No abstract

Резюме. Опіки призводять до порушення фізичної працездатності та соціальної адаптації і можуть мати вплив на психологічне та фізичне функціонування протягом усього життя людини. Реабілітація після опіків спрямована на фізичне та психологічне відновлення і повернення постраждалих до соціального життя та роботи. Мета. Визначення науково обґрунтованої тактики реабілітації постраждалих з опіками та їх наслідками. Методи. Аналіз історій хвороб та карт диспансерного нагляду. Результати. Визначено обґрунтовану тактику реабілітації, яка полягає в етапності надання допомоги залежно від стадії та термінів розвитку рубцевих тканин. Показано, що проведення активних засобів реабілітації приводить до ранньої стабілізації рубців, дає можливість проведення ранніх реконструктивних втручань та відновлення функцій. Результати, отримані шляхом застосування реабілітаційних заходів на різних етапах у хворих з термічними ураженнями верхніх кінцівок, свідчать про їх ефективність і доцільність застосування для оптимізації перебігу ранового процесу, зменшення можливості утворення рубців і ранньої їх стабілізації та скорочення термінів початку реконструктивних операцій. Система диспансеризації та хірургічної реабілітації хворих із термічними ураженнями та їх наслідками дозволяє вирішити актуальну проблему відновлення різних видів дефектів тканин, а також деформацій і контрактур суглобів, зменшити кількість незадовільних результатів, покращити функціонально-косметичний ефект лікування та підвищити рівень якості життя постраждалих. Ключові слова: опіки, рубці, реабілітація, рани.