Background: The choice of method of treatment of benign prostatic hyperplasia (BPH) in elderly patients with high operative risk is one of the pressing issues of modern urology. Selective arterial embolization (SAE) of the prostate -is a new method of treating lower urinary tract symptoms caused by benign prostatic hyperplasia. Materials and Method: 21 male patients with prostate volume larger than 40 ml, contraindications for traditional operations on the prostate, high level of operative-anesthesiological risk (III-IV on American Society of Anaesthesiologists scale) and normal PSA levels underwent SAE procedure under local anesthesia from one surgical approach through the right femoral artery. Patient`s levels of PSA total were monitored, a digital rectal examination was performed and an ultrasound investigation of the prostate was conducted, maximum urinary flow (Qmax) was measured, IPSS index and quality of life (QoL) subscore were determined. Results and discussion:The intervention was performed successfully in 19 patients (90,5%). Subsequent examination revealed significant improvement of IPSS on average by 12 points and QoL levels on average by 3 points, reduction of the volume of the prostate at mean by 35%, and increase of maximal urine flow at mean by 32%. First signs of clinical improvement were observed one week after the intervention. No significant complications connected to angiography or embolization, which needed surgery or long-term hospitalization, were registered. Conclusion: Our preliminary experience suggests that SAE is safe and effective for treatment of symptomatic BPH in elderly patients who have contraindications to traditional operations and high operative risk. TCM-GMJ September 2017; 2(2):P12-P15)

The aim — to determine the sequence and scope of diagnostic measures in patients with thoracoabdominal injuries upon admission to the stages of medical evacuation of the II level of medical support, depending on the severity of the injury.Materials and methods. A retrospective analysis of 123 victims with gunshot thoracoabdominal wounds received during the operation of the combined forces (anti‑terrorist operation) in the East of Ukraine was carried out. The victims were divided into two groups: the main (n = 71), in which the diagnostic tactics depended on the severity of the injury according to the anatomical‑functional AdTS scale, and the comparison (n = 52), in which the diagnostic tactics depended on an empirical assessment of the injury severity. Groups on average age and injury severity were comparable. Clinical diagnostic methods and X‑ray imaging for chest, abdomen, spine, pelvis, and damaged limbs, FAST protocol ultrasonography, thoracopuncture/thoracocentesis, laparocentesis with diagnostic peritoneal lavage were used.Results and discussion. The introduction of ultrasonography according to the FAST protocol into the preoperative diagnostic algorithm in patients with thoracoabdominal wounds made it possible to reduce the time of preoperative diagnosis (by 12.2 min), the number of unjustified laparotomy and with high sensitivity to diagnose markers of damage to the organs of the chest (98.4 %) and abdominal (93, 8 %) of the cavity.Conclusions. FAST protocol ultrasonography is a non‑invasive fast (3 — 4 min) method for the diagnosis of thoracic and abdominal components of trauma with a sensitivity of 93.8 and 98.4 %, respectively, for identifying markers of damage to internal organs. The use of the FAST protocol reduced the time of preoperative diagnosis in severe and extremely severe victims with thoracoabdominal wounds by 1.4 times. Differential diagnostic tactics, depending on the severity of the injury, combined with the use of the FAST protocol, reduced the number of diagnostic errors by 19.1 %.

No abstract

Мета. Покращити результати хірургічної реабілітації хворих з доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ) та високим операційним ризиком, обгрунтувавши диференційований підхід до застосування селективної артеріальної емболізації (САЕ) та монополярної трансуретральної резекції передміхурової залози (ТУРПЗ). Матеріали і методи. Досліджено шляхом аналізу ефективність та безпечність САЕ передміхурової залози (ПЗ) як методу лікування симптомів нижніх сечовивідних шляхів (СНСШ) у хворих з ДГПЗ та високим операційним ризиком у порівнянні з ТУРПЗ. Аналіз базувався на систематичному вивченні функціональних результатів та ускладнень у 33 хворих основної групи, яким виконали САЕ, та у 39 хворих порівняльної групи, яким виконали ТУРПЗ. Результати. Хворі, яким виконали САЕ, не мали операційної травми, у них був низький ризик виникнення післяопераційних ускладнень, коротший післяопераційний період, покращились показники: Міжнародної шкали оцінки простатичних симптомів (IPSS) - на 47,8%, шкали оцінки якості життя (QoL) - на 53,3%, максимальної об’ємної швидкості струменя сечі (Qmax) - на 58,4% на фоні зменшення об’єму ПЗ на 28,6% та об’єму залишкової сечі на 55,3% протягом 24 міс спостереження, що є підставою вважати САЕ ПЗ ефективним та безпечним методом мініінвазивного лікування ДГПЗ у хворих з високим операційним ризиком. Після монополярної ТУРПЗ результати були подібні: покращення показників IPSS - на 50%, QoL - на 65,1%, Qmax - на 59,2%, зменшення об’єму ПЗ - на 31,6% та об’єму залишкової сечі - на 64,6%, але даний метод супроводжувався статистично більшою частотою післяопераційних ускладнень, що погіршувало рівень періопераційної безпеки. Висновки. Результати дослідження засвідчили, що САЕ є ефективним та безпечним методом лікування хворих з ДГПЗ та високим операційним ризиком, за результативністю порівнянним з ТУРПЗ, але з меншим ризиком виникнення післяопераційних ускладнень. САЕ може бути методом вибору у хворих похилого віку з вираженою супутньою патологією, які мають протипоказання до стандартного оперативного втручання або утримуються від нього з інших причин.

Objective. Determination of efficacy and informativity for method of a shift wave elastography (SWE) in a frame of prostatic gland cancer (PGC) diagnosis and characterization; elaboration of recommendations, concerning application of this method in general practice, revealing its faults and restrictions. Маterials and methods. The investigation was conducted, incorporating 31 patients, in the Urological Clinic of National Military–Medical Clinical Centre «ГВКГ». The patients were divided into 4 Groups: Group 1 (n=7) – a control one (conditionally healthy patients), Group 2 (n=8) – patients, suffering benign hyperplasia of prostatic gland, Group 3 (n=8) – patients, suffering chronic prostatitits, Group 4 (n=8) – patients, suffering PGC. In all the patients a transrectal ultrasound investigation (TRUI), using endocavital ЕС 6,5 MHz/10R transducer for SWE, was performed. In the patients Groups 2, 3, 4 a transrectal multifocal biopsy of pancreatic gland in accordance to standard 12–point scheme was done, and, additionally, – the suspicious foci biopsy, revealed in SWE. Results. In all the patients the data of histopathological investigation have correlated with the SWE results. Conclusion. SWE may serve as additional imaging method for prostatic gland, while examining patients, using conventional TRUI and magnet–resonance tomography.