No abstract

The purpose of the paper is to comprehend and examine dimensions of irregular migration, namely its criminogenic, victimological sources and its background influence on criminal processes in conditions of armed conflict in Ukraine. Results of the study allows us to draw a sound conclusion that irregular migration poses a number of criminogenic risks to Ukrainian national security as well as to the rights and freedoms of Ukrainian citizens, especially of those who remain or arrive to the occupied territories. The research ascertains that criminogenic potential of migration may be viewed from two related perspectives associated with the phenomenon of migrants’ criminality and migrants as potential or real victims of crime. The research outlines the factors providing a favourable environment for engaging irregular migrants into criminal activities. Basing on the recent amendments to the Criminal Code of Ukraine and current criminal statistic the research ascertains the links of ethnic minority criminality and mercenary activities with irregular migration in Ukraine. The research provides arguments that internally displaced persons can be viewed as a contemporary type of intra-state migration that poses additional criminogenic hazards in conditions of the armed conflict in Ukraine. Practical implications of the study lie in the recommendations for decreasing the risks of irregular migration, in conditions of armed conflict in Ukraine, defined a following: resolving the issue on the legal status of the armed conflict in Eastern regions of Ukraine, as well as recognising Lugansk Public Republic and Donetsk Public Republics terrorist’s organisations on the national level. Reinforcing suppression of all kinds of smuggling, international.

Нині реформування кримінально-виконавчої політики України здійснюється безсистемно, не враховуючи базову вихідну параметрію соціогенези. Слід констатувати й відсутність належного наукового супроводу практичних намагань оптимізації, що й зумовлює значну дисфункційність реформістських спроб. Водночас і сучасна кримінологічна, кримінально-виконавча доктрини не оперують практико-адаптивними розробками, здатними до синтезу в кримінологічній предметній площині надбань раціоналізму й історизму. Останні візуалізуються на функціонально широкій площині інституційних засад реформування кримінально-виконавчої політики. Мета статті полягає у встановленні, описі та поясненні взаємозв’язків кримінальновиконавчої політики з політико-правовими інститутами сучасного українського суспільства, визначенні стратегічного підходу до підвищення їх кримінологічної ефективності. Доведена залежність характеру та ефективності реформування кримінальновиконавчої політики від функціональної параметрії інститутів політики. З огляду на симулятивність значного сегменту публічного адміністрування в частині формування та реалізації дійсної політичної волі, підпорядкованої приватно-корпоративним інтересам у сфері експлуатації державного ресурсу, відстоюється думка про необхідність поєднання кримінологічної та кримінально-виконавчої політик на осно ві системного зниження інтенсивності відтворення факторів політичної злочинності, ступеня криміналізованості політики, інститутів економіки. Таким чином, кримінально-виконавча політика, формуючи специфічний спектр цілей і завдань, має забезпечувати компліментарність зі стратегічними цілями у сфері протидії злочинності, забезпечення кримінологічної безпеки, лібералізації економіки, суспільного устрою загалом. Встановлена необхідність подальшої демілітаризації пенітенціарної системи через активізацію її взаємодії з інститутами громадянського суспільства, їх функціонального взаємопроникнення, розширення спільних комунікативних спроможностей на засадах відкритості, прозорості, інформативності, кримінологічної ефективності виконання покарань.

The article is devoted to the study of the singularity phenomenon in the process of criminological analysis of social reality. The main regularities of singularity effects development at the individual and group levels, the specifics of the mentioned effects influence on social processes, social activity, human rights, crime, criminology security, crime counteraction, paculiarities of taking into account corresponding mechanisms while criminological analysis and forecasting. In particular, social processes, social activities, human rights, crime, criminology security, counteraction are social phenomena formed as a result of many events. These events replace meanings which by repeating, retransmitting and interpreting, merge into streams. The latter fall into rhizome fields of the collective consciousness. Thus, the singularity as a fundamental uncertainty and incompleteness of social entities, is a transparent, cleared of any restrictions consciousness (social and personal) create conditions for ubiquitous mystification and reality simulation with the help of the most effective instrument today − mythologemes. In modern society, every now and then there is an aggressive spread of individual ideas, assigning them an axiomatic status, and after with the help of these ideas a total programming of social behavior happens. At present, It is hardly possible to resist this process, it is that much inherent in modernity − postmodern society. At the same time, this process transforms postmodern society or at least ensures updating of its new modalities. By understanding the singularity mechanism, a criminologist may predict the outcome of resonant convergence and the time (expected) period of unexpected collapse of events (relativity) in certain states. The starting point in forecasting should become inner space of a phenomenon, which constantly or with increasing periodicity manifests itself in the outer space. Thus, it should not be about eradicating known, provocative events-singularities in order to preserve traditional relations, but the timely consideration and implementation of changes that will prevent unwanted social conflicts.

The purpose of the article is to analyze the victimological prevention of crimes in the field of physical culture and sports. The authors of the article have carried out a general analysis of victimological prevention of crimes. The authors have defined the list of crimes, the commission of which directly resulted to physical, material or moral damage to athletes, dividing them into crimes: the victims of which are exclusively athletes and the victims of which are both ordinary citizens and athletes. Based on the motivation, the authors have accomplished classification of athletes who have become victims of criminal encroachments and have offered the directions of victimological prevention of crimes in this sphere. It should be noted that general victimological prevention measures are aimed at identifying victimogenic factors and taking measures to eliminate or neutralize them, i.e. to identify the reasons and conditions of becoming a victim related to protecting the interests of potential victims in general, and to eliminate the causes of their victimization. In general, the problem of protecting the rights and legitimate interests of victims of crimes, effective restoration of their rights, compensation for damage caused by crime, which has being studied since the mid-90s of the last century in connection with the growth rate of crime, remains unresolved, in particular, in the field of physical culture and sports.Key words: victimology; victimologic prevention of crimes; a victim; sphere of physical culture and sports  Виктимологическая профилактика преступлений в области физической культуры и спорта АннотацияЦелью статьи является анализ виктимологической профилактики преступлений в сфере физической культуры и спорта. В статье проведен общий анализ виктимологической профилактики преступлений. Авторами определен перечень преступлений, совершение которых напрямую повлекло за собой физический, материальный или моральный ущерб спортсменам, разделив их на преступления, жертвами которых являются: 1) исключительно спортсмены; 2) как обычные граждане, так и спортсмены. На основе мотивации проведена классификация спортсменов, ставших жертвами преступных посягательств, и предложены направления виктимологической профилактики преступлений в этой сфере. Отмечается, что общие меры виктимологической профилактики направлены на выявление виктимогенных факторов и принятие мер по их устранению или нейтрализации, то есть выявление причин и условий, связанных с защитой интересов потенциальных жертв в целом, и устранение причины их виктимизации. В целом проблема защиты прав и законных интересов потерпевших от преступлений, эффективного восстановления их прав, возмещения ущерба, причиненного преступлением, изучается с середины 90-х годов прошлого века в связи с ростом преступности, в частности, и в сфере физической культуры и спорта.Ключевые слова: виктимология; виктимологическая профилактика преступлений; жертва; сфера физической культуры и спорта.