Постановка проблеми. Прогрес у розвитку науки постійно був пов'язаний із залученням молодих особистостей, які, спираючись на досвід попередників і своїх колег, знаходили нові рішення наявних проблем або визначали нові проблеми і вказували на шляхи їх вирішення. В результаті такої постійної діяльності відбуваються відкриття, роб-Розглянуто діяльність Глобальної молодої академії, а також академічних організацій молодих учених (молодих академій) в окремих країнах світу та двох європейських академій. Мета молодих академійстворення можливостей для реалізації потенціалу наукової молоді та її залучення до вирішення суспільно-важливих завдань як глобального, так і регіонального значення. Наведено дані щодо молодих академій: розподіл молодих академій та їх аналогів за країнами різних регіонів світу, назва організації, рік утворення, кількість членів, кількість жінок, основні характеристики. Виділено визначальні риси молодих академій -наявність чіткого статуту, членство на підставі міжнародного рівня досліджень і соціально значущої діяльності, постійна ротація персонального та керівного складу, участь у міжнародній науково-технічній співпраці та у вирішенні питань наукової політики і освіти, взаємодія з національними науковими інституціями, включаючи академії наук, органи влади та громадські організації. Ключові слова:молоді академії, Глобальна молода академія, молоді вчені, академія наук, рада молодих учених.

No abstract

No abstract

У статті наведено огляд політики Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) щодо освіти, науково-технічної та інноваційної (НТІ) сфери, значимість яких зростає в сучасних умовах глобалізації й посилення взаємозалежності країн світу. Розглянуто ключові проекти ОЕСР у НТІ сфері, найбільш актуальні ініціативи ОЕСР з удосконалення роботи в цьому напрямку, дослідження ОЕСР у рамках проекту «Відкрита наука», а також концепцій «зелене зростання» та «трикутник знань». Висвітлено роль ОЕСР у галузі економічного аналізу, в розробленні методології та стандартів обчислення індикаторів науки і технологій, а також науково-технічної та інноваційної політики країн-членів. Проаналізовано форми, напрямки та шляхи поглиблення співробітництва України та ОЕСР. Ключові слова:Організація економічного співробітництва і розвитку, науково-технологічна та інноваційна сфера, дослідження і розробки, «трикутник знань», вищі навчальні заклади, освіта.

No abstract