One of the factors of scarring is changes in the connective tissue (CT). Defeat of CT is accompanied by changes in the content of glycosaminoglycans (GAG), activity of lysosomal enzymes, levels of mineral metabolism. To eliminate the influence of inflammatory phenomena and disorders of CT metabolism on the formation of scar tissue, it is urgent to use conservative rehabilitation measures. Purpose - to determine the effectiveness of measures of conservative therapy of post-burn scars in children for the clinical course and metabolism of connective tissue. Material and methods. 27 children aged 5 to 18 were supervised. The group of healthy children without clinical manifestations of inflammatory reactions consisted of 17 people. Conservative treatment of children with scarring included local, drug, physiotherapy, balneological and efferent therapy methods. The impact of treatment measures was assessed on a modified scar score scale, which consisted of a patient (parent) scale and a researcher scale. Laboratory criteria of effectiveness were the amount of ceruloplasmin (CP), lactic (MC) and sialic (SC) acids, GAG content, lysosomal enzyme activity (bone and alkaline phosphatase), mineral metabolism (total calcium). Laboratory parameters in patients were studied in the period from 150 to 170 and 310 to 340 days after injury. SPSS v was used for statistical analysis. 17.0. Results. Improvements in clinical signs of scar tissue were 1.7-fold according to objective estimates and 1.6-fold according to patient estimates. Laboratory monitoring showed the effectiveness of conservative treatment of convalescents, which was manifested in a reduction in GAG levels 1.6 times after 6 months and 2.0 times after a year. There was a decrease in the activity of acid phosphatase in 1.6 times, alkaline phosphatase and its bone fraction in 1.4 times. In addition, after treatment, there was an increase in ceruloplasmin activity by 1.5 times at all times. A 1.5-fold increase in the number of MCs was determined at all observation times. After treatment, the amount of MC decreased by 1.2 times (P<0.05). Significant confirmation of an increase in the level of SC in 1.4 times (P<0.05) was observed only on the 160th day of the study. At other times, the increase in the IC was unreliable. Conclusions. Long-term studies have shown that in children after thermal trauma in the process of productive scarring there are deviations in the metabolism of CT in the direction of increasing its synthetic function, metabolic disorders and inflammation continue. The use of complex conservative therapy in children with post-burn scars during convalescence allowed to reduce the severity of inflammatory reactions, improve CT metabolism and reduce scarring. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki declaration. The study protocol was approved by the Local ethics committee of all participating institutions. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interests was declared by the authors. Key words: post-burn scarring in children, connective tissue, metabolism, inflammation, conservative therapy.

Резюме. Фізичні навантаження сприяють окиснювальному стресу за рахунок утворення вільних радикалів та зниження рівня антиоксидантних ферментів у різних тканинах та органах. Активні форми кисню, викликані фізичним навантаженням, відіграють вирішальну роль у стимуляції сигнальних шляхів для ферментативної активності антиоксидантів. Мета. Визначити особливості оксидантно-антиоксидантної активності периферичної крові у легкоатлетів, які займаються бігом на середні дистанції, в умовах наближеності до жвавих транспортних шляхів та спеціально облаштованих локацій. Методи. Аналіз науково-методичної літератури, обстеження, оцінювання. Результати. Фізичні навантаження призводять до активації процесів, пов’язаних із підвищенням продукції активних форм кисню, продуктів перекисного окиснення ліпідів та стимуляції ферментативної активності антиоксидантів. Ці тенденції зумовлюють адаптацію організму атлета до навантаження. Тренування в умовах впливу негативних екологічних чинників антропогенного походження зумовлює розвиток оксидантного стресу, пов’язаного зі значною продукцією активних форм кисню, дисфункцією антиоксидантної активності та накопиченням токсичних продуктів окиснення. Цей несприятливий стан може призвести до пошкодження компонентів клітин та тканин, оскільки пов’язаний із різними фізіопатологічними станами. Ключові слова: спорт, фізичне навантаження, активні форми кисню, антиоксидантна система, негативні чинники антропогенного походження.

Резюме. Опіки призводять до порушення фізичної працездатності та соціальної адаптації і можуть мати вплив на психологічне та фізичне функціонування протягом усього життя людини. Реабілітація після опіків спрямована на фізичне та психологічне відновлення і повернення постраждалих до соціального життя та роботи. Мета. Визначення науково обґрунтованої тактики реабілітації постраждалих з опіками та їх наслідками. Методи. Аналіз історій хвороб та карт диспансерного нагляду. Результати. Визначено обґрунтовану тактику реабілітації, яка полягає в етапності надання допомоги залежно від стадії та термінів розвитку рубцевих тканин. Показано, що проведення активних засобів реабілітації приводить до ранньої стабілізації рубців, дає можливість проведення ранніх реконструктивних втручань та відновлення функцій. Результати, отримані шляхом застосування реабілітаційних заходів на різних етапах у хворих з термічними ураженнями верхніх кінцівок, свідчать про їх ефективність і доцільність застосування для оптимізації перебігу ранового процесу, зменшення можливості утворення рубців і ранньої їх стабілізації та скорочення термінів початку реконструктивних операцій. Система диспансеризації та хірургічної реабілітації хворих із термічними ураженнями та їх наслідками дозволяє вирішити актуальну проблему відновлення різних видів дефектів тканин, а також деформацій і контрактур суглобів, зменшити кількість незадовільних результатів, покращити функціонально-косметичний ефект лікування та підвищити рівень якості життя постраждалих. Ключові слова: опіки, рубці, реабілітація, рани.

Анотація. Проведений аналіз наукової, науково-методичної літератури та інших джерел інформації показав, що для сталого розвитку спорту необхідна організація раціонального збалансованого природокористування з використанням насамперед такого важливого природного ресурсу, як території для занять фізичною культурою. Будівництво нових спортивних споруд та формування нових ділянок для них, а також відновлення існуючих потребує змін у розумінні екологічного середовища. Проєкти відродження міст, які включають зусилля зі спортивного планування, є рідкісними можливостями запровадити екологічні елементи, критичні для здоров’я та стійкості міст. Мета. Вивчити значення екологічних факторів у підтриманні сталого розвитку спортивних споруд міста. Методи. Аналіз і узагальнення спеціальної науково-методичної літератури, синтез, узагальнення. Результати. Проаналізовано особливості впливу урбанізації на сталий розвиток екологічного середовища великих міст. Визначено, що зацікавлена сторона у світі великих спортивних заходів відіграє ключову роль і має нести відповідальність за забезпечення того, щоб великі спортивні споруди позитивно впливали на навколишнє середовище, включаючи організаторів заходів, які використовують природні території, політиків, жителів, спортсменів, споживачів. Ключові слова: екологічні фактори, спортивні споруди, сталий розвиток спорту.