають ключові проблеми вітчизняних суб'єктів науково-освітньої діяльності та мають враховуватися в процесі удосконалення державної науково-освітньої політики.Головну увагу приділено показникам світових рейтингів дослідницьких університетів і річних фінансових звітів іноземних і вітчизняних НОУ, які відображають зв'язки НОУ з галузями економіки. Джерелом інформації є методики оцінювання і складання рейтингів найбільших дослідницьких університетів («Academic Ranking of World Universities», «QS World University Rankings» та «Times Higher Education»), а також річні наукові і фінансові звіти вітчизняних та іноземних університетів.

Державна установа «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. г.м. Доброва НАН України»,