Проведено аналіз динаміки патологічних процесів у лісових насадженнях Харківської області за базами даних УкрНДІЛГА щодо лісових насаджень, в яких зареєстровані патологічні процеси, за період 1992–2012 рр. Відзначено поступове нерівномірне збільшення площ соснових і дубових насаджень, що всихають. Станом на 2009 р. поширення патологічних процесів набуло дуже сильного ступеня (11,7 % від вкритої лісом площі). На основі кореляційного аналізу відзначено зростання масштабів патологічних процесів у соснових насадженнях за зниження сонячної активності (числа Вольфа). Зроблено прогноз щодо можливого зменшення масштабів всихання у 2023–2024 рр.

У сосновому насадженні V класу віку обстежено стійкі та уражені кореневою губкою дерева в осередку всихання та неуражені – за його межами (контроль). Вивчали схожість та енергію проростання насіння, зібраного з цих дерев, ефективність його передпосівної обробки Н2О2 і КMnO4 та вимірювали біометричні показники проростків, вирощених у різних ґрунтових умовах. Насіння стійких дерев відзначається вищим класом якості, кращою енергією проростання та схожістю, ніж уражених, проте поступається їм за інтенсивністю росту проростків на початку онтогенезу. Відмінностей щодо впливів різних засобів дезінфекції та ґрунтових умов не виявлено. Різниця між середніми розмірами проростків стійких і уражених дерев, вирощених у стерильних умовах, становить 2–5 %. Частки довжини коріння та охвоєної частини проростків, вирощених із насіння стійких дерев, є більшими, ніж вирощених з насіння уражених (на 6 і 2 % відповідно). Переваги якісних показників репродуктивного матеріалу дерев із підвищеною резистентністю підтверджують необхідність використання таких дерев для створення лісонасінної бази з метою залісення площ, на якиъ можлива поява осередків хвороби.

Висвітлено результати дослідження дворічних сіянців сосни звичайної, вирощених у теплиці ДП «Харківська ЛНДС» із насіння дерев І і ІІІ категорій санітарного стану («умовно стійкі» і «хворі» відповідно) з осередків усихання насаджень, уражених кореневою губкою. Виміряно параметри сіянців (довжину, діаметр кореневої шийки, довжину та масу кореневої системи) та хвої (довжину, масу). Суттєве переважання «умовно стійких» дерев над «хворими» виявлено за середньою довжиною сіянців (15 %), часткою їхньої підземної частини (8 %) та масою кореневої системи (15 %). За діаметром кореневої шийки суттєвих відмінностей між сіянцями різних категорій не виявлено (3–6 %). Дворічні сіянці потомств «умовно стійких» дерев поступаються потомству «хворих» за довжиною та масою хвої (на 17 та 23 % відповідно). Потужна коренева система надає можливість сіянцям краще адаптуватися до умов навколишнього середовища та впливу несприятливих чинників.

Протягом 1994–2018 рр. основним чинником всихання соснових лісів Волинського ОУЛМГ були збудники хвороб із переважанням кореневої губки. Протягом 2000–2009 рр. патологічні процеси в соснових насадженнях охоплювали площу 4,7–5,5 тис. га. Станом на 2018 р. площі соснових насаджень, що всихають, різко збільшилися майже до 34 тис. га у зв’язку з масовим розмноженням верхівкового короїда (Ips acuminatus Gyll.). Сприятливими факторами для поширення верхівкового короїда, окрім кореневої губки, були вітровали, буреломи, сніголами (2009 р. – 0,8 тис. га) та пожежі (2000 р. – 1,5 тис. га). Найбільші площі охоплені патологічними процесами в штучно створених насадженнях VI та VIІ класів віку – 64 % від загальної площі всіх соснових насаджень, які всихають, тоді як частка насаджень такого віку у лісовому фонді становить 41 %. Одержані дані свідчать про необхідність зниження віку стиглості до 51–70 років із урахуванням стану насаджень. Частка соснових насаджень, сприйнятливих до патологічних процесів, становить близько 48 % площі всіх сосняків Волинського ОУЛМГ. Переважно це – соснові насадження І–VI класів віку, з яких 70–90 % – штучно створені чисті або близькі до них (8 і 9 одиниць сосни) насадження. Ключові слова: патологічні процеси, соснові деревостани, усихання, коренева губка, верхівковий короїд.

Гранулометричний склад дерново-підзолистого ґрунту, вміст вологи на різній глибині в осередках всихання та в здоровій частині соснового насадження VІ класу віку, ураженого кореневою губкою, вивчали шляхом закладання свердловин до глибини 1.5 м. Результати аналізів свідчать, що чим більший вміст фізичної глини у верхніх 10–30 см ґрунту, тим гірший стан насадження і, навпаки, за збільшення частки фізичної глини в ґрунтових шарах на глибині 110–130 см він покращується. У шарах ґрунту на глибині 130–150 см за збільшення частки фізичного піску зростають дренаж і втрата вологи, а стан насадження погіршується. За збільшення частки фізичної глини в цих шарах волога затримується, що позитивно впливає на стан насадження. Безпосереднє потрапляння опадів на поверхню ґрунту через прогалини осередків усихання залежно від їхньої площі може збільшити водний баланс насадження на 5–25 мм. Враховуючи загальне зменшення приросту дерев в осередках всихання і частково в міжосередковому просторі в зв’язку з хронічним впливом патологічного процесу, додаткове надходження вологи через прогалини осередків всихання реалізуються в прирості частини насадження зі збереженою структурою.