Постановка проблеми. Прогрес у розвитку науки постійно був пов'язаний із залученням молодих особистостей, які, спираючись на досвід попередників і своїх колег, знаходили нові рішення наявних проблем або визначали нові проблеми і вказували на шляхи їх вирішення. В результаті такої постійної діяльності відбуваються відкриття, роб-Розглянуто діяльність Глобальної молодої академії, а також академічних організацій молодих учених (молодих академій) в окремих країнах світу та двох європейських академій. Мета молодих академійстворення можливостей для реалізації потенціалу наукової молоді та її залучення до вирішення суспільно-важливих завдань як глобального, так і регіонального значення. Наведено дані щодо молодих академій: розподіл молодих академій та їх аналогів за країнами різних регіонів світу, назва організації, рік утворення, кількість членів, кількість жінок, основні характеристики. Виділено визначальні риси молодих академій -наявність чіткого статуту, членство на підставі міжнародного рівня досліджень і соціально значущої діяльності, постійна ротація персонального та керівного складу, участь у міжнародній науково-технічній співпраці та у вирішенні питань наукової політики і освіти, взаємодія з національними науковими інституціями, включаючи академії наук, органи влади та громадські організації. Ключові слова:молоді академії, Глобальна молода академія, молоді вчені, академія наук, рада молодих учених.

Проведено наукометричне дослідження законодавства України за 1991-2016 роки в контексті формування та реалізації державної науково-технологічної політики. Для отримання результатів дослідження використовувалися такі наукометричні методи як сленговий (класичний) та тематичної концентрації (лінгвостатистичний), а також метод кореляційного аналізу. Виявлені закономірності розподілу сленгових термінів у текстах актів законодавства дозволяють класифікувати такі акти за узагальненою чи прикладною спрямованістю наукознавчого контексту. Обґрунтовано поняття «наукоємність законодавства», а також обчислено показники наукоємності законодавства України протягом 1991-2016 років, у тому числі за видами актів законодавства. Показано можливість використання по казників наукоємності законодавства для розв'язання наукової проблеми узгодженості між прийняттям підзаконних актів і змінами законодавчих актів. Економічне підґрунтя індексу наукоємності законодавства підтверджено через встановлення його статистичного взаємозв'язку із динамікою економічних показників наукоємностіваловими внутрішніми витратами на науково-технологічну діяльність, бюджетними видатками на науково-технологічну діяльність, а також питомою вагою валових внутрішніх витрат на науковотехнологічну діяльність у ВВП. Отримані наукові результати підтвердили можливість використання наукометричних методів дослідження законодавства як частини наукознавчої методології.

Изложен новый вариант написания истории фундаментальной науки через историю ее ключевых (прорывных) идей, теорий и открытийнаучных инноваций -в рамках определенной периодизации, дополненная историей ряда также важных топ-фактов, также важных для этой науки в целом и ее отдельных направлений.

I.О. БУЛКІН, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник, завідувач лабораторією, ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.

Наука та освіта Science and education У статті представлено результати дослідження загальних передумов і факторів існування інтеграційних процесів у соціально-культурному середовищі, зокрема між наявними су б'єктами науково-технічної та освітянської діяльності. Головну увагу приділено аналізу взаємодії історичних, соціально-політичних та соціально-економічних процесів, етапів трансформації країн та іншим взаємопов'язаним умовам, які сприяють появі інтеграційних процесів у сфері науково-освітньої діяльності. Джерелом інформації є наукознавчі дослідження про стан національних академій наук європейських країн та інтеграційних процесів у цих країнах, дослідження трансформаційних процесів академічної науки в Україні та ін. У межах аналізу показано, що за наявності в країні академічного і освітянського секторів науки умови для існування інтеграційних процесів між ними відрізняються і залежать, зокрема, від форми державного ладу та типу економіки. Так, за домінування в країні компонентів традиційної форми економіки передумови і мотивація до інтеграції суб'єктів науково-освітньої діяльності є мінімальними або відсутніми, в ринковій економіці вони залежать від ринкової кон'юнктури та попиту на результати діяльності, в командно-адміністративній-повністю мотивуються і контролюються державою, у змішаній-залежать від підтримки держави, рівня розвитку та креативності суб'єктів науково-освітянської діяльності, а в перехідній-визначаються глибиною системних трансформацій і кризових факторів, станом науково-технічного потенціалу, рівнем ефективності політики реформування економіки і науково-технологічної сфери. Особливу увагу приділено такому фактору як наявність чи відсутність у країні фундаментальних політичних, соціально-економічних трансформацій, адже країни, які пройшли в минулому через етапи змін державного ладу (політичної системи, устрою, форми економіки), і країни, які уникли таких переходів, перебувають у різних станах, формують різні умови та мотиви для інтеграційних процесів. Розглянуто вплив на