Мета дослідження -вивчити вплив корекції лактазної недостатності на стан здоров'я дітей грудного віку з проявами алергії на продукти харчування.Матеріали та методи. Обстежено 35 дітей віком від 2 до 14 місяців з харчовою алергією. В дослідження були включені пацієнти з передбачуваною лактазною недостатністю за результатами попереднього визначення рН калу (значення нижче 5,5). Дітям проведено загальноклінічне обстеження, копрологічне дослідження випорожнень з визначенням pH калу, посів калу на дисбактеріоз у динаміці.Результати дослідження та їх обговорення. В усіх дітей відмічались ті чи інші прояви харчової алергії. Діти перебу-вали на природному -16 (45,7 %), частково грудному -14 (40 %) і штучному -5 (14,3 %) вигодовуванні. При дослідженні мікробного пейзажу кишечника у більшості дітей загальна кількість кишкової палички залишалась у межах норми, зменшення кількості біфідо-і лактобактерій спостерігалось, відповідно, у 25,7 та 60,0 % пацієнтів. У абсолютної більшості обстежу-ваних висівалася умовно-патогенна мікрофлора. Після обстеження всім дітям було призначено лікування, яке включало гіпоалергенну дієту для матері-годувальниці та/або дитини, замісну ферментну терапію препаратом лактази «Мамалак». Форма випуску -краплі, які містять в 1 мл розчину 3000 ALU лактази. Препарат призначався з розрахунку 750 ALU лакта-зи (5 крапель) на 100 мл грудного молока або молочної суміші перед кожним годуванням терміном 60 днів. Через 30 діб клінічне покращення перебігу шкірного і гастроінтестинального синдромів відмічено у кожної третьої дитини (11-31,4 %), у частини дітей (близько 25 %) спостерігалися позитивні зміни у складі мікрофлори кишечника. До кінця терміну спостере-ження кількість дітей з позитивними клінічними результатами збільшилась до 29 (82,9 %).Висновки. У дітей грудного віку з проявами алергії на харчові продукти можливе формування лактазної недостатності. Додавання препарату лактази до комплексної терапії, рекомендованої при алергічних захворюваннях, сприяло покращенню стану здоров'я дітей у абсолютній більшості випадків.Ключові слова: харчова алергія; гастроінтестинальний синдром; лактазна недостатність; препарат лактази. КОРРЕКЦИя ЛАКТАЗнОЙ нЕДОСТАТОЧнОСТИ У ДЕТЕЙ ГРУДнОГО ВОЗРАСТА С ПРОяВЛЕнИяМИ АЛЛЕРГИИ нА ПРОДУКТЫ ПИТАнИяЦель исследования -изучить влияние коррекции лактазной недостаточности на состояние здоровья детей грудного возраста с проявлениями аллергии на продукты питания.Материалы и методы. Проведено обследование 35 детей в возрасте от 2 до 14 месяцев с пищевой аллергией. В ис-следование были включены пациенты с предполагаемой лактазной недостаточностью по результатам предварительного определения рН кала (значение ниже 5,5). Детям проведено общеклиническое обследование, копрологическое исследо-вание испражнений с определением рН кала, посев кала на дисбактериоз в динамике.Результаты исследования и их обсуждение. У большинства обследованных детей были выявлены кожный и гастро-интестинальный синдромы. Дети находились на естественном, частично грудном и искусственном вскармливании. Наблю-дались на...

<p>РЕЗЮМЕ. Мета дослідження – вивчення адаптаційних можливостей школярів молодших класів міста Києва з підтвердженим йододефіцитом (ЙД). Проведено обстеження 50 дітей віком 6–12 років, яке передбачало визначення йодурії у разових порціях сечі з подальшим розрахунком медіани; фізичної витривалості дітей з визначенням індексу Руф’є; оцінку рівня функціонування системи кровообігу та її адаптаційного потенціалу з розрахунком Індексу функціональних змін (ІФЗ). Йодна недостатність виявлена у 86 % обстежених, переважно легкого ступеня. 16 дітей (32 %) мали індекс Руф’є нижче середнього, 29 (58 %) – низький, у 5 школярів (10 %) був середній рівень. Дослідження ІФЗ показало, що у 90 % обстежених були порушення адаптації різного ступеня вираженості. Дослідження йодної забезпеченості показало наявність ЙД легкого та середнього ступеня у 86 % дітей. При оцінці функціонального стану серцево-судинної системи виявлено, що 76 % дітей мали напруження механізмів адаптації. Індекс Руф’є у 90 % школярів не відповідав достатньому резерву системи кровообігу. Зміни функціонального стану та адаптаційних резервів серцево-судинної системи пов’язані певним чином із забезпеченістю організму йодом.</p>

<p> Обстежено 50 дітей раннього віку, які знаходились на штучному вигодовуванні. Доведено, що у дітей, які отримували суміш Фрісопеп, пройшли або значно зменшилися прояви алергії на шкірі та виявлені позитивні зміни в копрограмі.<br /><br /></p>