Вплив економічної культури на розвиток організаційних структур і бізнесу У розвитку організаційних структур в умовах ринку рушієм економіки є підприємництво. Чим більше здібних людей залучено до підприємницької діяльності, тим краще використовуються всі матеріальні та суспільні ресурси, тим інтенсивнішим є розвиток народного господарства на економічному і культурному рівні. Вдосконалення ринкових відносин вимагає від організаційних структур підвищення ефективності виробництва, впровадження досягнень науково-технічного прогресу та підвищення економічної культури. Основою наших досліджень став процес розвитку організаційних структур з позицій дотримання їх внутрішніх інтересів через оздоровлення економіки підприємств, підвищення економічної культури. Культура організаційної структури привертає увагу до етичної та поведінкової діяльності особи. Вона є важливим чинником сучасних економічних відносин, які залежать від того, яке місце у підприємницькій діяльності займатимуть традиційні й набуті цінності й навички. Економічна культура організаційної структури є неодмінною умовою досягнення великого господарсько-комерційного успіху на підприємствах. Сучасна підприємницька діяльність може ефективно здійснюватися і розвиватися за умови належного дотримання вимог не тільки економічного, а й соціально-духовного та політичного характеру.

Лисюк О., Балаш Л., Бінерт О. Удосконалення інституту приватної власності на землі сільськогосподарського призначення Земельні відносини в сільському господарстві-це складова соціально-економічних відносин, від стану розвитку і функціонування яких значною мірою залежить не лише ефективність економіки, а й всебічний розвиток нації. Тому сьогодні потребують подальшої розробки методологічні засади остаточного завершення земельної реформи, а це насамперед стосується питання долучення землі до ринку чинників сільськогосподарського виробництва, адже стан, коли земля вже передана у приватну власність, а механізми повноцінної реалізації права приватної власності на землі сільськогосподарського призначення відсутні, призводить лише до уповільнення темпів соціально-економічного та політичного розвитку українського суспільства. Процес становлення приватної власності на землі сільськогосподарського призначення в Україні все ще залишається досить суперечливим. Одна частина суспільства вбачає у ній гарантію подальшого поступального розвитку, а інша стоїть на позиціях категоричного заперечення доцільності запровадження домінуючої ролі приватної власності. Попри це об'єктивний напрям руху соціальноекономічного розвитку держави та незворотність ринкових перетворень в Україні вже не можуть викликати будь-якого сумніву. З метою забезпечення успішного розвитку аграрного сектору економіки та інституту приватної власності на землі сільськогосподарського призначення слід створити такі економічні умови для суб'єкта підприємницької діяльності, які б давали йому змогу з достатньо високими темпами розвивати матеріально-технічну базу через залучення відносно дешевих кредитних ресурсів. Уся система земельних відносин повинна бути спрямована передусім на створення сприятливих умов для господарюючого суб'єкта-сільськогосподарського підприємства, а не лише власника землі. Ключові слова: приватна власність, землі сільськогосподарського призначення, оренда землі, підприємницька діяльність.

Бінерт О., Лисюк О., Балаш Л. Моніторинг і вдосконалення економічних взаємовідносин у системі «виробництво -переробка молока» та вплив територіальних громад Запропоновано пропозиції щодо формування стратегії корпоративного та індивідуального сектору. Також розглянута й охарактеризована структура закупівлі молока переробними підприємствами, де, згідно з вимогами європейських стандартів, молоко на переробку від господарств населення надходить лише ІІ ґатунку. Проаналізовано можливості та загрози, сильні та слабкі сторони створення кооперативних об'єднань. Зазначено, що це перспективний напрям, але не один із найкращих для підвищення ефективності молокопродуктового підкомплексу.Окреслено наше бачення розбудови товарного молочного сектору на селі. Досліджено основні переваги участі територіальної громади у створенні та функціонуванні заготівельної організації. Продемонстрована поетапна реалізація заходів з формування підприємницької ініціативи в молочному скотарстві на селі.Зазначено низку переваг для територіальної громади утворення кооперативних об'єднань, а саме: створення нових робочих місць, зростання фінансових можливостей місцевих бюджетів унаслідок збільшення податкових надходжень, покращання соціальної ситуації на території об'єднаної громади, надходження нових техніки і технологій.З'ясовано, що основою для створення виробничого або обслуговуючого кооперативу може слугувати утворена за участі територіальної громади чи без неї заготівельна організація. Продемонстровано та обґрунтовано результати дослідження щодо вдосконалення організаційно-економічних взаємовідносин учасників ринку молока.Розглянуто перспективні напрями розвитку організаційних засад молокопродуктового підкомплексу, які дозволяють поєднати економічну успішність підприємницької діяльності сільських домогосподарств із розвитком сільських територій.Ключові слова: система «виробництво -переробка молока», молочне скотарство, сімейні молочні ферми, молокопродуктовий підкомплекс, кооперація, виробники молока, переробні підприємства, територіальна громада. Binert O., Lysiuk O., Balash L. Monitoring and improvement of economic relations in the system «milk production -processing» and the influence of territorial communitiesProposals for shaping of the strategy of corporate and individual sector are proposed. The structure of milk purchase by processing enterprises is also considered and characterized, where, according to the requirements of European standards, only the II grade milk is received from households for processing. The possibilities and hazards, the strengths and weaknesses of the cooperative organisations establishment are analyzed. It is estimated as a promising method, but not the best one for improving the efficiency of dairy food complex.The research outlines the authors' vision for development of the commodity dairy sector in rural areas. The main advantages of the territorial community participation in creating and functioning of the procurement organization are investigated. The gradual implementation of measures for formation of the...

ISP старше 50 років. На супутні захворювання страждали 58 пацієнтів (53,7 %), 27 хворих (25,0 %) мали два або більше супутніх захворювань. Серед супутніх захворювань найчастіше спостерігались гіпертонічна хвороба (41,2%), цукровий діабет 2 типу (12,6%), хронічні захворювання легень (11,8%), серцево-судинні захворювання (9,7%) та хронічні захворювання нирок (1,9 %). Тривалість перебування в стаціонарі становила 16,2 ± 14,8 днів (М ± SD). Середній індекс маси тіла становив 28,4 кг/м 2 , нормальну масу тіла мали 34 пацієнти (31,4%), 72 пацієнти (66,7%) були з надмірною вагою або ожирінням, тоді як пацієнтів із недостатньою вагою була найменша кількість -2 (1,9%). Перед випискою із стаціонару середній ІМТ становив 25,6 кг/м 2 , що було на 2,8 % нижче вимірювання при госпіталізації. Зниження маси тіла понад 5 відсотків спостерігалось у 19,4 % хворих.Наведені літературні дані та власні спостереження свідчать про необхідність проведення профілактики, діагностики та лікування недостатнього харчування при лікуванні хворих на COVID-19 для покращення як короткострокового, так і довгострокового прогнозу а також диктують необхідність вивчення та аналізу запальних явищ, які можуть викликати стійкі запальні реакції у вразливих людей, приводити до продовження запалення та виснаження організму.За результатами фундаментальних досліджень розвитку захворювання SARS-CoV-2, виконаними на базі Далекосхідного федерального університету (ДСФУ) російськими і японськими вченими свідчать про те, що розвиток захворювання пов'язаний із механізмом пошкодження еритроцитів. Науковці вважають, що вірус SARS-CoV-2 може атакувати червоний кістковий мозок, не пошкоджуючи еритроцити, котрі циркулюють в крові, а також не заважає формуванню нових формених елементів 7 .Коронавірус SARS-CoV-2 колонізує дихальні шляхи, але також може безпосередньо вражати шлунково-кишковий тракт 8 , неврологічну систему та нирки 9 . SARS-CoV-2 використовує рецептор ангіотензин-перетворюючого ферменту 2 як вхідний рецептор у лімфоцитах, моноцитах, клітинах альвеолярного типу 2 легенів, епітеліальних клітинах стравоходу, ентероцитах та колоноцитах 10 ,

No abstract